1 Хронікрозділ 28

Тлумачення на розділ (російською)

1–21. Последние распоряжения и наставления Давида Соломону относительно построения храма.

1І зібрав Давид у Ерусалимі всїх князїв Ізраїлських, старшин у поколїннях, начальників над віддїлами, що служили цареві, й тисячників і сотників, і управителїв усього майна й наставників над царевими чередами, та своїх синів разом із скопцями, й воєводів та всїх хоробрих мужів.

Тлумачення, в. 1 (російською)

. Так как обращенные к Соломону наставления относительно построения храма должны были сопровождаться, по мысли Давида, приглашением народных представителей к пожертвованиям на храм (XXIX:5 и д.) и воцарением в их присутствии Соломона (XXIX:22), то они и были даны на собрании «всех вождей Израильских» . Из них поименованы «начальники колен» (XXVII:16–22), «начальники отделов», т. е. 12-ти корпусов армии, «служившие Давиду» (XXVII:1–15), подчиненные им тысяченачальники и стоначальники, «заведовавшие всем имением и стадами царя», (XXVII:25–31), евнухи (1 Цар VIII:15) и все храбрые.

2І став царь Давид на ноги свої й промовив: Послухайте мене, браття мої й народе мій! Було в мене на думцї збудувати дім спокою для скринї завіту Господнього й підніжок під ноги Бога нашого. Я ж і наготував, що треба до будовання.

3Але Бог сказав менї: Не будуй дому для імення мого, бо ти людина войовнича і проливав кров.

4Одначе ж Господь, Бог Ізрайлїв, вибрав мене з усього дому панотця мого, щоб бути менї царем над Ізраїлем по вік; він бо вибрав Юду князем, а в Юдиному домі — дім панотця мого, а зпоміж синів панотця мого сподобив настановити мене царем над усїм Ізраїлем,

5А зпоміж усїх моїх синів, — бо багато синів дав менї Господь, — вибрав він Соломона, сина мого, седїти на престолї царства Господнього, над Ізраїлем.

6І сказав він менї: Соломон, син твій, збудує дом менї й двори мої, бо я вибрав його собі за сина, а я буду йому отцем,

7І втверджу царство його на віки, наколи він буде кріпко держатись заповідей моїх та постанов моїх, як до сього дня.

8А тепер я перед усїм Ізраїлем, збором Господнїм, і вслух Бога нашого говорю: Держіть й хоронїть усї заповідї Господа, Бога вашого, щоб володїти вам сією доброю землею, й зіставити її послї себе в спадщину своїм дїтям на віки.

9І ти, Соломоне, сину мій, знай Бога — отця твого, й служи йому щирим серцем і всією душею, бо Господь вивідує всї серця й знає усї ворушення думок. Коли шукати меш його, то знайдеш його, а коли покинеш його, то й він відкине тебе на завсїди.

10Гляди ж: коли Господь вибрав тебе, щоб збудував дом сьвятинний, то будь постійний й роби.

11І віддав Давид Соломонові, синові своєму, начерк притвора й храму, й домів його, й комор його, й горниць його, й внутрішнїх комнат його, й місця на скриню завіту,

12І начерк усього, що був обдумав, дворів дому Господнього й всїх комнат навкруги, скарбниць дому Божого й скарбниць того, що було присьвячене,

13І (порядок) віддїлів сьвященничих та левітських та всякої службової справи в дому Господньому, й (опис) усього посуду до служби в домі Господнїм:

14Золотих річей з поданнєм ваги кожної службової посудини, й всїх срібних виробів із поданнєм ваги всякого посуду службового.

15І дав золота на сьвічники та на золоті лямпи їх, визначивши вагу кожного сьвічника та лампи його, і срібла на срібні сьвічники, визначивши вагу кожного сьвічника й лямпи його, вважаючи на службове призначення кожного сьвічника,

16І золота на столи під хлїби показні, на кожний золотий стіл, і срібла на столи срібні,

17І на вилка, й чаші, й кропильницї щирозолоті, й на золоті блюда з визначеннєм ваги кожного блюда; й на срібні блюда з визначеннєм ваги кожного блюда,

18І на жертівник до палення кадила з литого золота з визначеннєм ваги, й начерк колесницї з золотими херувимами, розпростираючими крила, щоб окривали скриню завіту Господнього.

19Усе це показано менї списане рукою Господа, — (сказав Давид) — щоб навчити мене всієї роботи сеї будівлї.

20І сказав Давид до свого сина Соломона: Будь постійний та сьміливий, і ставай до дїла; не бійсь і не лякайся, бо Господь Бог, Бог мій, при тобі; він не одступить від тебе й не покине тебе, доки не довершиш усієї роботи для дому Господнього.

21Дивись, оце тут віддїли сьвященників та левітів до всякої служби при домі Божому. Маєш до всякого дїла людей щирих, спосібних до всякої роботи; так начальники як і ввесь народ готові на всї твої прикази.

Тлумачення, в. 2–21 (російською)

. Слабый от старости царь встает, чтобы обратиться к собранию с речью. В первой ее половине, указывающей на невыполнимость желания царя построить храм Иегове, в котором всегда бы пребывал ковчег завета, разъясняющей причины этого (ст. 3), проводится та общая и главная мысль, что в жизни Давида главную роль играли не его намерение и силы, а воля и определение Божие. От Него же зависит благоденствие и всего Израиля. Поэтому он, представляемый теперь своими вождями, должен быть верен Богу. Преданность Ему — единственное условие для вечного владения землей Xанаанской (ст. 8). Равным образом и судьба Соломона находится во всецелой зависимости от Бога (ст. 9). Верный ему во всем, он, Соломон, в частности, должен выполнить возложенную на него Самим Богом обязанность построить храм (ст. 10, 6). Необходимые для этого силы Соломон должен черпать, как разъясняется во второй части речи, в мысли о том, что в настоящее время работы по постройке храма облегчены его отцом Давидом, составившим и передающим теперь своему сыну чертежи храма и пристроек, описи его принадлежностей и потребных для их приготовления материалов (ст. 11–18), а в будущем облегчатся помощью самого Бога (ст. 20) и содействием опытных строителей, равно как и всего народа, готового исполнять приказания своего царя (ст. 21).

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.