1 Самуїловарозділ 16
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1І рече Господь Самуїлові: Чи довго ще журити мешся по Саулові, коли я вже його відкинув, щоб йому не бути царем над Ізраїлем? Налий у свого рога олїї та йди в дорогу; я пошлю тебе до Бетлеємця Ессея, я бо вигледїв собі царя між його синами.
Тлумачення, в. 1 (російською)
. Иессей из Вифлеема Иудейского - внук Вооза, женившегося на моавитянке Руфь (см. кн. "Руфь"), прямой потомок Наасона, князя Иудина колена при Моисее (Чис I:7; 1 Пар II:10).
2І відказав Самуїл: Як менї йти туди? Як прочує Саул про те, так убє мене. Господь же сказав: Возьми телицю з собою та й скажеш: Господеві жертву йду принести.
Тлумачення, в. 2 (російською)
. Опасение Самуила понятно: с одной стороны, он боялся преждевременного, насильственного прекращения не только его личной жизни, но и общественно-пророческой деятельности; с другой - тех печальных последствий, которые могли иметь место вслед за безумным поступком Саула. Насильственная смерть пророка Самуила могла вызвать взрыв народного негодования в отношении того, кто был ближайшей причиной этой смерти, и произвести гибельную анархию в еврейском государстве. Слова Господа: возьми в руку твою телицу и проч. - не научение неправде, а указание на действительно необходимое действие: великое событие священного помазания на царство избранника Божия не могло не быть ознаменовано религиозным обрядом (ср. IX:15-27; X:1, 8). "И пророк действительно совершил жертвоприношение (ст. 5). Посему сказано ему, чтобы до времени скрыв главное дело, указал (имеющим вопросить его о приходе в город) придаточное" (Блаж. Феодорит толк. на 1 Цар вопр. 36).
3Та й заклич Ессея до жертівної трапези. Я сам тобі скажу, що маєш чинити, і ти менї того помажеш, кого я тобі вкажу.
4І вчинив Самуїл, що повелїв Господь. А як прийшов він у Бетлеєм, вийшли назустріч йому мужі громадські стрівожені та й питають: Чи твої одвідини віщують нам добро?
Тлумачення, в. 4 (російською)
. Мирен ли приход твой? "Потому ли, что неожиданные посещения пророка обусловливались большей частью необычайными событиями, и притом тревожного характера, или потому, что напряженное состояние, роковая борьба между пророческим и царским могуществом чувствовалась всеми, следившими за положением дел и опасавшимися тяжелых напряжений и смут, старейшины города поспешили выйти навстречу пророку и с трепетом спросили: "с миром ли идешь к нам?" (Я. Богородский, "Еврейские цари", с. 64).
5Відказує: добро; жертвувати Господеві прийшов. Осьвятїтесь та й прибувайте, щоб бути при приношенню жертви. Тодї осьвятив він Ессея й сини його та й закликав до жертівної трапези.
6Як же вони прийшли і він побачив Еліява, так і думає: Оце ж певно стоїть перед Господом помазанник його!
Тлумачення, в. 6 (російською)
. "Пророк не знал избранного Богом, потому что был не Бог, а человек. Знать все свойственно Богу; пророку же достаточно знать то, что открывает (и по мере того, как открывает) Бог. С другой стороны, неведение пророка открывало Божие определение. Если бы пророк обратился прямо к Давиду, то могли бы подозревать, что сделал сие по какому-либо предубеждению. Поелику же приступил к первому, и второму, и третьему - до седьмого, то познали, что отвергший первых и избравший последнего есть Бог. Если и по таком избрании братья дали место ненависти, увидев Давида в полку (XVII:28), то чего не сделали бы, если бы избрание совершилось иным образом?" (Блаж. Феодорит, толк. на 1 Цар, вопр. 37).
7Та Господь сказав Самуїлові: Не вважай на вроду й на високий зріст його, бо я відхилив його; Господь бо дивиться не так як чоловік; чоловік бо дивиться на лице, Господь же дивиться на серце.
8І покликав тодї Ессей Аминадаба та й підвів його перед Самуїла, та він сказав: І сього не вибрав Господь.
9І привів Ессей перед його Самму, та він сказав: І сього не вибрав Господь.
10Так приводив Ессей перед Самуїла сїмох синів своїх, та Самуїл обявив Ессейові: І сих не вибрав Господь.
11І питає Самуїл ув Ессея: Чи се вже всї твої молодики? Відказує ж Ессей: Е тікьки найменьший, та він пасе вівцї. І звелїв Самуїл Ессейові: Пошли кликнути його, бо ми не сядемо їсти, поки не прийде.
12І послав, і приведено його. А був він краснощокий, гарноокий, уродливий станом. І повелїв Господь: Устань, помаж його, бо се той.
13І взяв Самуїл олїйнього рога, та й помазав його посеред братів його. І зійшов на Давида Господень дух з того дня та й далїй. Самуїл же рушив та й відойшов у Раму.
Тлумачення, в. 13 (російською)
. "Тайное помазание не сообщало никаких внешних привилегий Давиду, которые были невозможны при существующем царе; но оно давало ему внутреннее убеждение в его праве на престол после Саула, возвышало его дух, помогало спокойно и с кротостью переносить незаслуженное преследование врагов и поощряло на дела, достойные будущего царя евреев. Почивал Дух Господень на Давиде с того дня и после: в глазах толпы он оставался обыкновенным смертным, но сам он всем своим нравственным существом чувствовал, как высоко и напряженно звучали его душевные струны, какое оживление и парение получили его мысль и чувство, возбуждаемые новой великой задачей его жизни", поставленной ему самим Богом. (Я. Богородский, "Еврейские цари", с. 65-66). Дух Господнего благоволения, благодатных даров и помощи почил на Давиде. Саул же, сознательно и упорно противлявшийся благому воздействию на него Духа Божия, попущен был испытать на себе приражение темных и злых сил.
14Від Саула ж відступив дух Божий, а мучив його насланий від Господа злий дух.
Тлумачення, в. 14 (російською)
. И возмущал его злой дух (попущением) от Господа. "Несмотря на видимое благополучие, дух Саула (под влиянием темных сил) не был спокоен: жажда властолюбия, как и многих других страстей, не могла быть ничем насыщена; по мере ее удовлетворения она разрасталась; чувствовалась потребность обнаружить власть там, где она не была еще обнаружена, - и в большей мере, чем прежде, была обнаружена. К этому присоединялось воспоминание о грозных словах пророка (XV:23-26, 28-29), которое ничем нельзя было заглушить и которое как меч висело над венчанной главой Саула. И вот, мало-помалу, он начал испытывать общее чувство недовольства и беспокойства. Затем это чувство стало переходить в раздражение, и равновесие его небогатых душевных сил нарушилось. Он стал страдать припадками настоящей душевной болезни, во время которых был не только не способен к серьезным делам, но и положительно опасен для окружавших". (Я. Богородский, "Еврейские цари", с. 72-73).
15І говорили прибічники Саулові йому: Отсе злий дух від Бога мучить тебе,
16То ж повели тільки, пане наш, рабам твоїм перед тобою, пошукати чоловіка, щоб гарно грав на гуслах, і як найде на тебе злий дух од Бога, то він, граючи рукою своєю, буде вспокоювати тебе.
Тлумачення, в. 16 (російською)
. Являясь выражением настроения, музыка может иногда являться и возбудителем желаемого настроения. О благодетельном влиянии умиротворяющих мелодий музыки на встревоженный и больной дух человека известно было с глубокой древности.
17І відказав Саул прибічникам своїм: Пошукайте менї чоловіка, щоб гарно вигравав, та й приведїте його менї.
18Озветься тодї один зміж слуг та й каже: Бачив я сина в Бетлеємця Ессея, що принадно грає, хоробрий чоловік й до бою спосібний, а до того ще й на слово розумний, чоловік гарної вроди та й Господь є з ним.
Тлумачення, в. 18 (російською)
. И Господь с ним, т. е. во всем благоуспешен.
19І послав Саул посли до Ессея і звелїв сказати: Пришли менї сина твого Давида, що пасе отару.
20І взяв Ессей осла з хлїбом, бурдюк вина та козеня, та й послав те через сина свого Давида Саулові.
Тлумачення, в. 20 (російською)
. Xлеб и вино должны были выразить почтительное приветствие Саулу со стороны дома Иессея.
21І прийшов Давид до Саула, і вслуговував йому, й став йому вельми любий, так що зробивсь його зброєношою.
22І послав Саул до Ессея і звелїв сказати йому: Нехай Давид служить у мене, я бо вельми вподобав його.
23І що було найде злий дух від Бога на Саула, візьме Давид гусли та й заграє: от і полегшає Саулові і получшає, і злий дух відійде від його.
Тлумачення, в. 23 (російською)
. Дух (злой по попущению) от Бога (ср. ст. 14, 15 и 16). См. прим. к концу 13 и к 14 ст.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).
Тайное помазание на еврейское царство Давида. Приближение Давида ко двору Саула.