День 217 з 365

2 Хр 3:1–5:14

3:1 І почав Соломон будувати дом Господнїй в Ерусалимі на горі Моріа, що була вказана Давидові, його батькові, на місцї, що зготував Давид на току Орни Евузія.

3:2 А почав він будувати другого дня другого місяця, четвертого року свого царювання.

3:3 А ось основа, що заложив Соломон, щоб ставити дом Божий: довжина його на шістьдесять локот переднїйшої міри, а ширина на двайцять локот.

3:4 А притвор, що на передї, в довжину як храм завширшки — на двайцять локот, а заввишки сто двайцять. Обложив же його всерединї щирим золотом.

3:5 А дім головний оббив кипарисовим деревом і обложив його лїпшим золотом, та повироблював по йому пальми й ланцюжки.

3:6 І обклав дом дорогими камінцями задля прикраси; а золото було Парваїмське золото.

3:7 І пообкладав дім, сволоки, пороги, й стїни його, (і вікна), й двері його золотом, та повирізував на стїнах херувимів.

3:8 І построїв Сьвяте Сьвятих: довжина його після ширини храму на двайцять локот, та й ширина його на двайцять локот; а обклав його лїпшим золотом на шістьсот талантів.

3:9 В цьвяхах було в кожному ваги до пятьдесяти секлів золота. Та й горішні комнати обклав золотом.

3:10 І зробив в Сьвятому Сьвятих два херувими різьбярської роботи, й обклав золотом.

3:11 Крила в херувимів були двайцять локот завдовжки. Одно крило в пять локот торкалось об стїну дому, а друге крило, так само в пять локот, черкалось об крило другого херувима;

3:12 І крило другого херувима, в пять локот, так само доторкалось стїни дому, а друге крило на пять локот сходилось з крилом другого херувима.

3:13 Крила сих херувимів були розпростерті на двайцять локот; і стояли вони на ногах своїх, лицями своїми до храму.

3:14 І зробив завісу з жовтої, пурпурової та багряної тканини й з виссона, й зʼобразив на нїй херувимів.

3:15 І зробив перед храмом два стовпи заввишки по трийцять пять локот, і главень поверх кожного пять локот.

3:16 І зробив ланцюжки, як у сьвятинї, і поклав на верх стовпів, і виробив сто гранатових яблок і почепляв на ланцюжках.

3:17 І поставив стовпи перед храмом, один з правого боку, другий з лївого, й назвав правобічнього Яхин, а лївобічнього Боаз.

4:1 І зробив мідяний жертівник: двайцять локот завдовжки, й двайцять локот завширшки, а десять локот заввишки.

4:2 І зробив море вилите, — від краю його до краю його десять локот, — навкруги кругле, заввишки на пять локот; а шнурок на трийцять локот обіймав його навкруги;

4:3 І вилиті подоби волів стояли під ним навкруги з усїх боків; на десять локот обступали море навкруги два ряди волів, вилитих суцїльно з ним.

4:4 Стояло воно на дванайцятьох волах; три глядїли ʼд півночі, а три глядїли на захід, і три глядїли на південь, а три глядїли ʼд сходові, — а море на їх зверхи; а задами були вони обернені всередину під його.

4:5 Завтовшки було воно на долоню; а краї його вироблені, як краї чаші, були схожі на розцвилу лелїю. В його входилось трохи не три тисячі ведер.

4:6 І зробив десять умивальниць, і поставив пять по правий бік, а пять по лївий, щоб полоскати в їх; — наготоване до всепалення полоскали в їх, а море для сьвященників, щоб вони обмивались у йому.

4:7 І зробив десять золотих сьвічників, як повинно бути, й поставив в храмі пять по правий бік, а пять по лївий.

4:8 І зробив десять столів, і поставив в храмі, пять по правий бік, а пять по лївий, і зробив сто золотих чаш.

4:9 І зробив двір сьвященицький, і двір великий, і ворота в двір, а ворота й завіси до їх оббив міддю.

4:10 Море поставив по правому боцї на південний схід.

4:11 І поробив Гирам миски й лопатки, й чаші, (і кадильницї й ввесь жертовний посуд). І доконав Гирам всю роботу, що її робив для царя Соломона в дом Божий:

4:12 Два стовпи й дві опояски з вінцїв по верхах стовпів, і дві сїтки до прикривання обох опоясок із вінцїв, що зверхи на стовпах.

4:13 І чотириста гранатових яблок до двох сїток, по два ряди гранатових яблок до кожної сїтки, для прикривання двох опоясок вінцїв, що на стовпах.

4:14 І підніжки поробив він, і вмивальницї поробив на підніжках;

4:15 Одно море та дванайцять волів під ним,

4:16 І миски, й лопатки, й вилки, й ввесь прилад їх поробив Гирам-Абій для царя Соломона в дом Господень із лискучої мідї.

4:17 В околицї Йорданї виливав їх царь в глинковатій землї, між Сокхотом і Зередою.

4:18 І наробив Соломон усього сього посуду велику силу, так що й ваги мідї не знали.

4:19 І поробив Соломон усяку річ до Божого дому, й золотий жертівник, і столи, що на них хлїби показні,

4:20 І сьвічники й лямпи їх із щирого золота, щоб засьвічувати їх, як потрібно було, перед Сьвятим Сьвятих;

4:21 І цьвіти до лямп, і щипцї були золоті, усе з щирого золота,

4:22 І ножі, й кропильницї, й чаші, й лодки з золота найчистїйшого, й двері храму, — двері його в серединї в Сьвяте Сьвятих, і двері храму в сьвятиню — все з золота.

5:1 І скінчилась уся робота, що її робив Соломон для дому Господнього. І принїс Соломон присьвячене Давидом, його батьком, і срібло й золото, й усякий посуд, і передав у скарбівнї дому Божого.

5:2 Тодї зібрав Соломон старшини Ізрайлеві і всї голови в поколїннях, начальників над поколїннями синів Ізрайлевих, в Ерусалим, щоб перенести скриню завіту Господнього з Давидового міста, се б то з Сиону.

5:3 І зібрались до царя усї Ізрайлитяне на сьвято, сьомого місяця.

5:4 І як прийшли всї старшини Ізрайлеві, взяли левіти скриню.

5:5 І понесли скриню й намет соборний й ввесь сьвящений посуд, що в наметї, — а несли їх сьвященники та левіти.

5:6 А царь Соломон і ввесь збір Ізрайлїв, що зібрався до його перед скринею, приносили жертви з овець та волів, яких нїхто не міг перелїчити та означити, так їх було багато.

5:7 І принесли сьвященники скриню завіту Господнього на її місце, в вістильницю храму — в Сьвяте Сьвятих, під крила херувимів.

5:8 А херувими простягали крила над місцем скринї, і прикривали херувими скриню й носила її зверху.

5:9 Жертки же були такі довгі, що голови жерток скринї було видно перед вістильницею, але вони не виходили аж надвір, і там вони по сей день.

5:10 У ковчезї ж не було нїчого окрім двох таблиць, що їх вложив був Мойсей на Горебі, як Господь учинив завіт із синами Ізрайлевими після їх виходу з Египту.

5:11 Як сьвященники вийшли з сьвятинї, (бо всї сьвященники, бувші там, осьвятились, не вважаючи на віддїли);

5:12 І левіти сьпівцї, — всї вони, се б то Асаф, Еман, Ідитун і сини їх та брати їх, убрані в виссон, із кимвалами, з псалтирями й цитрами, стояли від східнього боку жертівника, а з ними сто двайцять сьвященників, трубивших у труби;

5:13 І коли всї як один трубили й сьпівали, видаючи неначе один голос на хвалу й славу Господа, та як загремів гук труб і кимвалів і музичних приборів на хвалу Господеві: бо він благий і віковічня милость його! тодї дом, дом Господнїй сповнився облаком,

5:14 І не змогли сьвященники стояти на службі задля хмари, бо слава Господня сповнила дом Божий.

Як 1:18–2:10

1:18 Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.

1:19 Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.

1:20 Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.

1:21 Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.

1:22 Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.

1:23 Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.

1:24 Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.

1:25 Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.

1:26 Коли хто думає, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.

1:27 Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.

2:1 Браттє моє, не на лиця вважаючи, майте віру Господа нашого Ісуса Христа прославленого.

2:2 Коли бо ввійшов у громаду вашу чоловік з золотим перснем, в одежі осяйній, ввійшов же й вбогий в мізерній одежі,

2:3 і ви споглянете на того, що носить осяйну одежу, і скажете йому: Ти сїдай отут гарно, а вбогому скажете: Ти стань отам, або сїдай отут на підніжку моїм,

2:4 то чи не пересуджуєте між собою і не станетесь суддями з ледачими думками?

2:5 Слухайте, браттє моє любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його?

2:6 Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони тягнуть вас на судища?

2:7 Хиба не вони зневажають добре імя, яким вас названо?

2:8 Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: „Люби ближнього свого, як себе самого‟, добре чините;

2:9 коли ж на лиця дивитесь, то гріх робите, докорені законом, як переступники.

2:10 Кожний бо, хто увесь закон заховає, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий.

Йов 1:18–22

18 Ще говорив сей, аж приходить инший й говорить: Сини твої й дочки трапезували й пили вино в дому старшого брата свого,

19 Аж несподївано схопилась буря від пустинї, наперла на всї чотири угли в будинку, і дім завалився на дїти та й вони погинули; один я втїк сповістити тебе.

20 І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землї й поклонився,

21 І промовив: Нагим вийшов я з матерньої утроби, нагим і вернусь. Господь дав, Господь і взяв; як до вподоби було Господеві, так і сталося; нехай буде імя Господнє благословенне!

22 У всьому тому не провинив Йов, і не виповів нїчого безумного проти Бога.