День 331 з 365

Єз 42:1–43:27

42:1 І вивів мене по задворку північною дорогою й привів до сьвітлиць, що навпроти майдану й навпроти будівлї ʼд півночі,

42:2 До того місця, де воно коло півночніх дверей має сто локот довжини, а пятьдесять локот ширини,

42:3 Насупроти двайцятьох локот середнього двору й насупроти помосту, що на задворку, були хідники один проти другого у три поверхи.

42:4 А перед сьвітлицями — сутки завширшки десять локот, а завдовжки сто локот; двері їх лицем на північ.

42:5 Верхні сьвітлицї вузші, тим що ганки забрали у їх дещо проти нижніх і середніх сьвітлиць сієї будівлї.

42:6 Вони — в три поверхи, а таких стовпів, як на дворах, нема в їх; тим і пороблено їх вузшими проти нижніх й середніх сьвітлиць, починаючи від помосту.

42:7 А знадвірня стїна насупроти сих сьвітлиць, од задворку лївобіч від сьвітлиць, — завдовжки пятьдесять локот,

42:8 Бо й сьвітлицї на задворку завдовжки тілько пятьдесять локот, а перед храмом сто локот.

42:9 А знизу прохід ід сим сьвітлицям на восточньому боцї, як підходять ід ним із задворку.

42:10 По ширинї дворової стїни од востоку перед майданом і перед будівлею були сьвітлицї.

42:11 І прохід поперед ними такий самий, як і коло тих сьвітлиць, що обернені на північ, така ж, довжина, як і в тих, така ж і ширина й усї виходи в їх і розклад їх і двері в їх такі ж самі, як і в тих.

42:12 Такі ж двері, як у сьвітлицях, що на полуднє, та й до ввіходу в них — двері на самій дорозї, що вела просто вподовж стїни на схід сонця.

42:13 І сказав він менї: Сьвітлицї на північ і сьвітлицї на полуднє, що перед майданом, се сьвітлицї сьвяті; тут бо сьвященники, що приступають до Господа, їдять жертви що найсьвятїйші; там вони складають, що найсьвятїйші жертви й хлїбові приноси й жертви за гріх і жертви за переступ; се бо місце сьвяте.

42:14 Як увійдуть сьвященники туди, так неможна їм виходити з сього сьвятого місця на задвірок, докіль не зоставлять одїжі своєї, що в нїй служили; вона бо сьвята; мусять понадївати на себе иншу одїж, і аж тодї виходити до людей.

42:15 Скінчивши ж виміруваннє храму з середини, вивів мене воротами, оберненими до востоку, та й став вимірювати його навкруги.

42:16 Виміряв його восточній бік міряльною жердкою, та й наміряв жердкою всього пятьсот міряльних жердок.

42:17 У півночньому боцї наміряв тією ж тичиною всього пятьсот міряльних тичин.

42:18 У полуденньому боцї наміряв так само пятьсот міряльних тичин.

42:19 Повернувши ʼд західньому боку, наміряв тичиною пятьсот тичин.

42:20 З усїх чотирьох боків виміряв він його. Навкруги була стїна завдовжки пятьсот міряльних тичин, і пятьсот міряльних тичин завширшки, щоб оддїлити сьвяте місце од несьвятого.

43:1 І привів мене до воріт, до тих воріт, що обернені лицем ʼд востоку.

43:2 І се — слава Бога Ізрайлевого йде від востоку, а голос його, нїби гук вод многих, і землю осияло від слави його.

43:3 Видиво се було таке ж саме, яке я бачив перше, як раз таке, яке я бачив, прийшовши заповісти пагубу містові, та й обидва видива схожі на ті, які бачив я при ріцї Ховар. І впав я на лице моє.

43:4 І ввійшла слава Господня в храм брамою, оберненою лицем ід сходу сонця.

43:5 І підняв мене дух, і ввів мене в середнїй двір, і се — слава Господня сповнила ввесь храм.

43:6 І почув я когось, що говорить до мене з храму, й муж стояв коло мене,

43:7 Та й промовив до мене: Сину чоловічий! се місце престолу мого й місце під стопи ніг моїх, де жити му серед синів Ізраїля во віки; й не буде вже дом Ізрайлїв поганити сьвятого імени мого, нї вони, нї царі їх, блудуваннєм своїм і трупами царів своїх на висотах їх.

43:8 Ставили вони порога свого коло мого порога й окови дверей своїх коло оков дверей моїх, так що тілько стїна була міжо мною й ними, й поганили сьвяте ймя моє гидотами своїми, що їх творили, за що я й вигублював їх у гнїву мойму.

43:9 Тепер же вони пооддаляють од мене блудуваннє своє й трупи царів своїх, і я буду жити серед них по віки.

43:10 Ти ж, сину чоловічий, звісти домові Ізрайлевому про сей храм, щоб вони взяли з него міру, й стали соромитись беззаконства свого.

43:11 І коли будуть соромитись всього того, що коїли, то покажи їм вид храму й розклад його, виходи й ввіходи його, всї начерки його та й всї встанови в ньому, й напиши перед очима в їх, щоб вони перестерігали всї начерки його й усї постанови про його та й їх опісля виконали.

43:12 Се закон про храм. На верху гори ввесь простір його навкруги, — місце пресьвяте. Се закон про храм.

43:13 А се розмір жертівника на ліктї, — локіть із долонею: Основина в локіть, ширина так само в локіть, а пояс по всїм краям його в одну пядь; се заднїй бік жертівника.

43:14 Від основини, що в землї, до нижнього виступу — два ліктї, а завширшки — один локіть; від малого виступу до великого виступу — чотирі ліктї, а ширина його — один локіть.

43:15 Сам жертівник заввишки чотирі ліктї; з жертівника ж сягають угору чотирі роги.

43:16 Жертівник на двайцять локот завдовжки, а дванайцять завширшки; він чотирогранний, на всї чотирі боки рівен.

43:17 А майданець — завдовжки чотирнайцять локот, і чотирнайцять локот завширшки по всїх чотирьох боках його, а підвалина його на один локіть округи, сходи ж до його зі сходу сонця.

43:18 І сказав він менї: Сину чоловічий! так говорить Господь Бог: Оце постанови про жертівник на той день, як його зроблять на принос всепалень і на кропленнє його кровю:

43:19 Сьвященникам із поколїння Левіїного, з родини Садокової, що до мене приступають, менї служити, говорить Господь, дай назимка з череди товарячої на жертву за гріх;

43:20 І возьми крові його та й покропи на чотирі роги жертівника й на чотирі угли в майданцї, й на пояс округи, й сим робом очисти його й осьвяти його.

43:21 І возьми назимка на жертву за гріх та й спали його в призначеному місцї дому за сьвятинею.

43:22 А на другий день принеси в жертву за гріх із козиної отари козла без скази, й нехай очистять жертівника так само, як очищали телцем.

43:23 Як же скінчиться очищеннє, принеси в жертву з товарячої череди назимка без скази, а з отари овечої баранця без скази,

43:24 І принеси їх перед лице Господнє; й кинуть сьвященники на них соли, та й пожертвують їх на всепаленнє Господеві.

43:25 Сїм день буде приноситись у жертву за гріх по козлу на день; так само нехай приносять по телцю з товарячої череди й по барану з овечої отари без скази.

43:26 Сїм день мають очищати жертівника й осьвячувати його й складати (присьвячене, неначе) йому в руки.

43:27 Як же скінчаться сї днї, будуть на осьмий день і дальше сьвященники приносити на жертівнику ваші всепалення й подячні жертви, й я буду милосердним до вас, говорить Господь Бог.

Євр 5:1–14

1 Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи,

2 котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею;

3 і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи.

4 І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.

5 Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреєм, а Той, хто глаголав до Нього: „Син мій єси Ти, я сьогоднї породив Тебе.‟

6 Яко ж і инде глаголе: „Ти єси священик по вік по чину Мелхиседековому.‟

7 Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзми, і почуто Його за страх (Його перед Богом).

8 Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів,

9 і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього,

10 і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому.

11 Про котрого маємо велике слово, та важко його висловити; тому що ви немочні стали слухом:

12 Бо коли вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі.

13 Усякий бо, що вживає (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малолїток.

14 Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.

Йов 34:14–25

14 Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, —

15 Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.

16 От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.

17 Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?

18 Хиба можна сказати цареві: ти — безбожник, а князям: ви — беззаконники?

19 Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони — дїло рук його.

20 Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.

21 Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.

22 Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.

23 Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.

24 Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,

25 Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,