Семь отроков Эфесских

Семь отроков, иже во Ефесе

мученик

Οἱ ἑπτὰ παῖδες οἱ ἐν Ἐφέσῳ · Septem dormientes

нар.: III в., Эфес · пом.: ок. 250, Эфес (по преданию)

Поки що лише російською

Легенда об Эфесских отроках возникает у Симеона Метафраста и других авторов V–VI вв., а на Западе пересказана Григорием Турским. Семеро юношей, скрываясь от гонения при Деции, заснули в пещере и проснулись при Феодосии II, когда христианство уже стало государственной верой; их пробуждение стало доказательством воскресения мёртвых в споре с теми, кто сомневался. Мощи были обретены в пещере близ Эфеса; развалины — одно из паломнических мест Турции. Предание в мусульманской традиции представлено в суре «Пещера» (Коран, 18). Исторических данных о реальных лицах нет.

Пам’ять

Православна (російська): 4 серпня (ст. ст.), 17 серпня за новим стилем
Православна (російська): 22 жовтня (ст. ст.), 4 листопада за новим стилем
Католицька (римська): 27 липня

Місця Письма

1 Кор 15:12–20 › Воскресение мёртвых

Чернетка. Статтю складено за допомогою ШІ, вона чекає перевірки. У російському тексті передання й історію розрізняють слова «по преданию» (за переданням) і «историки считают» (історики вважають).

Що перевірити редакції

Историчность — легенда; сопоставление с Кораном (сура 18) — нейтральная формулировка проверить.

Докладніше про джерела на сторінці Ліцензії.