БІБЛІЯБайкальське видання
UK
Налаштування

День 37 з 40

Євангеліє від Марка: Мк 15:21–47

1Зупинитися

«Глаголи, Господи, раб твій слухає.»

1 Сам 3:9. Або просто помовчіть кілька секунд перед читанням.

2Прочитати

21 І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.

22 І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.

23 І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.

24 І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.

25 Була ж година третя, і розпяли Його.

26 І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.

27 І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.

28 І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.

29 І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,

30 спаси себе й зійди з хреста.

31 Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.

32 Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.

33 Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.

34 А години девятої покликнув Ісус голосом великим: Елоі, Елоі, лама саватани? що єсть перекладом: Боже мій, Боже мій, на що мене покинув єси?

35 І деякі з тих, що тут стояли, почувши казали: Ось Ілию кличе.

36 Побігши ж один і сповнивши губку оцтом, і настромивши на тростину, поїв Його, кажучи: Стривайте, побачимо, чи прийде Ілия зняти Його.

37 Ісус же, пустивши голос великий, зітхнув.

38 І завіса церковня роздерлась надвоє з верху аж до низу.

39 Бачивши ж сотник, що там стояв проти Него, що, так закричавши, зітхнув, каже: Справдї чоловік сей Син був Божий.

40 Були ж і жінки, оддалеки дивлячись, між котрими була й Мария Магдалина, й Мария, Якова меншого та Йосиї мати, й Саломия,

41 що, й як був у Галилеї, ходили слїдом за Ним, і послугували Йому, і инших багато, що поприходили з Ним у Єрусалим.

42 А як уже настав вечір, бо була пятниця, чи то перед суботою,

43 прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, що також сподївавсь царства Божого, й зосьмілившись, увійшов до Пилата й просив тїла Ісусового.

44 Пилат же дивувавсь, що вже вмер би; й покликавши сотника, спитав його, чи давно вмер.

45 А довідавшись од сотника, дав тїло Йосифові.

46 І, купивши плащеницю і знявши Його, обгорнув Його плащеницею, та й положив Його у гробі, що був висїчений із скелї, та й прикотив каменя до дверей гробу.

47 Мария ж Магдалина й Мария Йосиїна дивились, де Його положено.

Відкрити розділ з тлумаченням

І псалом дня: Пс 23

1 Псальма Давидова. Господь пастирь мій, не мати му недостатку.

2 Дав менї оселю серед лугів зелених, він веде мене до тихих потоків.

3 Він справляє душу мою; він веде мене по праведній дорозї задля імени свого.

4 Хоч би я ходив по долинї тїни смертної, то не боюся жадного лиха, ти бо єси зо мною; твоя палиця і підпора дає менї духа.

5 Ти наповняєш стіл мій перед очима ворогів моїх; ти помазав голову мою і кубок мій повний, аж переливається.

6 Так, милосердє і благодать будуть провожати мене по всї днї життя мого; і жити му в домі Господнїм по всї днї.

3Зрозуміти

Одне питання на сьогодні.

Питання на сьогодні, можна відповісти на будь-яке.

Поки що лише російською

Что здесь сказано?

Что это значило тогда?

Что это значит мне?

4Відповісти

Отче наш · Мт 6:9–13

9 Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.

10 Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.

11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.

12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.

13 І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.

Потім своїми словами, за чотирма словами:

  • Дякую
  • Прошу прощення
  • Прошу за інших
  • Прошу за себе

5Взяти з собою

Думка на день: її можна записати, а можна й ні. Запис лишається в цьому браузері й нікуди не надсилається.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905.