2 Самуїловарозділ 2
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1Після сього поспитав Давид у Господа: Чи йти менї в яке місто Юдине? І відказав йому Господь: Ійди. І спитав Давид: Куди йти? А Господь відказав: У Геброн.
2От і двинув туди Давид з обома женами своїми, Ахиноамою з Езрееля та з Абигеєю, жінкою Кармелїя Набала.
3І людей, що були з ним, привів Давид, кожнього з його родиною, й поосїдались вони по місточках коло Геброна.
4–5І прийшли мужі Юдині та й помазали там Давида царем над Юдиним домом. Переказано ж було Давидові, що мужі з Явиса Галаадського поховали Саула.
Тлумачення, в. 1–4 (російською)
. Смерть Саула и его сына Ионафана создала обстоятельства, при которых стало возможным исполнение определения Божия через Самуила: быть Давиду царем над Израилем. Впрочем, воцарение Давида над Израилем совершилось не сразу. Давид был признан царем сначала одним лишь коленом Иуды (и Симеона).
Об Ахиноаме и Авигее см. 1 Цар XXV:40-44.
И донесли Давиду, что жители Иависа Галаадского погребли Саула. См. 1 Цар XXXI:11-13.
6І вислав Давид посли до мужів Явиських у Галаад, сказати їм: Бувайте благословенні від Господа за те, що так любовно послужили Саулові, панові вашому, й його поховали!
7Нехай й Господь відплатить вам прихильність і щирість; але й я виявлю вам ласку за те, що ви вчинили.
8Тільки бувайте сьміливі й покажіте себе мужами хоробрими. Бо Саул, ваш пан, умер, а дом Юдин помазав мене царем над собою.
Тлумачення, в. 6–8 (російською)
. Отдавая жителям Иависа Галаадского дань благодарности и уважения за их верноподданнические чувства к Саулу, Давид вместе с тем сообщает им, что наследником этих чувств отныне является он, Давид, уже воцарившийся в Xевроне.
Неизвестно, как отнеслись бы к этому предложений жители Иависа, а с ними и все восточное Заиорданье, если бы не подоспело противоположное влияние Саулова полководца Авенира, который выдвинул права сына Саула - Иевосфея.
9Абенир же Ниренко, Саулів гетьман, узяв Саулового сина Евостея, привів його в Маханаїм,
10Та й зробив його царем над Галаадом і Ашуром, над Езреелем, Ефраїмом, Бенямином і всїм Ізраїлем.
11Сорок лїт віку було Сауловому синові Евостейові, як став він царем над Ізраїлем, а два годи він царював. Тільки дом Юдин держався Давида.
12Царювання Давидового в Гебронї над Юдиним домом було всього сїм год і шість місяцїв.
Тлумачення, в. 9–12 (російською)
. Долговременное скитание Давида в пределах соседних языческих народов в значительной степени ослабило ту популярность, которой он пользовался среди евреев в период своих блестящих столкновений с неприятелями народа. Народ стал забывать о Давиде. А те, кто помнили или слышали о нем, уже не восторгались им, видя его в стане своих исконных врагов - филистимлян (1 Цар XXVII-XXVIII). Предприимчивый и отважный полководец Саула Авенир воспользовался этим обстоятельством: указал, по всей вероятности, на тягостный гнет (после неудачной битвы, 1 Цар XXXI) филистимского ига, кажущуюся двусмысленность поведения Давида и без особого труда убедил израильтян признать над собой царем младшего сына Саулова - Иевосфея, обещая, со своей стороны, полную готовность выступить под знаменами нового царя против поработителей еврейского народа филистимлян, успевших утвердиться к этому уже в большей части западного Заиорданья.
Маханаим - город в средней части восточного Заиорданья, к югу от Иависа.
Галаад - близлежащие области восточного Заиорданья.
Вместо Ашур некоторые читают Ассир.
Чтобы не остаться царем только в Xевроне, Давид должен был принять активные меры против ставленника Авенира - Иевосфея. Военным представителем и защитником прав Давида явился его полководец Иоав.
13І виступив Абенир Ниренко з слугами Евостея, сина Саулового, з Маханаїма в Габаон.
Тлумачення, в. 13 (російською)
. Гаваон - город Вениаминова колена, соседнего с коленом Иуды. Появление войск Авенира в ближайшем соседстве с царством Давида отнюдь не говорило в пользу мирных стремлений Иевосфеева полководца. Вполне допустимо то предположение, что, воцарив Иевосфея над Израилем, Авенир задумал привлечь к нему и Иуду. Чтобы не допустить Авенира приблизиться к колену Иуды, навстречу ему вышел Иоав.
14Так само двинув й Йоаб, син Саруї, з людьми Давидовими і зустрілись вони коло ставу Габаонського, і засїли одні по сїм боцї, а другі по тім боцї ставу.
15І каже Абенир Йоабові: Нехай наші молодцї пограються перед нами. І каже Йоаб: Добре.
Тлумачення, в. 15 (російською)
. На основании 18-22, 26 ст. можно заключать, что Авенир не настаивал на кровопролитном бое. Вместо боя Авенир предлагает устроить незначительный воинский поединок, чтобы определить, кто из противников должен оставить свои позиции и удалиться.
16От і повставали й повиходили дванайцять з Бенямина, зі сторони Саулового сина Евостея, а дванайцять людей Давидових.
17Кожен з них ухопив свого противника за чуба й встромив йому меча в бік, і всї вони разом полягли. І прозвано те місце Полем силачів, що в Габаонї.
18Сим робом закипіла того дня тяжка битва, та люде Давидові побили Абенира й людей його.
Тлумачення, в. 16–18 (російською)
. Устроенный по совету Авенира поединок не решил, однако, спорного вопроса, так как все участники этого поединка остались мертвыми на поле состязания. Между тем разгоревшиеся страсти сторон не ждали, а уже требовали этого решения, и притом сейчас же. Произошло кровопролитное сражение.
Xелкав-Xаццурим, - по тексту Вульгаты: "Аger robustorum"; по тексту 70-ти: Μερις επιβουλων.
19–20А були там і три сини Саруїні: Йоаб, Авесса та Асаїл. Асаїл же був легконогий як дика коза в полі. От і метнувсь Асаїл слїдом за Абениром і вганяв за ним, не звертаючи нї праворуч, нї лїворуч.
21Озирнеться ж Абенир та й каже: Се ти Асаїле? Відказує той: Я.
22І каже йому Абенир: Зверни ж хоч праворуч, хоч лїворуч та кинься на кого з людей, та й візьми його зброю. Асаїл же затявсь не покинути його.
23Крикне тодї Абенир ще раз на Асаїла: Відчепись від мене, щоб я не мусїв прибити тебе до землї, а тодї як я твойму братові Йоабові погляну ув очі?
24Як же той затявсь і тодї відчепитись, обернув Абенир списа й пропоров його наскрізь, і де він стояв, там і вмер на місцї. Кожен хто проходив через те місце, де поваливсь Асаїл мертвим, зупинявся.
Тлумачення, в. 24 (російською)
. Смерть Асаила делала Авенира личным врагом Иоава, обязанного, по понятиям того времени, отомстить убийце кровавой расправой с ним или его ближайшими родственниками (см. III:27, 30).
25Йоаб же й Авесса уганяли за Абениром. Як заходило сонце, дойшли вони до горба Амма, навпроти Гіаха, що лежить на дорозї в пустиню Гаваонську.
26Беняминїї ж зібрались округ Абенира і скупились у замкнуту купу та й стали на верху одного горба,
27Озветься тепер Абенир до Йоаба: Чи тож до віку має жерти меч? Хиба не знаєш, яке з того лихо скоїться? І докіль того буде, що ти не навчиш людей, щоб вони за братами не вганяли?
28І відказав Йоаб: Так певно, як жив Господь! Коли б ти так сказав рано, то всї люде перестали б були за своїми братами вганяти.
Тлумачення, в. 28 (російською)
. Если бы ты не говорил иначе. См. ст. 14.
29І звелїв Йоаб затрубити в трубу, і ввесь люд зупинився, покинув гонитьбу за Ізраїлем, і побій застановився.
30І йшов Абенир із людьми своїми рівниною всю ніч, і перейшли Йордань, пройшли ввесь Битрон та й прийшли так у Маханаїм.
Тлумачення, в. 30 (російською)
. Битрон - область в восточном Заиорданье.
31Йоаб же, покинувши гонитьбу за Абениром, позбірав увесь люд свій, і не доставало з слуг Давидових девятнайцять чоловіка, окрім Асаїла.
32Люде ж Давидові побили Беняминїїв і людей Абенирових, а погибло їх триста шістьдесять чоловіка.
33Асаїла ж взяли й поховали в батьківському гробовищі, що в Бетлеємі. Йоаб ійшов із людьми своїми всю ніч, а до сьвіта прибув в Геброн.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).
Воцарение Давида в Xевроне, над коленами Иуды и Симеона. Воцарение Саулова сына Иевосфея над остальными еврейскими коленами. Распря между домом Саула и домом Давида.