БІБЛІЯБайкальське видання
UK
Налаштування

Повторення Законурозділ 26

Тлумачення на розділ (російською)

Закон о начатках и десятинах.

1Як прийдеш у землю, що Господь, Бог твій, дасть у наслїддє тобі, і ти займеш її та й осядешся там,

2То возьмеш всї первоплоди землї, що ти звезеш із поля, що дасть тобі Господь, Бог твій, і положиш у кошик, та й пійдеш до місця того, котре вибере Господь, Бог твій, щоб сьвятилось там імя його.

3І прийдеш до сьвященника, що тодї буде, і промовиш до його: Обявляю сьогоднї перед Господом, Богом моїм, що я прийшов у землю, яку дати нам клявся Господь батькам нашим!

4І візьме сьвященник із рук твоїх кошика та й поставить перед жертівником Господа, Бога твого.

5І станеш промовляти перед Господом, Богом твоїм, словами: Блукаючий Арамій був батько мій: спустивсь він в Египет і пробував там малолюдним; і став він там народом сильним, потужним і лїчбою великим.

6Египтяне ж зневажали і неволили нас і примушували нас до тяжкої роботизни.

7Тодї залебедїли ми до Господа, Бога батьків наших; і Господь почув наш голос і побачив наше горюваннє і нашу гірку працю і нашу тїсноту;

8І вивів нас Господь із Египту потужною рукою і простягнутою правицею, і великим страхом, ознаками й чудесами;

9І привів нас на се місце, і надїлив нам сю землю, текучу молоком і медом.

10І се приношу я тепер первоплоди землї, що ти, Господе, дав єси менї. І поставивши їх перед Господом, Богом твоїм, поклонишся перед Господом, Богом твоїм;

11І будеш радїти всїм добром, яке Господь, Бог твій, дав тобі й домові твому, ти сам і Левит і приходень, що між людьми твоїми буде.

Тлумачення, в. 1–11 (російською)

В праздник Пасхи совершалось приношение первого снопа (Лев XXIII:10–14), в праздник седмиц (Пятидесятницы) — приношение первого хлеба из новой муки (Лев XXIII:15–17). Комментируемые стихи отмечают новый вид приношений, время и количество которых закон не определяет, поставляя их в зависимость от удобства и благочестивого настроения жертвователя.

«Странствующим арамеянином» патр. Иаков назван потому, что долгое время прожил при стадах своего тестя Лавана в стране, называемой Арам. Греко-слав. т. дает другое чтение: LXX — Συριαν απεβαλεν ο πατηρ μου, слав. — Сирию остави отец мой. Вероятно, LXX читали не — «arammi obed (аvi)», как в масор. т., а — «Aram (= Cирию) jobed (avi)».

12Як на третїй рік, що є рік десятин, скіньчиш віддїляти десятину з усякого твого вроджаю, і даси їх Левитові, приходневі, сиротї та вдові, щоб харчувались до сита в оселях твоїх:

13Тодї промовиш перед Господом, Богом твоїм: Я винїс присьвяти з домівки, оддав їх Левієві і приходневі, і сиротї і вдові, сповняючи всї заповідї твої, що заповідав єси менї; не переступив я твоїх заповідей і не забув їх.

14Я не їв нїчого з них в тузї моїй і не відкладав з них набік як нечистий, і не давав з них нїчого про мерця; я слухав голосу Господа, Бога мого, і чинив усе, що ти заповідав менї.

15Споглянь з дому сьвятостї твоєї, з небес, і благослови твій люд Ізраїльський, і землю, що дав нам єси, як ти клявся батькам нашим, землю текучу молоком і медом!

Тлумачення, в. 12–15 (російською)

См. пр. к 6–14, 17–19, 26–27 ст XII гл кн. Втор.

«Я не ел от нее в печали моей»: печаль не соответствует смыслу радостного приношения Господу от начатков тех благ, которыми Он одарил человека.

«Не отделял ее в нечистоте», т. е. находясь в состоянии очищения от скверны (Лев VII:21–22; XXI).

«Не давал из нее для мертвого», по обычаю язычников приносить пищу на могилы мертвецов и справлять там тризны (св Ефрем Сир. Толк. на кн. Втор., гл. XXVI).

16Того дня заповідає тобі Господь, Бог твій, сповняти сї встанови й присуди; оце ж додержуй їх і сповняй їх всїм серцем твоїм і всїєю душею твоєю.

17Господеві ти обіцяв сьогоднї, що він буде тобі Богом, та що ходити меш дорогами його і додержувати встанови його і заповідї його і присуди його, і слухати голосу його.

18А Господь обіцяв тобі сьогоднї, що будеш народом його власним, як обіцяв тобі, коли будеш додержувати заповідї його;

19І що зробить тебе висшим над усї народи, яких він сотворив, хвалою і славою і красою; щоб ти був сьвятим народом у Господа, Бога твого, як він заповідав.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).