Псалмирозділ 11

У Синодальному перекладі це Псалом 10 Чому в псалма два номери

Чому в псалма два номери?

Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.

У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.

Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.

Відповідність номерів

Синодальний	Єврейський
1–8	1–8
9	9–10
10–112	11–113
113	114–115
114–115	116
116–145	117–146
146–147	147
148–150	148–150

Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.

Тлумачення на розділ (російською)

Псалом можно считать писанным во время подготовлявшегося восстания Авессалома, которое замечал как Давид, так и близкие ему люди, советовавшие бежать из Иерусалима. Но Давид иначе оценивал серьезность своего положения и продолжал жить в Иерусалиме.

Друзья Давида советовали ему спасаться в горах, так как заговор Авессалома они считали уже совершенно организованным, и положение Давида опасным (1-3). Давид же, сознавая себя чистым пред Авессаломом и народом, продолжает оставаться в Иерусалиме, веря в то, что Господь покарает нечестивцев (4-7).

1Проводиреві хора: Псальма Давидова. На Господа вповаю; як же ви кажете душі моїй: відлїтайте, як птиця, на гору вашу?

Тлумачення, в. 1 (російською)

. "На Господа уповаю". Давид привык располагать и согласовать свою жизнь с указанием Господа, от чего не хочет отступиться и сейчас, вверял себя Его водительству, а не советам друзей, хотя и искренним, но может быть несогласным с решением о Давиде Бога. - "Улетай на гору", т. е. Иудейские горы, в многочисленных пещерах можно бы легко укрыться от врагов. - "Говорите душе моей" - гебраизм, - говорите мне.

2Ось бо безбожники натягнули лука, на тятиві стрілу свою направили, щоб у темряві на щирих серцем стріляти.

Тлумачення, в. 2 (російською)

. Свой совет бежать друзья оправдывали взглядом на заговор, как совершенно организованный и готовый к действию.

3Коли зруйнують основи, що робити ме праведний?

Тлумачення, в. 3 (російською)

. "Разрушены основания" - потрясены основы политической и общественной жизни, так как заговорщики не признавали Давида царем, желали его низложения и стремились к установлению нового направления жизни. Что иное, как не бежать, может сделать праведник, т. е. Давид, у которого для борьбы с готовым обнаружиться вооруженным восстанием есть только сознание своей чистоты пред врагами, но никаких внешних средств обороны.

4Господь є у сьвятому храмі своєму, на небесах престол Господнїй; очі його дивляться, повійки його розглядають синів людських.

5Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насиллє, ненавидить душа його.

Тлумачення, в. 4–5 (російською)

. Этому совету Давид противополагает свою веру в Бога, как защитника праведных. Господь с неба надзирает за людьми, посылает, как сейчас, праведнику испытания во временном успехе нечестивых, но последних Он ненавидит, как попирающих Его Закон.

6Жаром посипле він на безбожних; огонь і сїрка і вітер палящий буде частина їх чаші.

7Бо Господь справедлив, і любить правду. Лице його бачить праведника.

Тлумачення, в. 6–7 (російською)

. Господь прольет на нечестивых "горящие угли, огонь и серу". Под горящими углями можно разуметь молнию, под огнем и серой - гибель через посредство особенных потрясений природы, вроде гибели Содома и других городов Пентаполя (см. Быт XIX:24). Палящий ветер, вероятно - самум, хорошо известный евреям по своим гибельным действиям. - "Их доля из чаши" - таков их удел, назначенный Богом, не допускающим торжества нечестия, так как Господь "любит правду, лице Его видит праведника", т. е. всегда промышляет над ним и оберегает его.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).