Псалмирозділ 115

У Синодальному перекладі це Псалом 113 Чому в псалма два номери

Чому в псалма два номери?

Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.

У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.

Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.

Відповідність номерів

Синодальний	Єврейський
1–8	1–8
9	9–10
10–112	11–113
113	114–115
114–115	116
116–145	117–146
146–147	147
148–150	148–150

Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.

1Не нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй!

2Чому мають казати народи: Де ж їх Бог?

Тлумачення, в. 1–2 (російською)

. Молитва писателя о ниспослании милости евреям есть ревность по славе имени Иеговы. Тяжелое положение евреев в означенное время, неудачи, постигшие их при устроении своей жизни по возвращении из плена и при построении второго храма, и зависимое положение от иноземных правителей могли возбудить у язычников пренебрежение к Богу, как бессильному защитить и поддержать своих чтителей. Такой вывод от гражданско-политической слабости народа к суждению о слабости и бессилии бога этого народа, было обычным на Востоке, где военные удачи и политическое могущество народа объясняюсь степенью силы его национального Бога. Таким национальным богом евреев язычники считали Иегову.

3Але ж Бог наш на небесах; все, що любо йому, він творить.

4Божища їх — срібло і золото, твориво рук чоловічих.

5Мають уста, і не говорять; очі мають, і не бачать;

6Мають уші, і не чують; нїздра мають, і нема в них нюху.

7Руки їх не беруть; ноги їх не ходять; не чути жадного голосу з їх горла.

Тлумачення, в. 4–7 (російською)

. Описание бессилия языческих идолов очень напоминает такое же описание в послании пророка Иеремии, написанном вскоре после наступления плена вавилонского. Можно думать, что оно заимствовано из означенного источника.

8Їм рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає.

Тлумачення, в. 8 (російською)

. Как беспомощны и бессильны идолы, так да будут бессильны их почитатели, т. е. язычники, сейчас, при писателе, главенствующие над евреями.

9Ізраїлю, вповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.

10Доме Ааронів, уповай на Господа! Він поміч їх і щит їх.

Тлумачення, в. 10 (російською)

. Дом Ааронов, т. е. священники, происходящие из племени и рода Аарона, брата Моисея.

11Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа! Він поміч їх і щит їх.

12Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім Ізраїля, благословити ме дім Аарона.

13Буде благословити боящихся Господа, малих вкупі з великими.

Тлумачення, в. 13 (російською)

. Господь "благословляет… малых с великими", изливает свои милости на весь народ, на знатных и богатых в нем, как и на незнатных и бедных. Означенное указание, как и слова 22 ст., есть призыв всех евреев объединиться на основе веры в милость Иеговы для устроения жизни и благополучия всего народа.

14Помножить вас Господь, вас і дїтей ваших.

15Нехай благословить вас Господь, що сотворив небеса і землю.

16Небеса, Господнї небеса, а землю дав дїтям людським.

17Мертві не будуть хвалити Господа, нї всї ті, що йдуть до місця мовчання.

18Ми ж будем прославляти Господа, від нинї по віки. Хвалїте Господа!

Тлумачення, в. 17–18 (російською)

. Писатель уверен, что Господь услышит молитву своего народа и ниспошлет милости, так что они "живые будут благословлять Его", т. е. при своей жизни, а не в отдаленном будущем, увидят исполнение Его обетований над собою и будут наслаждаться довольством и спокойствием, за что и восхвалят Господа.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).