Псалмирозділ 14

У Синодальному перекладі це Псалом 13 Чому в псалма два номери

Чому в псалма два номери?

Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.

У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.

Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.

Відповідність номерів

Синодальний	Єврейський
1–8	1–8
9	9–10
10–112	11–113
113	114–115
114–115	116
116–145	117–146
146–147	147
148–150	148–150

Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.

Тлумачення на розділ (російською)

Саул и его сподвижники настолько развратились, что Господь среди них не находит ни одного, "делающего добро" (1-8). Неужели эти нечестивцы не вразумятся? Господь строго покарает их за то, что смеялись они над верой праведника в Него (4-6).

1Проводиреві хора: Псальма Давидова. Безумний говорить в серцї своїм: нема Бога. Вони розвратились, і вчинили мерзенні дїла; нема там нї одного, хто б чинив добро.

Тлумачення, в. 1 (російською)

. "Сказал безумец в сердце своем: нет Бога". Под безумным разумеется Саул. "Сказать в сердце" - искренно верить, решить. Отрицание Саулом Бога есть не отрицание им Его бытия, а непризнание над Давидом Божественного определения, по которому последний помазан им быть царем над Израилем. Саул в своих преследованиях Давида руководился взглядом на него, как на властолюбца, жадного искателя престола, а потому и революционера. Саул заблуждался относительно Давида, но был искренен в заблуждении, окружающие же его придворные сознательно и своекорыстно поддерживали в нем такое ложное воззрение, а потому в своих клеветах на невинного страдальца "совершили гнусные дела".

2Господь споглянув з неба на дїтей людських, щоб побачити, чи є розумний, що шукає Бога.

3Усї одвернулись, усї разом зледащіли, нема там, щоб хто робив благостиню, нема нї одного.

Тлумачення, в. 2–3 (російською)

. Около Саула группировались люди, пользовавшиеся своим влиянием на него для личных целей. Эти цели, равно как и средства для их осуществления, были настолько нечисты, что не осталось "ни одного, делающего добро". Выражение гиперболическое, указывающее на степень широкого распространения всяких злоупотреблений и насилий в народе.

4Не вже ж не прийдуть до розуму всї, що роблять беззаконнє, що заїдають нарід мій, наче б вони хлїб їли? Господа не призивають.

Тлумачення, в. 4 (російською)

. "Съедающие народ мой, как едят хлеб, и не призывающие Господа". Враги Давида заботились не о благе народном, а старались получать от него для себя все, что они считают ценным в жизни: они поедали его, как хлеб. Нравственной оценки к своим действиям они не прилагали; им нужно было только то, что выгодно, а не то, что согласно с Законом Бога: они не призывали Его и не слушали.

5Тодї обняв їх страх, бо є Бог між праведним родом.

6Ви насьміялись над думкою бідного, но Бог пристань його.

Тлумачення, в. 5–6 (російською)

. Бог, который внимательно следит за человеком ("с небес призрел" 2 ст.), не оставит их без наказания: там, где для праведных нет страха, нечестивые будут трепетать ("убоятся они страха"). Конечный суд над всем живущим принадлежит Богу, поэтому выражение "там" - значит пред Богом, на Его суде, когда Господь покарает нечестивых и наградит только праведных, так как для последних Он есть их "упование" и Его благоволение только "в роде праведных".

7Ох, коли б то прийшло спасеннє Ізраїлеві від Сиона! Коли поверне Господь народ свій з неволї, зрадїє Яков, і звеселиться Ізраїль.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).