Псалмирозділ 30

У Синодальному перекладі це Псалом 29 Чому в псалма два номери

Чому в псалма два номери?

Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.

У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.

Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.

Відповідність номерів

Синодальний	Єврейський
1–8	1–8
9	9–10
10–112	11–113
113	114–115
114–115	116
116–145	117–146
146–147	147
148–150	148–150

Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.

Тлумачення на розділ (російською)

Псалом принадлежит Давиду и написан "при обновлении дома". Под последним нужно разуметь поставление жертвенника на гумне Орны Иевусеянина, по окончании моровой язвы (см. 2 Цар XXIV и 1 Пар XXI-XXII:1).

Такому пониманию надписания отвечает содержание псалма, где говорится, что Господь покарал Давида за его самоуверенность в непоколебимости своего величия и крепости (7: ст.), но при его покаянии "обратил сетование его в ликование" (12). Моровая же язва была ниспослана Богом после перечисления Давидом своих подданных, а в этом перечислении выразилось временное упоение Давида своей силой и величием, за что и покарал его Господь.

Превозношу Тебя, Господи, за то, что Ты не дал мне погибнуть (2-4). Пусть к моей хвале присоединятся и все святые (5-6). Я получил величие от Тебя, но стал самоуверен, за что Ты, Господи, и наказал (8). Я обратился к Тебе с молитвой и Ты услышал меня; за это я буду славить Тебя вечно (9-13).

1Псальма на посьвят дому Давидового. Вознесу тебе, мій Господи, ти бо підняв мене і не допустив, щоб втїшались надо мною вороги мої.

Тлумачення, в. 1 (російською)

. "Превознесу Тебя, Господи" - объясняется 13 ст., где Давид обещает вечно восхвалять Господа. - "Не дал моим врагам восторжествовать надо мною" - может быть, что Давид здесь разумел соседей язычников, которые не воспользовались этим случаем народного бедствия евреев для нападения на них, и в этом Давид видит милость к нему Бога.

2Господи Боже мій! До тебе кликав я, і ти вилїчив мене.

3Господи, ти випровадив душу мою з пекла, оживив мене зміж тих, що йдуть під землю.

Тлумачення, в. 3 (російською)

. Кара, ниспосланная Богом на евреев, могла коснуться и его самого. Давид даже молил Господа об этом: так как моровая язва явилась следствием его греха, то пусть она разразится над ним самим и его домом. Такая смиренная молитва Давида смягчила гнев Господа и язва прекратилась. Давид преисполнился благодарным чувством к Богу.

4Сьпівайте псальми Господеві, ви, його побожні люде, і прославляйте сьвяту память його!

5Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість.

Тлумачення, в. 5 (російською)

. "На мгновение гнев Его, на всю жизнь благоволение Его". Давид свой поступок пред Богом считал глубоким Его оскорблением, за которое должно бы последовать тяжелое и продолжительное наказание. Господь же снизошел к нему и та кара, которую Он наслал, по своей продолжительности и последствиям является ничтожной, мгновением пред теми милостями, которыми Господь всегда осыпал его.

7:-8. Грех Давида, за который Господь покарал Его, состоял в следующем. Обезопасив границы своего государства от врагов, упоенный военным успехом и внутренним спокойствием, он решился сделать подсчет своим подданным. Акт, сам по себе безразличный, явился преступлением пред Богом за внутренние мотивы к нему: Давид дошел до самопоклонения, забыл того Господа, Которому он и обязан своими успехами в победах. За это-то Господь и "сокрыл лице" Свое, наслал кару.

6Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки.

7Господи, — з ласки твоєї утвердив єси гору мою, ти одвернув лице твоє, і я стревожився,

8До тебе, Господи, кликав я, і до Бога мого молився.

9Що за вжиток буде з крові моєї, як я ляжу в домовину? Чи буде прославляти тебе порох? Чи возвістить правду твою?

10Почуй, Господи, і змилосердися! Господи, прийди менї в поміч!

Тлумачення, в. 9–10 (російською)

. Давид молил Бога о помиловании потому, что его гибель, преждевременная смерть, лишила бы его возможности исполнить свое назначение на земле - славить и восхвалять Господа, что в шеоле невозможно.

11Ти перемінив плач мій у радість, зняв із мене сумну плахту, і обгорнув мене радостю.

Тлумачення, в. 11 (російською)

. "Снял с меня вретище" - волосяную, грубую и жесткую одежду, надеваемую для выражении печали. - "Препоясал меня веселием" - своим помилованием и прекращением моровой язвы Он наполнил Давида чувством радости.

12Щоб душа моя сьпівала тобі, не мовчала. Господи, Боже мій, по віки буду прославляти тебе!

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).