Псалмирозділ 56

У Синодальному перекладі це Псалом 55 Чому в псалма два номери

Чому в псалма два номери?

Псалми в різних Бібліях нумеруються по-різному. Російський Синодальний переклад іде за грецькою Біблією (Септуагінтою), яку читала давня Церква. Єврейська Біблія і переклади з неї, зокрема англійські й переклад Куліша та Пулюя, рахують за єврейським (масоретським) текстом.

У грецькій Біблії Псалми 9 і 10 злиті в один, тому в більшості псалмів з 10-го по 147-й синодальний номер на одиницю менший за єврейський. «Господь — Пастир мій» — це Псалом 22 у Синодальному перекладі й 23 в єврейській Біблії, покаянний псалом Давида — 50 і 51, «Сказав Господь Господу моєму» — 109 і 110.

Це не помилка ні з того, ні з другого боку: давні традиції по-різному ділили один і той самий текст. Надпис над псалмом («Псалом Давида») в єврейській Біблії часто вважається першим віршем, тому в деяких псалмах зсунуті й номери віршів.

Відповідність номерів

Синодальний	Єврейський
1–8	1–8
9	9–10
10–112	11–113
113	114–115
114–115	116
116–145	117–146
146–147	147
148–150	148–150

Текст пояснення — чернетка і чекає вичитки.

Тлумачення на розділ (російською)

По надписанию псалом написан Давидом во время бегства от Саула к филистимлянам в Геф, где узнали в нем недавнего победителя Голиафа, а потому, вероятно, относились к нему подозрительно. Последнее обстоятельство могло побудить Давида притвориться пред ними сумасшедшим (См. 1 Цар XXI:10 и дал.). - "О голубице, безмолвствующей в удалении" - указывает или на положение Давида во враждебной стране как одинокого и беззащитного изгнанника, т. е. является кротким, образным выражением, обозначающим тогдашнее внешнее и душевное состояние Давида, или указывает на мотив исполнения - по образу песни, начинающейся этими словами.

Помилуй меня, Господи, так как я отовсюду окружен врагами, ищущими погубить меня (2-3). Я на Тебя уповаю и верю в действительность Твоего обо мне определения (4-5). Враги зорко следят за мною. Неужели Ты не накажешь их? (6-8) Мои бедствия исчислены у Тебя и Ты мой Защитник, почему я не боюсь нападений на меня врагов и за посланное Тобою спасение я воздам Тебе мои обеты (9-14).

1Проводиреві хора: після „Голубка з далеких дубравин‟; памятна пісня Давидова, як Филистії зловили його в Гетї. Помилуй мене, Боже, бо розлютився на мене чоловік; день в день нападає на мене, і доскуляє менї.

Тлумачення, в. 1 (російською)

. "Человек хочет поглотить меня". Словом "человек" Давид обозначает филистимлян, среди которых ему пришлось вращаться и которые не могли быть благосклонно настроены к нему, как недавнему победителю Голиафа. Они могли подозрительно относиться к нему и видеть в нем шпиона со стороны враждебного к ним еврейского народа, а потому зорко следили за его словами и поступками.

2Вороги мої цїлий день лютують; багато бо їх наступає на мене, розбуявшись.

3В день страху мого я вповаю на тебе!

4Ради Бога хвалити му слово його: на Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї тїло?

Тлумачення, в. 4 (російською)

. "В Боге восхвалю я слово Его". Под "словом" разумеется определение Божие относительно Давида, по которому он был предназначен сделаться царем еврейского народа. "Восхвалять" - благодарить, прославлять. Давид благодарит Бога за такое определение о нем не потому, чтобы находил здесь удовлетворение своему тщеславию, а потому, что видел о нем благоволение к себе Господа, почему у него, жившего среди филистимлян, злых врагов своего народа, не колеблется вера в свое спасение: Бог, давший о нем такое слово, не оставит его неосуществленным и, значит, спасет Давида, поэтому-то Давид и говорит: "не боюсь, что сделает мне плоть?"

5Цїлий день зневажають вони слова мої, всї думки їх на зло проти мене.

6Збираються, ховаються, мої пяти назирають, бо засїли на душу мою.

7Хиба в беззаконню спастись їм? Відкинь, Боже, у гнїві народи!

Тлумачення, в. 7 (російською)

. Бог правосуден. В отношениях окружающих Давида филистимлян он видит несправедливую вражду, незаслуженную им, как невинным и невольным изгнанником из своей родины. Враждебное отношение питали не только к нему, но и ко всем евреям, и не только филистимляне, но и все язычники, поэтому молитва Давида о своем спасении переходит в молитву и за свой народ: "во гневе низложи, Боже, народы" (языческие).

8Блуканнє моє залїчене в тебе. Збери сльози мої в посудину твою; чи не записані вони в тебе?

Тлумачення, в. 8 (російською)

. Характеристика бдительного отношения Бога к человеку. Все страдания последнего как бы исчисляются Господом ("исчислены мои скитания"), Господь хранит их как бы в сосуде: он как бы записывает все, чем незаслуженно обижен человек.

9Тодї відступлять вороги мої, в день, коли я покличу; знаю се, що Бог зо мною.

10В Бозї восхвалю слово, в Господї восхвалю слово.

11На Бога вповаю, не побоюся; що заподїє менї чоловік?

12Зо мною, Боже, обіти слюбовані перед тобою, віддам хвалу тобі.

Тлумачення, в. 12 (російською)

. Обеты, данные Давидом пред Богом, указаны в следующем стихе.

13Ти бо збавив душу мою від смертї. Чи не спасеш і ніг моїх від спотикання, щоб ходити менї перед Богом в сьвітлї життя сього?

Тлумачення, в. 13 (російською)

. Ходить "пред лицем Божиим во свете живых" - значит своими поступками ни в чем не оскорблять и не нарушать велений Господа, руководиться всегда памятованием, что Господь видит, лицо Его обращено к человеку. "Во свете живых" можно бы передать "для просвещения живущих", т. е. деятельность человека, согласная с Божественной волей, важна не как только выражение искренности его воззрений, но и как средство религиозно-нравственного просвещения других людей.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).