День 10 з 90
Мт 24:1–25:46 · близько 8 хв
24:1 І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступили ученики Його, показати Йому будівлю церковну.
24:2 Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано.
24:3 Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту?
24:4 І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас.
24:5 Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих.
24:6 Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець.
24:7 Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях.
24:8 Все ж се почин горя.
24:9 Тодї видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усї народи задля імя мого.
24:10 І тодї поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидїти муть одно одного.
24:11 І багато лжепророків устане, й зведуть многих.
24:12 І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих.
24:13 Хто ж видержить до останку, той спасеть ся.
24:14 І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всїм народам; і тодї прийде конець.
24:15 Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу на місцї сьвятому (хто читає, нехай розуміє),
24:16 тодї, хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
24:17 хто на криші, нехай не злазить узяти що з хати своєї;
24:18 і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
24:19 Горе ж важким і годуючим під той час!
24:20 Молїть ся ж, щоб не довелось вам утїкати зимою, анї в суботу:
24:21 буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде.
24:22 І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тїло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть днї тиї.
24:23 Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри.
24:24 Устануть бо лжехристи й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коли можна, звести й вибраних.
24:25 Оце ж наперед сказав я вам.
24:26 Коли ж скажуть вам: Ось він у пустинї; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри.
24:27 Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого.
24:28 Де бо є труп, там збирати муть ся вірли.
24:29 І зараз після горя днїв тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся.
24:30 І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тодї заголосять усї роди землї, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою.
24:31 І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінцїв неба до кінцїв його.
24:32 Від смоківницї ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько лїто.
24:33 Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима.
24:34 Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся.
24:35 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.
24:36 Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели небесні, тільки сам Отець мій.
24:37 Як же днї Ноєві, так буде й прихід Сина чоловічого.
24:38 Бо, як були за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег,
24:39 та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всїх; так буде й прихід Сина чоловічого.
24:40 Тодї буде двоє в полї; один візьметь ся, а один зоставить ся.
24:41 Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся.
24:42 Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде.
24:43 Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодїй, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї.
24:44 Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде.
24:45 Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору?
24:46 Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так.
24:47 Істино глаголю вам: Що поставить його над усїм добром своїм.
24:48 А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти,
24:49 та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями;
24:50 то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає,
24:51 та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.
25:1 Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
25:2 Пять же були з них розумні, а пять необачні.
25:3 Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
25:4 Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
25:5 Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
25:6 О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
25:7 Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
25:8 Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
25:9 Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
25:10 Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
25:11 Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
25:12 Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
25:13 Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
25:14 Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
25:15 і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
25:16 Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
25:17 Так само й той, що два, придбав і він других два.
25:18 Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
25:19 По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
25:20 І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
25:21 Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
25:22 Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
25:23 Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
25:24 Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25:25 і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
25:26 Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
25:27 так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
25:28 Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
25:29 Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
25:30 І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
25:31 Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
25:32 і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
25:33 і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
25:34 Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
25:35 Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
25:36 нагий, і зʼодягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
25:37 Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
25:38 Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
25:39 Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
25:40 І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
25:41 Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
25:42 бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
25:43 був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
25:44 Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
25:45 Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
25:46 І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.