День 3 з 90

Мт 7:1–9:38

7:1 Не судїть, щоб вас не суджено.

7:2 Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся.

7:3 Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш?

7:4 Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї?

7:5 Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину.

7:6 Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перел перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас.

7:7 Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам:

7:8 кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.

7:9 Або, чи є між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя?

7:10 або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку?

7:11 Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него?

7:12 Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки.

7:13 Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелї, й багацько таких, що ними входять:

7:14 вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять.

7:15 Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі.

7:16 Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків?

7:17 Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий.

7:18 Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго.

7:19 Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь.

7:20 Оце ж по овощам їх познаєте їх.

7:21 Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.

7:22 Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили?

7:23 І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє.

7:24 Оттим же, всякий, хто слухає сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що збудував свій будинок на каменї;

7:25 і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї.

7:26 А всякий, хто слухає сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску;

7:27 і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його.

7:28 І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його:

7:29 бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники.

8:1 Як же зійшов з гори, багато народу йшло слїдом за Ним.

8:2 Коли се приступив прокажений і вклонивсь Йому, кажучи: Господи, коли хочеш, то зможеш очистити мене,

8:3 І простяг Ісус руку, й приторкнувсь до него, й рече: Хочу, очистись. І зараз очистилась проказа його.

8:4 І рече до него Ісус: Гледи ж, не кажи нїкому, а йди та покажись священикові, й принеси дар, який повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.

8:5 А як увійшов Ісус у Капернаум, приступив до Него сотник, благаючи Його,

8:6 й говорячи: Господи, слуга мій лежить дома розслаблений, і тяжко мучить ся.

8:7 І рече до него Ісус: Я пійду та сцїлю його.

8:8 Озвав ся же сотник і сказав: Господи, не заслужив я того, щоб Ти ввійшов під мою стелю; а промов одно слово, то й одужає слуга мій.

8:9 Бо сам я чоловік під властю, і маю воїни під собою; і скажу сьому: Йди, то й іде; а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби те, то й робить.

8:10 Почувши се Ісус, дивував ся, і рече до тих, що йшли слїдом за Ним: Істино кажу вам: Навіть в Ізраїлї не знайшов я такої віри.

8:11 І кажу вам: Що многі прийдуть од сходу й заходу, та й сядуть з Авраамом, з Ісааком і з Яковом у царстві небесному,

8:12 а сини царства будуть повикидані у темряву надвірню: там буде плач і скриготаннє зубів.

8:13 І рече Ісус до сотника: Йди, і, як вірував єси, станеть ся тобі. І одужав слуга його тієї самої години.

8:14 І прийшов Ісус до Петрової господи, та й побачив, що теща його лежить у пропасницї.

8:15 І приторкнувсь до руки її, й покинула пропасниця її; й вставши вона, послуговала їм.

8:16 Як же настав вечір, приведено до Него багато біснуватих; і повиганяв Він біси словом, і сцїлив усїх недужих;

8:17 щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи: Узяв Він на себе недуги наші, й понїс болещі наші.

8:18 Як же побачив Ісус великий натовп кругом себе, то звелїв плисти на той бік.

8:19 І приступивши один письменник, каже до Него: Учителю, пійду слїдом за Тобою, куди б Ти нї пійшов.

8:20 Ісус же рече до него: Лисицї мають нори, й птаство небесне гнїзда; Синові ж чоловічому нїде й голови прихилити.

8:21 Другий же ученик Його каже до Него: Господи, дозволь менї перш пійти поховати батька мого.

8:22 Ісус ж рече до него: Йди слїдом за мною; нехай мертві ховають мерцї свої.

8:23 І, як увійшов у човен, поввіходили слїдом за Ним ученики Його.

8:24 Аж ось схопилась велика хуртовина на морі, така що филя заливала човна; Він же спав.

8:25 І, приступивши ученики Його, розбудили Його, кажучи: Господи, спаси нас: погибаємо.

8:26 І рече до них: Чого ви злякались, маловірні? Тодї встав, і погрозив вітрам та морю; і настала велика тиша.

8:27 Люде ж дивувались, говорячи: Хто се такий, що й вітри й море слухають Його!

8:28 І як переплив на той бік у Гергесинську землю, зустріло Його два біснуватих, що вийшли з гробів, вельми злющі, так що нїхто не важив ся ходити дорогою тією.

8:29 І ось, закричали, говорячи: Що нам і Тобі, Ісусе, Сину Божий? чи на те прийшов єси сюди, щоб нас заздалегідь мучити?

8:30 Оддалеки ж од них пас ся великий гурт свиней.

8:31 А біси благали Його, кажучи: Коли нас виженеш, то дозволь нам увійти в гурт свинячий.

8:32 І рече до них: Ійдїть. І, вийшовши вони, увійшли в стадо свиняче: коли се увесь гурт свинячий кинувсь із кручі в море, та й потонув у водї.

8:33 А пастухи повтїкали й, прибігши в город, росказали про все й про біснуватих.

8:34 І ось увесь город вийшов назустріч Ісусові, а, побачивши Його, благали, щоб вийшов геть із границь їх.

9:1 І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.

9:2 Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.

9:3 Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.

9:4 І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?

9:5 Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?

9:6 От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!

9:7 І, вставши, пійшов до дому свого!

9:8 Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.

9:9 І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.

9:10 І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.

9:11 І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?

9:12 Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.

9:13 От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.

9:14 Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.

9:15 І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.

9:16 Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.

9:17 І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.

9:18 Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.

9:19 І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.

9:20 І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:

9:21 бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.

9:22 Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.

9:23 І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,

9:24 рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.

9:25 От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.

9:26 І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.

9:27 І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.

9:28 І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.

9:29 Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.

9:30 І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.

9:31 Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.

9:32 Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.

9:33 І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.

9:34 Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.

9:35 І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.

9:36 Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.

9:37 Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.

9:38 Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.