День 2 з 90

Мт 5:1–6:34

5:1 Побачивши ж народ, зійшов на гору, і, як сїв, приступили до Него ученики Його;

5:2 і відкрив Він уста свої, і навчав їх, глаголючи:

5:3 Блаженні вбогі духом, бо їх царство небесне.

5:4 Блаженні сумні, бо такі втїшять ся.

5:5 Блаженні тихі, бо такі осягнуть землю.

5:6 Блаженні голодні й жадні правди, бо такі наситять ся.

5:7 Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані.

5:8 Блаженні чисті серцем, бо такі побачять Бога.

5:9 Блаженні миротворцї, бо такі синами Божими звати муть ся.

5:10 Блаженні, кого гонять за правду, бо їх царство небесне.

5:11 Блаженні ви, коли вас безчестити муть, та гонити муть, та казати муть на вас усяке лихе слово не по правдї, ради мене.

5:12 Радуйтесь і веселїтесь: бо велика нагорода ваша на небі; так бо гонили й пророків, що бували перше вас.

5:13 Ви сіль землї; коли ж сіль звітріє, то чим солити? Нї-на-що не годить ся тодї вона, тільки щоб викинути геть і щоб топтали її люде.

5:14 Ви сьвітло сьвіту. Не може город сховати ся, стоячи на горі;

5:15 і, засьвітивши сьвічку, не ставлять під посудину, а на сьвічнику; то й сьвітить вона всїм, хто в хатї,

5:16 так нехай сяє сьвітло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі дїла, й прославляли Отця вашого, що на небі.

5:17 Не думайте, що я прийшов знївечити закон або пророків; не прийшов я знївечити, а сповнити.

5:18 Істино бо глаголю вам: Доки перейде небо й земля, одна йота, або одна титла не перейде з закону, аж поки все станеть ся.

5:19 Тим, хто поламле одну найменшу з сих заповідей і навчить так людей, той звати меть ся найменшим у царстві небесному; а хто сповнить і навчить, той звати меть ся великим у царстві небесному.

5:20 Глаголю бо вам: Що коли ваша правда не переважить письменників та Фарисеїв, то не ввійдете в царство небесне.

5:21 Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не вбий, а хто вбє, на того буде суд.

5:22 Я ж вам глаголю: Хто сердить ся на брата свого без причини, на того буде суд; а хто скаже на брата свого: Рака, на того буде громадський суд; хто ж скаже: дурню, на того буде огонь пекольний.

5:23 Тим, коли принесеш дар свій до жертівнї, й згадаєш там, що твій брат має що проти тебе;

5:24 зостав свій дар перед жертівнею, і йди геть, помирись перш із братом твоїм, а тодї прийди й подай дар твій.

5:25 Мирись із твоїм противником хутко, доки ти ще в дорозї з ним, щоб не віддав тебе противник суддї, а суддя не віддав тебе осавулї (слузї), і не вкинуто тебе в темницю.

5:26 Істино глаголю тобі: Не вийдеш звідтіля, доки не віддаси й останнього шеляга.

5:27 Чували ви, що сказано старосьвіцьким: Не чини перелюбу.

5:28 Я ж вам глаголю: Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб із нею в серцї своїм.

5:29 Коли ж око твоє праве блазнить тебе, вирви його, й кинь од себе; бо більша користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло вкинуто в пекло.

5:30 І коли права рука твоя блазнить тебе, відотни її, й кинь од себе; більша бо користь тобі, щоб один із членів твоїх згинув, а не все тїло твоє вкинуто в пекло.

5:31 Сказано ж: Що хто розводить ся з жінкою своєю, нехай дасть їй розвідний лист.

5:32 Я ж вам глаголю: Що хто розведеть ся з жінкою своєю, хиба що за перелюб, доводить її до перелюбу; й хто оженить ся з розвідкою, чинить перелюб.

5:33 Знов чували, що сказано старосьвіцьким: Не кленись криво, а сповняй перед Господом обітницї твої.

5:34 Я ж вам глаголю: Не клянїть ся зовсїм: нї небом, бо воно престол Божий;

5:35 нї землею, бо вона підніжок ніг Його; нї Єрусалимом, бо се город великого царя;

5:36 нї головою твоєю не клянись, бо не зможеш зробити нї одного волоса білим або чорним.

5:37 Слово ж ваше нехай буде: так, так; нї, нї; бо що більш над се, те від лихого.

5:38 Чували ви, що сказано: Око за око, й зуб за зуб.

5:39 Я ж вам глаголю: Не противтесь лихому, а хто вдарить тебе у праву щоку твою, повернись до него й другою.

5:40 І хто схоче судитись із тобою і зняти з тебе свиту, віддай йому й жупанок.

5:41 І хто силувати ме тебе йти милю, йди з ним дві.

5:42 Дай, хто в тебе просить, і хто хоче в тебе позичити, не одвертайсь од него.

5:43 Чували ви, що сказано: Люби ближнього твого, й ненавидь ворога твого.

5:44 Я ж вам глаголю: Любіть ворогів ваших, благословляйте, хто клене вас, робіть добро, хто ненавидить вас, і молїть ся за тих, що обижають вас і гонять вас;

5:45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі; Він бо велить сонцю своєму сходити над лихими й над добрими, й посилає дощ на праведних і неправедних.

5:46 Бо коли ви любите тих, що люблять вас, то за що вам нагорода? хиба й митники не те саме роблять?

5:47 І коли витаєте тільки братів ваших, то що надто робите? хиба й митники не так роблять?

5:48 Оце ж бувайте звершені, як Отець ваш, що на небі, звершений.

6:1 Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете нїякої нагороди від Отця вашого, що на небі.

6:2 Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.

6:3 Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай лїва рука твоя не знає, що робить права:

6:4 щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.

6:5 І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.

6:6 Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.

6:7 Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані.

6:8 Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.

6:9 Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.

6:10 Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.

6:11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.

6:12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.

6:13 І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.

6:14 Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме вам.

6:15 Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.

6:16 Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.

6:17 Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;

6:18 щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.

6:19 Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодїї підкопують ся і крадуть.

6:20 Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодїї не підкопують ся й не крадуть.

6:21 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.

6:22 Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.

6:23 Коли ж у тебе око лихе, то й все тїло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява!

6:24 Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.

6:25 Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?

6:26 Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець ваш небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?

6:27 Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?

6:28 І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй, як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;

6:29 глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так, як одна з них.

6:30 Коли ж Бог так зʼодягає польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж зʼодягати ме вас, маловірні?

6:31 Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?

6:32 Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.

6:33 А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.

6:34 Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.