День 1 з 90

Мт 1:1–4:25

1:1 Книга родоводу Ісуса Христа, сина Давидового, сина Авраамового.

1:2 Авраам породив Ісаака; а Ісаак породив Якова; а Яков породив Юду та братів його;

1:3 а Юда породив Фареса та Зару від Тамари; а Фарес породив Єсрома; а Єсром породив Арама;

1:4 а Арам породив Аминадава; а Аминадав породив Насона; а Насон породив Салмона;

1:5 а Салмон породив Вооза від Рахави; а Вооз породив Овида від Рути; а Овид породив Єссея;

1:6 а Єссей породив Давида царя; а Давид цар породив Соломона від Урієвої;

1:7 а Соломон породив Ровоама; а Ровоам породив Авію; а Авія породив Асу;

1:8 а Аса породив Йосафата; а Йосафат породив Йорама; а Йорам породив Озію;

1:9 а Озія породив Йоатама; а Йоатам породив Ахаза; а Ахаз породив Єзекію;

1:10 а Єзекія породив Манассію; а Манассія породив Амона; а Амон породив Йосію;

1:11 а Йосія породив Єхонїю та братів його, під час переселення у Вавилон;

1:12 а після того, як переселено їх у Вавилон, Єхонїя породив Салатиїла, а Салатиїл породив Зоровавеля;

1:13 а Зоровавель породив Авіюда; а Авіюд породив Єліякима; а Єліяким породив Азора;

1:14 а Азор породив Садока; а Садок породив Ахима; а Ахим породив Єліюда;

1:15 а Єліюд породив Єліазара; а Єліазар породив Маттана; а Маттан породив Якова;

1:16 а Яков породив Йосифа, чоловіка Мариїного, що від неї родивсь Ісус, на прізвище Христос.

1:17 То всїх родів од Авраама до Давида чотирнайцять родів; а від Давида до переселення у Вавилон чотирнайцять родів; і від переселення у Вавилон до Христа чотирнайцять родів.

1:18 Різдво ж Ісуса Христа стало ся так. Скоро Його матїр Марию заручено Йосифові, перш нїж вони зійшли ся, постережено, що вона мала в утробі від сьвятого Духа.

1:19 Йосиф же, чоловік її, будучи праведний, і не хотячи ославити її, хотїв був потай відпустити її.

1:20 Та як він про се думав, аж ось явивсь йому вві снї ангел Господень, глаголючи: Йосифе, сину Давидів, не бій ся взяти до себе Марию, жінку твою; бо що в нїй зачалось, те від сьвятого Духа.

1:21 І вродить вона сина, і даси йому імя Ісус; бо він спасе людей своїх од гріхів їх.

1:22 Усе ж се стало ся, щоб справдилось, що промовив Господь через пророка, глаголючи:

1:23 Ось дїва мати ме в утробі, і вродить сина, і дадуть йому імя Емануіл, що перекладом є: З нами Бог.

1:24 Прокинувшись тодї Йосиф од сна, зробив так, як ангел Господень повелїв йому, й узяв до себе жінку свою;

1:25 і не знав її, аж поки вона вродила сина свого перворідня, і дав йому імя Ісус.

2:1 Як же народивсь Ісус у Витлеємі Юдейському за царя Ірода, прийшли мудрцї зі сходу в Єрусалим,

2:2 говорячи: Де нарождений цар Жидівський? бачили бо ми зорю його на сходї, й прийшли поклонитись йому.

2:3 Почувши ж цар Ірод, стрівожив ся, і ввесь Єрусалим із ним.

2:4 І, зібравши всїх архиєреїв і письменників людських, допитував ся в них, де Христу родити ся.

2:5 Вони ж казали йому: В Витлеємі Юдейському, бо ось як написано в пророка:

2:6 І ти, Витлеєме, земле Юдина, нїчим не гірша єси між князями Юдиними; бо з тебе прийде гетьман, що старшинувати ме над народом моїм Ізраїлем.

2:7 Закликавши тодї Ірод тайкома мудрцїв, пильно в них випитував, якого часу показалась зоря.

2:8 І послав їх у Витлеєм, і каже: Йдїть та розпитайтесь пильно про те хлопятко; а як знайдете, принесїть менї звістку, щоб і менї пійти поклонитись йому.

2:9 Вони ж, вислухавши царя, вийшли; коли се зоря, що бачили на сходї, йде поперед них, поки прийшла та й стала зверху, де було хлопятко.

2:10 Побачивши ж вони зорю, зрадїли вельми великою радостю.

2:11 І, ввійшовши в господу, знайшли хлопятко з Мариєю, матїрю його, й, припавши, поклонились йому; й, відкривши скарби свої, піднесли йому дари: золото, ладан і миро.

2:12 І, бувши остережені вві снї, не вертатись до Ірода, вернулись в свою землю иншим шляхом.

2:13 Як же вони вийшли, ось ангел Господень являєть ся Йосифові вві снї, глаголючи: Встань, візьми хлопятко й матїр його, та втїкай в Єгипет, і перебудь там, поки сповіщу тебе; бо Ірод шукати ме хлопятка, щоб убити його.

2:14 Він же, вставши, взяв хлопятко й матїр його в ночі, та й пійшов у Єгипет.

2:15 І пробував там аж до смерти Іродової, щоб справдилось, що сказав Господь через пророка, глаголючи: Із Єгипту покликав я сина мого.

2:16 Бачивши тодї Ірод, що мудрцї насьміялись із него, розлютував ся вельми, та й послав повбивати всїх дїтей у Витлеємі й у всїх границях його, од двох років і меньше, по тому часу, що про него він пильно довідував ся в мудрцїв.

2:17 Тодї справдилось, що промовив Єремія пророк, глаголючи:

2:18 Чути в Рамі голосїннє і плач і тяжке наріканнє: Рахиля плаче по дїтях своїх, і не дає розважати себе, бо їх нема вже.

2:19 Як же вмер Ірод, ось являєть ся ангел Господень уві снї Йосифу в Єгиптї,

2:20 глаголючи: Устань, та візьми хлопятко й матїр його, та йди в землю Ізраїлеву: бо ті померли, що шукали душі хлопятка.

2:21 І встав він, і взяв хлопятко й матїр його, та й пійшов у землю Ізраїлеву.

2:22 Та, почувши, що Архелай царює в Юдеї замість батька свого Ірода, побоявсь ійти туди; а, бувши остережений уві снї, звернув у сторони Галилейські:

2:23 і, прийшовши, жив у городї, що його звали Назарет, щоб справдилось сказане в пророків: Що звати меть ся Назореєм.

3:1 Того часу прийшов Йоан Хреститель, проповідуючи в пустинї Юдейській,

3:2 і глаголючи: Покайтесь: наближилось бо царство небесне.

3:3 Се ж бо той, про кого казав пророк Ісаїя, глаголючи: Голос покликуючого в пустинї: Приготовте дорогу Господню, правими робіть стежки Його.

3:4 Сам же Йоан мав одежу свою з верблюжого волосу, й шкуряний пояс на поясницї своїй; а їдою його була сарана та дикий мед.

3:5 Тодї виходили до него Єрусалим, і вся Юдея, і вся околиця Йорданська,

3:6 і хрестились в Йорданї від него, сповідаючи гріхи свої.

3:7 Та, бачивши він, що багато Фарисеїв і Садукеїв приходило до хрещення його, сказав до них: Кодло гадюче, хто остеріг вас, щоб утїкали від настигаючого гнїва?

3:8 Принесїть же овощ достойний покаяння;

3:9 і не думайте казати в серцї своєму: В нас батько Авраам; бо я вам кажу, що Бог зможе з сього каміння підняти дїтей Авраамові.

3:10 Вже ж і сокира коло кореня дерева лежить; тим кожне дерево, що не дає доброго овощу, зрубують, та й кидають ув огонь.

3:11 Я оце хрещу вас водою на покаяннє; а Той, що йде за мною, потужнїщий від мене; недостоєн я Йому й обувя носити: Він вас хрестити ме Духом сьвятим та огнем.

3:12 У руцї в Него лопата, й перечистить Він тік свій, і збере пшеницю свою в клуню, а полову спалить огнем невгасимим.

3:13 Приходить тодї Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, охреститись від него.

3:14 Та Йоан не допускав Його, говорячи: Менї самому треба в Тебе хреститись, а Ти прийшов до мене?

3:15 Відказуючи йому Ісус, рече до него: Допусти тепер, бо так годить ся нам чинити всяку правду. Тодї допустив Його.

3:16 І охрестившись Ісус, вийшов зараз із води; й ось відчинилось Йому небо, і побачив він Духа Божого, що спустивсь як голуб, і злинув на Него.

3:17 І ось голос із неба, глаголючи: Се мій Син любий, що я вподобав Його.

4:1 Тодї повів Ісуса дух у пустиню на спокусу дияволську.

4:2 І постив він сорок днїв і сорок ночей, потім забажав їсти.

4:3 І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом.

4:4 Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих.

4:5 Тодї диявол бере Його в сьвятий город, і ставить Його на церковнім крилї,

4:6 і каже до Него: Коли ти Син Божий, кинь ся вниз, писано бо: Що накаже про Тебе ангелам своїм, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдаривсь часом об камїнь ногою Твоєю.

4:7 Рече йому Ісус: Писано знов: Не спокушуй Господа Бога твого.

4:8 Знов бере Його диявол на гору височенну, й показує Йому всї царства на сьвітї й славу їх;

4:9 і каже до Него: Оце все дам тобі, коли, припавши, поклониш ся менї.

4:10 Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш.

4:11 Зоставив тодї Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому.

4:12 Як же почув Ісус, що Йоана видано, то перейшов у Галилею;

4:13 і, покинувши Назарет, пійшов і пробував у Капернаумі, що при морю, у гряницях Завулона та Нефталима:

4:14 щоб справдилось слово Ісаїї пророка, глаголючого:

4:15 Земля Завулон і земля Нефталим, на морському шляху, за Йорданом, Галилея поганська;

4:16 люде сидячі в темряві побачили сьвітло велике, й тим, що сидять у країнї й тїнї смертній, засяло сьвітло.

4:17 З того часу почав Ісус проповідувати й глаголати: Покайтесь, наближилось бо царство небесне.

4:18 І, йдучи Ісус попри море Галилейське, побачив двох братів, Симона, званого Петром, та Андрея, брата його, що закидали невід у море; були бо рибалки.

4:19 І промовив до них: Ідїть за мною, то зроблю вас ловцями людськими.

4:20 Вони ж зараз, покинувши неводи свої, пійшли слїдом за Ним.

4:21 І, йдучи звідтіля, побачив инших двох братів, Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, у човнї з Зеведеєм, батьком їх, як налагоджували неводи свої; і покликав їх.

4:22 Вони ж зараз, покинувши човен і батька свого, пійшли слїдом за Ним.

4:23 І ходив Ісус по всїй Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми.

4:24 І розійшлась чутка про Него по всїй Сирщинї; й приводжено до Него всїх недужнїх, що болїли всякими болещами та муками, й біснуватих, і місячників, і розслаблених; і сцїляв їх.

4:25 І йшло за Ним пребагато народу з Галилеї, й з Десятиграду, й з Єрусалиму, й з Юдеї, й зза Йордану.