День 79 з 90

1 Тим 2:1–6:21

2:1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,

2:2 за царів і за всїх, що мають власть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочестї і чистотї.

2:3 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,

2:4 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.

2:5 Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,

2:6 що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.

2:7 На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.

2:8 Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місцї, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.

2:9 Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннєм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,

2:10 а (як подобає жінкам, що пристали на благочестє) дїлами добрими.

2:11 Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.

2:12 Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.

2:13 Адама бо перше створено, опісля ж Еву;

2:14 і Адама не зведено; жінка ж, як зведено її, була в переступі.

2:15 Спасеть ся ж ради родження дїтей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.

3:1 Вірне слово: коли хто епископства хоче, доброго дїла бажає.

3:2 Треба ж епископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,

3:3 не пяницею, не до бійки, не до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,

3:4 своїм домом щоб добре правив, дїтей держав у слухняностї з усякою повагою;

3:5 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)

3:6 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.

3:7 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не впав у ганьбу та в тенета дияволські.

3:8 Дияконам так само (треба бути) чесним, не двоязичним, щоб не вживали багато вина, не здирствовали,

3:9 мали тайну віри в чистій совістї.

3:10 І про таких же (треба) перше впевнитись, а потім нехай служять, бувши непорочними.

3:11 Жінкам (їх) так само (треба бути) чесним, не до осуди, тверезим, вірним у всьому.

3:12 Диякони щоб бували однієї жінки чоловіками, дїтьми добре правлячи і своїми домами.

3:13 Бо хто добре дияконував, степень собі добрий здобуває і велику одвагу у вірі, що в Христї Ісусї.

3:14 Се пишу тобі, уповаючи прийти до тебе скоро;

3:15 коли ж загаюсь, щоб ти знав, як треба в дому Божому жити, котрий єсть церква Бога живого, стовп і утвердженнє правди.

3:16 І справдї велика се тайна благочестя: Бог явив ся в тїлї, оправдивсь у Дусї, показав ся ангелам, проповідано Його між поганами, увірували в Його по сьвіту, вознїс ся в славі.

4:1 Дух же явно глаголе, що в останнї часи відступлять декотрі од віри, слухаючи духів лестивих і наук бісових,

4:2 в лицемірстві брехливих, запеклих у совістї своїй,

4:3 що боронять женитись (і велять вдержуватись) од їжи, що Бог створив на їду з подякою вірним і познавшим правду.

4:4 Бо всяке створіннє Боже добре і нїщо не гидке, коли з подякою приймаємо;

4:5 осьвячуєть ся бо словом Божим і молитвою.

4:6 Се все нагадуючи браттю, будеш добрий служитель Ісуса Христа, годований словами віри і доброю наукою, котрій послїдував єси.

4:7 Скверних же і бабських байок цурай ся, а привчай себе до благочестя.

4:8 Тїлесна бо вправа мало корисна, а благочестє корисне на все, маючи обітницю життя нинїшнього і будучого.

4:9 Вірне слово і всякого приняття достойне.

4:10 На се бо і трудимось і ганять нас, що вповали на Бога живого, котрий єсть Спаситель усїх людей, а найбільш вірних.

4:11 Звіщай се і навчай.

4:12 Нїхто ж нехай молодостю твоєю не гордує; а будь взором для вірних, у слові, у життю, у любові, у дусї, у чистотї.

4:13 Доки прийду, пильнуй читання, утїшення, науки.

4:14 Не занедбай твого дарування, котре дано тобі пророцтвом, з положеннєм рук сьвященства.

4:15 Про се дбай, в сьому пробувай, щоб успіх твій явен був у всїх.

4:16 Пильнуй себе і науки; пробувай у сьому; се бо роблячи, і сам спасеш ся і ті, що слухають тебе.

5:1 Старого не докоряй, а умоляй, як батька, молодших, як братів,

5:2 старих жінок, як матїрок, молодших, як сестер, з усякою чистотою.

5:3 Удовиць шануй, тих що справдї удовицї.

5:4 Коли ж котора вдовиця дїти або внучата має, нехай вчять ся перше свій дім благочестиво спорядити і віддячувати родителям; се бо добре і любо перед Богом.

5:5 Тая ж справдї вдовиця, котора одинока, (та) вповає на Бога і пробуває в молитвах і благаннях день і ніч.

5:6 Котора ж роскошує, та жива — вмерла.

5:7 І се наказуй, щоб непорочні були.

5:8 Коли ж хто про своїх, а найбільш про домашнїх не промишляє, той відцуравсь віри, і гірший од невірного.

5:9 Удовицю ж вибирати не меньше лїт шестидесяти, таку щоб була одному мужу жінкою,

5:10 в дїлах добрих сьвідчена, чи дїтей згодувала, чи людей стороннїх приймала, чи сьвятим ноги вмивала, чи бідолашним помагала, чи до всякого дїла доброго щира була.

5:11 Молодих же вдовиць не приймай; бо, розбуявшись проти Христа, схочуть заміж;

5:12 маючи осуд, що першої віри відцурались.

5:13 Ще ж без дїла звикають ходити по домах; не тілько ж без дїла, та й довгоязикі і пронозливі, говорять, чого не годить ся.

5:14 Тим хочу, щоб молоді вдовицї йшли заміж, дїтей рожали, домом правили і нїякої причини не давали противному до поговору.

5:15 Вже бо деякі звернули слїдом за сатаною.

5:16 Коли який вірний або вірна має вдовицї, нехай їм помагає, і нехай не буде тягару для церкви, щоб правдивим удовицям помагати.

5:17 Которі ж пресвитери пильнують добре, нехай удостоять ся двійної чести, найбільше ж ті, що трудять ся в слові і науцї.

5:18 Глаголе бо писаннє: Вола молотячого не заоброчуй; і: Достоїн робітник нагороди своєї.

5:19 На пресвитера обвинувачення не приймай, хиба при двох або трьох сьвідках.

5:20 Которі ж згрішять, обличай перед усїма, щоб і инші страх мали.

5:21 Заклинаю перед Богом, і Господом Ісус-Христом, і вибраними ангелами, щоб се хоронив без пересуду, нїчого не роблячи по привичцї (пристрастї).

5:22 Рук скоро не клади нї на кого, анї приставай до чужих гріхів; себе чистим держи.

5:23 Вже не пий води, а потроху вина приймай, ради жолудка твого і частих твоїх недугів.

5:24 В инших людей гріхи явні, попереджують на суд, а за иншими йдуть слїдом.

5:25 Так само й добрі дїла наперед явні, тай що инше, утаїтись не може.

6:1 Которі слуги під ярмом, нехай уважають панів своїх достойними всякої чести, щоб імя Боже не хулилось і наука.

6:2 Хто ж має вірних панів, ті нехай не гордують ними, бо вони брати; а ще більш нехай служять, що вони вірні і любі, приймаючи благодать. Сього навчай і наказуй.

6:3 Коли ж хто инше вчить і не приступає до здорових словес Господа нашого Ісуса Христа і до науки побожної,

6:4 той розгордив ся, нїчого не знаючи, а нездужаючи змаганнями та суперечкою, від чого буває зависть, сварка, поговори, лукаві думки,

6:5 пусті розмови людей попсованого розуму, що втеряли правду і думають, що благочестє — надбаннє. Відступай від таких.

6:6 Велике ж (таки) надбаннє благочестє з самодовольством.

6:7 Нїчого бо не внесли ми у сьвіт, то й ясно, що нїчого не можемо винести.

6:8 Маючи ж їжу й одежу, сим довольні будемо.

6:9 Котрі ж хочуть забагатїти, впадають у напасть й тенета і в хотїння многі нерозумні і шкодливі, що топлять людей у безодню і погибель.

6:10 Корень бо всього лихого сріблолюбство; котрого инші бажаючи, заблудили од віри, і себе прибили многими муками.

6:11 Ти ж, чоловіче Божий, від сього втїкай; побивай ся за правдою, благочестєм, вірою, любовю, терпіннєм, тихостю.

6:12 Борись доброю боротьбою віри, держись вічнього життя, до котрого й покликано тебе, й визнав єси добре визнаннє перед многими сьвідками.

6:13 Заповідаю тобі перед Богом, що оживлює все, і Христом Ісусом, що сьвідкував при Понтийському Пилатї добре визнаннє:

6:14 додержати сю заповідь чистою, без докору, до явлення Господа нашого Ісуса Христа,

6:15 котре свого часу явить блаженний і єдиний сильний Цар над царями і Пан над панами;

6:16 один, що має безсмертє, і живе в сьвітлї неприступному, котрого не бачив нїхто з людей, анї бачити не може; Йому ж честь і держава вічна. Амінь.

6:17 Багатим у нинїшнім віцї заказуй не високомудровати, анї вповати на богацтво непевне, а на Бога живого, що дає нам усе щедро на втїху;

6:18 добре робити, багатитись дїлами добрими, охочими на подаваннє бути і подїльчивими,

6:19 скарбуючи собі добру основину в будущинї, щоб прийняти життє вічне.

6:20 О Тимотею! хорони переказ, одвертаючись од скверного марнословя і перекорів неправдивого розуму,

6:21 котрим деякі хвалячись, у вірі погрішили. Благодать з тобою. Амінь.