День 103 з 365

Повт 27:1–28:24

27:1 І заповідали Мойсей і громадські мужі Ізраїля людові словами: Додержуйте заповідї, що я заповідаю вам сьогоднї!

27:2 Того дня, як перейдете через Йордань у землю, що її Господь, Бог твій, тобі дає, мусиш собі поставити величезні каменї, та й побілити їх вапном;

27:3 І як прийдеш там, напишеш на їх усї слова закону сього, щоб тобі можна було ввійти в землю, що надїляє тобі її Господь, Бог твій, в землю текучу молоком і медом, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх.

27:4 Оце ж, як перейдете Йордань, сї каменї, що про них сьогоднї заповідаю вам, ви поставте на горі Єбаль; і побілиш їх вапном.

27:5 І поставиш там жертівника Господеві, Богу твому, камяного жертівника; не замахнеш над ним зелїзом:

27:6–7 Із цїлого, нетесаного каміння поставиш жертівника Господеві, Богу твому. І вознесеш на йому всепаленнє Господеві, Богу твому.

27:8 І заколеш мирні жертви та й їсти меш там, і веселити мешся перед Господом, Богом твоїм. І напишеш на каменях всї слова закону сього, виразно виріжеш їх.

27:9 І промовили Мойсей і сьвященники Левити до всього Ізраїля словами: Утихомирись і слухай Ізраїлю! Дня сього став єси народом Господа, Бога твого.

27:10 Слухай же голосу Господа, Бога твого, і сповняй заповідї його і встанови його, що їх сьогоднї заповідаю тобі.

27:11 І заповідав Мойсей того дня людові такими словами:

27:12 Як перейдете Йордань, стануть сї на Геризим горі, щоб людей благословити: Симеон і Левій і Юда і Іссахар і Йосиф і Бенямин;

27:13 А сї стануть на Ебаль горі, щоб проклинати: Рубен, Гад і Ассер і Зебулон, Дан і Нафталїй.

27:14 І зачнуть Левити промовляти і казати муть грімким голосом до всїх Ізрайлитян:

27:15 Проклят чоловік такий, що робить витїсувані чи литі постатї, гидоту перед Господом, твориво майстерської руки, і ставляє потай! І ввесь нарід нехай скаже: Амінь!

27:16 Проклят чоловік такий, що безчестить батька свого і матїр свою! І ввесь нарід скаже: Амінь!

27:17 Проклят, хто пересовує межові знаки ближнього свого! І ввесь нарід скаже: Амінь!

27:18 Проклят, хто зведе сьлїпого з дороги! І ввесь нарід скаже: Амінь.

27:19 Проклят, хто перекручує суд приходневі, сиротї і вдові! І ввесь нарід скаже: Амінь!

27:20 Проклят, хто зляжеться з жінкою батька свого, бо відхилив він батькове одїяло! І ввесь нарід скаже: Амінь!

27:21 Проклят, хто зляжеться з якою скотиною! І ввесь нарід скаже: Амінь!

27:22 Проклят, хто зляжеться з сестрою, з дочкою батька свого, або з дочкою матері своєї! І ввесь нарід скаже: Амінь!

27:23 Проклят, хто зляжеться з тещею своєю! І ввесь нарід скаже: Амінь!

27:24 Проклят, хто тайкома вбє свого ближнього! І ввесь нарід скаже: Амінь!

27:25 Проклят, хто бере підкуп, щоб вбити кого, щоб безвинну кров пролити! І ввесь нарід скаже: Амінь!

27:26 Проклят, хто не піддержить слів сього закону, щоб сповнити їх! І ввесь нарід скаже: Амінь!

28:1 І коли будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і старатись сповняти всї заповідї його, що заповідаю їх тобі сьогоднї, так Господь, Бог твій, поставить тебе висше над усї народи землї.

28:2 І зійдуть на тебе всї ʼцї благословення і сповняться на тобі, коли слухати меш голосу Господа, Бога твого:

28:3 Благословен будеш в містї і благословен на полї;

28:4 Благословен буде плід нїдра твого, і плід землї твоєї і плід скотини твоєї, плід коров твоїх і плід овець твоїх.

28:5 Благословен буде кошик твій і дїжа твоя.

28:6 Благословен будеш входючи, і благословен виходючи.

28:7 Допустить Господь, що вороги твої, що проти тебе встали, будуть поражені перед тобою; по одній дорозї вийдуть проти тебе, а сїма дорогами втїкати муть перед тобою.

28:8 Господь буде благословити твої комори і всяке дїло рук твоїх, і благословити ме тебе в землї, що дає тобі Господь, Бог твій.

28:9 Поставить Господь тебе сьвятим народом про себе, як клявся тобі, коли сповняти меш заповідї Господа, Бога твого, і ходити меш дорогами його;

28:10 І побачять всї народи землї, що тебе названо іменем Господнїм, і бояти муться тебе.

28:11 І дасть Господь тобі достаток плоду нїдра твого і плоду скотини твоєї і плоду поля твого, добробит у землї, що клявся Господь батькам твоїм дати тобі.

28:12 Господь відчинить для тебе благодатну скарбницю свою, небо, щоб дати тобі своєї пори дощ і щоб благословити всяке дїло руки твоєї; і пожичати меш многим народам, сам же не пожичати меш.

28:13 І вчинить Господь тебе головою, не хвостом, і будеш все йти вгору, нїколи вниз, коли будеш слухати заповідей Господа, Бога твого, що заповідаю тобі сьогоднї, щоб додержував і сповняв їх,

28:14 І не відхилявся від усїх слів, що заповідаю вам сьогоднї, нї праворуч, нї лїворуч, щоб ходити за иншими богами і служити їм.

28:15 Коли ж не слухати меш голосу Господа, Бога твого, і не старати мешся сповняти всї заповідї його і встанови, що заповідаю тобі сьогоднї, так прийдуть на тебе всї ʼцї прокляття і справдяться над тобою:

28:16 Проклят будеш в містї, і проклят будеш на полї.

28:17 Проклят буде твій кошик і дїжа твоя.

28:18 Проклят буде плід нїдра твого і плід поля твого, плід коров твоїх і плід овець твоїх.

28:19 Проклят будеш при входї і проклят будеш при виходї.

28:20 Господь посилати ме на тебе прокляттє, смуток і закляття на все, що робиш рукою твоєю, що нї чинити меш, докіль не погибнеш і не щезнеш нагле за ледарство вчинків твоїх, за те, що покинув мене.

28:21 Побивати ме тебе Господь чумою, докіль ти не щезнеш із землї, куди прийшов, щоб заняти її.

28:22 Побивати ме тебе Господь сухотою і трясцею, і спекою і пожарами, і посухою і снїтїйом і споловілим колосом; і все те буде непокоїти тебе, поки не згинеш.

28:23 І стане міддю твоє небо, що над головою твоєю, і зелїзом земля, що під тобою.

28:24 Заміст дощу сипати ме Господь на землю твою порохами та піском: з неба падати ме се на тебе, поки не згинеш.

Лк 11:42–54

42 Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати.

43 Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.

44 Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.

45 Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й нас обижаєш.

46 Він же рече: І вам, законникам, горе! що накладуєте людям тягарі, котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.

47 Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.

48 Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.

49 Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,

50 щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта, кодлу сьому,

51 від крові Авеля аж до крові Захарії, що полїг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся кодлу сьому.

52 Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.

53 Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,

54 чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.

Пс 45:1–17

1 Проводиреві хора: під кобзу шестиструнну; для синів Корея в науку; пісня любощів. Із мого серця добре слово ллється. Я кажу: Моя пісня цареві! Язик мій, як тростинка в руцї вправного писаря.

2 Ти красотою понад синами людськими; люба врода розлилась на губах твоїх; тому благословив тебе Бог по віки.

3 Привяжи, лицарю, меча твого на поясницї, меча слави твоєї і величия твого.

4 І в потузї твоїй йди щасливо задля правди і лагідностї і справедливостї; і навчить тебе страшного правиця твоя.

5 Стріли твої гострі в серце ворогам царя! Від них падають народи під тобою.

6 Престол твій, Боже, по всї віки, жезло правоти — жезло царства твого.

7 Ти полюбив справедливість і зненавидїв беззаконнє; для того помазав тебе Бог, твій Бог, миром радостї, понад товаришами твоїми.

8 Миро, алое і кассія, се все шати твої, що приносять тобі в палатах із слоневої костї, де звеселяють тебе піснями, виграваючи на струнах.

9 Між твоїми красотами царські дочки; праворуч коло тебе стоїть цариця в золотї Офирському.

10 Слухай, дочко, і глянь та й прихили ухо твоє, і забудь про нарід твій і дім батька твого!

11 І буде люба врода твоя цареві; як що він Господь твій, то поклонися йому чесно!

12 І дочки Тирські, дуки народів, з дарами шукати муть лице твоє.

13 Преславна там царівна; шати її золотом ткані;

14 У пишних шатах поведуть її до царя; за нею приведуть до тебе дївиць, другинь її.

15 Приведуть їх серед найбільшої радостї і веселостї, увійдуть вони в палату царя.

16 На місцї батьків твоїх будуть сини твої; зробиш їх князями по цїлій землї.

17 Згадувати му імя твоє всякого часу; тому прославляти муть тебе народи по віки вічні.