День 202 з 365

1 Хр 1:1–2:55

1:1 Адам, Сет, Енос,

1:2 Кенан, Магалалель, Яред,

1:3 Генох, Метусала, Ламех,

1:4 Ной (Нояг), Сем, Хам та Яфет.

1:5 Сини Яфетові: Гомер, Магог, Мадай, Яван (Елися), Тувал, Месех та Тирас.

1:6 Сини Гомерові: Аскеназ, Рифат, і Тогарма.

1:7 Сини Яванові: Елиса, Тарсис, Киттим і Доданим.

1:8 Сини Хамові: Куш, Мизраїм, Фут і Канаан.

1:9 Сини Кушові: Себа, Гавила, Сабта, Раама та Сабтеха. Сини Раамові: Шева й Дедан.

1:10 Від Куша народився ще й Нимрод; цей почав бути велетнем на землї.

1:11 Від Мизраїма народились: Лудима (Лудій), Анамій, Легавій, Нафтухим,

1:12 Патрусїй, Каслугій, од которого настали Филистимцї, та Кафторій.

1:13 Від Канаана народився Сидон, найстарший в його, Хет,

1:14 Евузій, Аморій, Гергазій,

1:15 Гевій, Аркей, Синей,

1:16 Арвадїй, Земарій та Гаматїй.

1:17 Сини Семові: Елам, Ассур, Арфаксад, Луд та Арам. (Сини Арамові): Уз, Хул, Гетер та Мешех (Маса).

1:18 Від Арфаксада (народився Каїнан, а від Каїнана) народився Села, а від Сели народився Ебер.

1:19 Від Ебера народились два сини: один на імення Фалек, через те, що за його часів була роздїлена земля, його брат на імення Йокман.

1:20 Від Йокмана народились Алмодад, Шалеф, Газармавет, Ерах,

1:21 Гадорам, Узал, Дикла,

1:22 Обаль, Абимавель, Шева,

1:23 Офир, Гавил та Йовав. Усї цї сини Йокманові.

1:24 (А сини Семові): Арфаксад, Каїнан, Села,

1:25–26 Ебер, Пелег, Регов, Серуг, Нахор, Тара,

1:27 Аврам, се Авраам.

1:28 Сини Авраамові: Ізаак та Ізмаїл.

1:29 Оце й їх родовід: Найстарший син Ізмаїлів Набайот, по йому Кедар, Адбеєль, Мивсам,

1:30 Мисма, Дума, Масса, Хадад, Тема,

1:31 Етур, Нафис, і Кедма. Це сини Ізмаїлові.

1:32 Сини Хеттури, Авраамової наліжницї: вона породила Зимрана, Йоксана, Медана, Мадіяна, Ишбака та Шуаха. Сини Йоксанові: Себа та Дедан. (Сини Деданові: Рагуїл, Навдеїл, Ассурим, Летусим, Леюмим (Астусіїм, Асомин).

1:33 Сини Мадіянові: Ефа, Ефер, Ганох, Абида та Ельдага. Усе це сини Хеттурині.

1:34 А від Авраама народився Ізаак. Сини Ізаакові: Езав та Ізраїль.

1:35 Сини Езавові: Елифас, Регуїл, Егус, Еглом та Кораг.

1:36 Сини Елифасові: Теман, Омар, Зефо, Гаєтам, Канас; (Тимна ж Елифасова наложниця, породила йому) Амалеха.

1:37 Сини Рагуїлові: Нахат, Зерах, Шамма та Миза.

1:38 Сини Сеїрові: Лотан, Собаль, Зибеон, Ана, Дисон, Езер та Дисан.

1:39 Сини Лотанові: Горій та Гемам; а сестра в Лотана: Тимна.

1:40 Сини Собамові: Алван, Манагат, Ебаль, Сефо та Онам. Сини Зибеонові: Ая та Ана.

1:41 Дїти Анині: Дисон та (Оголибама, Анина дочка). Сини Дисонові: Гемдан, Ешдан, Ітран та Керан.

1:42 Сини Езерові: Белган, Саван та Акан. Сини Дисанові: Уз та Аран.

1:43 Оце царі, що царювали в краю Едомі, ще переднїйше нїж зацарював царь над синами Ізраїля: Бела, Бейорів син, а назвище його міста-Динхаба;

1:44 І помер Бела, і зацарював по йому Йобаб, син Серахів із Бозри.

1:45 І помер Йобаб, і зацарював по йому Гусам, з краю Теман.

1:46 І помер Гусам, і став по йому царем Гадад, син Бедадів, котрий розбив Мадіянїїв на полі Моаб; назва міста його: Авит.

1:47 І помер Гадад, і зацарював по йому Самла з Масреки.

1:48 І помер Самла, і зацарював по йому Саул з Рехобота, що над річкою.

1:49 І помер Саул, і став царем по йому Бааль-Ганан, син Ахборів.

1:50 І помер Бааль-Ганан, і зацарював по йому Гадар; назвище його міста Пау; жінка ж його на ймя Мегетабееля, дочка Матредова, дочка Мезагабова.

1:51 І помер Гадар. І були старшини в Едома: старшина Тимна, старшина Алва, старшина Етет.

1:52 Старшина Оголибама: старшина Ела, старшина Пинон,

1:53 Старшина Кенас, старшина Темон, старшина Мебзар,

1:54 Старшина Магдієль, старшина Ірам; оце старшини Ідумейські.

2:1 Оце сини Ізраїлеві: Рубен, Симеон, Левій, Юда, Іссахар, Зебулон,

2:2 Дан, Йосиф, Бенямин, Нефталїй, Гад, та Ассер.

2:3 Сини Юдині: Гер, Онан та Села, — троє народилось у його від дочки Шуєвої, Канаанїйки. І був Гер найстарший Юдин син, ледачий в очах Господа, й він убив його.

2:4 І Тамара, невістка його, породила йому Фареса (Перезу) та Зару (Сера). Усїх синів в Юди було пятеро.

2:5 Сини Перезові: Есрон та Гамул.

2:6 Сини Зарині: Зімрі, Етан, Еман, Галкол та Дара; усїх їх пятеро.

2:7 Син Харміїн: Ахар, що накликав лихо на Ізраїля, нарушивши закляттє.

2:8 Син Етанів: Азарія.

2:9 Сини Есронові, що народились від його: Ерахмеїл, Адам (Рам) та Гелувай.

2:10 Від Арама ж народився Аминадаб; від Аминадаба народився Нахзон, князї синів Юдиних;

2:11 Від Нахзона народився Салмон, від Салмона народився Бооз;

2:12 Від Бооза народився Обид, від Обида народився Ессей;

2:13 Від Ессея народився його найстарший син Еліав, другий — Аминадаб, третій — Самм,

2:14 Четвертий — Натанаїл, пятий — Раддая,

2:15 Шестий — Озем, сьомий Давид.

2:16 Сестри їх. Саруя та Абигея. Сини Саруїні: Абесса, Йоаб та Асаїл, троє.

2:17 Абигея народила Амессу; а батько Амессин — Етер, Ізмяїлїй.

2:18 Халеб, Есромів син, мав дїтей від Азуви, своєї жінки, й від Еріоти, і це його сини: Есер, Собаб та Ардан.

2:19 І померла Азува; й взяв собі Халеб (за жінку) Ефрату, й вона породила йому Гура.

2:20 Від Гура народився Урія, від Урії народився Веселіїл.

2:21 Потім Есрон ввійшов до дочки Махира, Галаадового батька, і взяв її, маючи шістьдесять років, і вона породила йому Сегуба.

2:22 Від Сегуба народивсь Яір, а було в його двайцять троє міст в Галаадському краю.

2:23 Але Гессурії та Сирийцї забрали в їх селитьби Яірові, Кенат і залежні від його міста, — шістьдесять міст. Усї цї міста синів Махира, Галаадового батька.

2:24 Після смертї Есрона в Халеб-Ефратї Есромова жінка Авія породила йому Ашхура, Текоїного батька.

2:25 Сини Ерахмеїла, найстаршого Есронового сина, були: перворідень Рам, по йому Вуна, Орен, Озем та Ахія.

2:26 Була в Ерахмеїла й друга жінка, на ймя Афара; вона Онамова мати.

2:27 Сини Рама, найстаршого Ерахмеїлового сина, були: Мааз, Ямин та Екер.

2:28 В Онама ж були сини: Шаммай та Яда. Шаммаєві ж сини: Надаб та Авишур.

2:29 Жінка Авишурова на ймення Авихаїла, й вона породила йому Ахбана та Молида.

2:30 Сини Надабові: Селед та Афаїм. І помер Селед бездїтним.

2:31 Син Афаїмів Ішій. Син Ішіїн: Шешан. Син Шешанів: Ахлай.

2:32 Сини в Яди, Шаммаєвого брата: Етер та Йонатан. Етер помер бездїтним.

2:33 Сини Йонатанові: Пелет і Заза. Це сини Ерахмеїлові.

2:34 В Шешана не було синів, а самі дочки. Був же в Шешана невольник, Египтянин, на ймя Ярха;

2:35 Шешан дав свою дочку Ярсї (свойму невольникові) за жінку, а вона породила йому Аттая.

2:36 Від Аттая народився Натан, від Натана народився Завад;

2:37 Від Завада народився Ефлал, від Ефлала народився Овид;

2:38 Від Овида народився Еуй, від Еуя народився Азарія;

2:39 Від Азарії народився Хелез, від Хелеза народився Елеас;

2:40 Від Елеаса народився Сисмай, від Сисмая народився Саллум;

2:41 Від Саллума народився Екамія, від Екамії народився Елишам.

2:42 Сини в Халеба, Ерахмеїлового брата: Меша, найстарший в його, — він батько Зифин, — і сини Мареші, Хевронового батька.

2:43 Хевронові сини: Корей і Таппуах, та Рекем та Шема;

2:44 Від Шема народився Рахам, Йоркеамів батько, а від Рекема народився Шаммай;

2:45 Син в Шаммая Маон, а Маон се батько Бет-Зура.

2:46 А Ефа, Халебова наложниця, породила Харана, Мозу та Газеза. А від Харана народився Газез.

2:47 Сини Егдаєві: Регем, Йотам, Гешан, Пелет, Ефа та Шааф.

2:48 Наложниця Халебова Мааха породила Шевера та Тирхану;

2:49 Вона ж породила й Шаафа, Мадманниного батька; Шеву, батька Махбениного і батька Гивеїного. А дочка Халебова — Ахса.

2:50 Оце сини Халебові: син Гур, перворідень Ефрати; Шовал, батько (князь) Киріят-Ярима;

2:51 Салма, батько (князь) Бетлеєму, Хареф, батько Бетгадера.

2:52 У Шовала, батька Киріят-Яриму, були сини: Гарое, Хази, Галменюхот.

2:53 Поколїння Киріят-Яриму: Ітріяни, Футїяни, Шуматани, та Мидраітяни. Від цїх повстали Зоряни та Ештаоляни.

2:54 Сини в Салми: Бетлеємляни та Нетофатяни, вінець Йоабового дому, та половина Менухотян — Зоряни,

2:55 Та поколїння Соферійцїв, що жили в Ябезї, Тирейцї, Шимейцї, Сухайцї: це Кинеяни, що повстали від Хамата, Бетрехавового батька.

Дії 21:1–11

1 Як же сталось, що ми поплили, попрощавшись із ними, то просто верстаючи дорогу, прибули ми в Кон, другого ж дня в Родос, а з відтіля в Патару.

2 І, знайшовши корабель, що плив у Финикию, сївши, поплили ми.

3 Зуздрівши Кипр і минувши його лїворуч, поплили ми в Сирию, та й пристали в Тирі; там бо треба було кораблю скинути тягар.

4 І, знайшовши учеників, пробули ми там сїм день. Вони Павлові казали Духом не йти в Єрусалим.

5 А як ми скінчили днї, вийшовши пійшли ми; а всї провожали нас із жінками й дїтьми аж за город; і, приклонивши колїна на березї, помолились;

6 і, попрощавшись один з одним, увійшли в корабель, вони ж вернулись до дому.

7 Ми ж, скінчивши плаваннє від Тира, пристали в Птоломаїдї, і, привитавши братів, пробули в них один день.

8 Назавтра ж, вийшовши ті що з Павлом, прибули в Кесарию; і, ввійшовши в господу Филипа благовістника, одного з семи, пробували в него.

9 Було ж у него четверо дочок дївчат, що пророкували.

10 Як же пробували там много днїв, прийшов з Юдеї один пророк, на ймя Агав.

11 І, прийшовши до нас, і взявши пояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак звяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам.

Пісн 5:6–16

6 Я відчинила любому мойму, аж се милий відвернувся і зникнув уже. А в менї ж і дух завмер був, як він говорив! Кинусь тодї шукати, — нїде не знаходжу; стала кликати, — та не озиваєсь до мене.

7 Стріла мене сторожа ув обходї міста: побили мене, зранили мене, здерли з мене намітку ті, що стерегли муру.

8 Ой заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські: стрівши мого милого, скажіте йому, що гину з любови.

9 Чим же твій любий всїх любих переважує, ти, уродливша проміж усїма дївоньками? Чим се дорогий твій лучший над инших, що ти про його так нас заклинаєш?

10 Любий мій — білий, і румяний, красший за десять тисяч инших;

11 Голова в його — чисте золото; кучері филясті, а чорні, як ворон;

12 Очі в його — чисті, мов голуби, що при потоках водних, наче в молоцї скупані, седять щасливі.

13 Щоки його — цьвітник пахущий, грядочки принадного зілля; губи — мов ті лилїи, що капле з їх мирра;

14 Руцї його — мов з золота уточені, в хризолити оправні; тїло — його — наче слоновая кість у сапфирах;

15 Нозї — стовпи мармурові, поставлені на золотих підніжках; вид же його, як Ливан; величен, як кедри;

16 Уста в його, — се самі солодощі, а ввесь він — любощі. От, хто мій милий, от, хто друг мій, дочки ви Ерусалимські!