День 313 з 365

Єз 10:1–11:25

10:1 І позирнув я, коли ж на твердинї понад херувимами щось наче сапфир-камінь, щось наче престол було видко над ними.

10:2 І сказав він до вдягненого в лняну одежу: Увійди проміж колеса під херувимами, набери повні пригорщі жару зпід простору між херувимами та й висип на город. І ввійшов той перед очима в мене.

10:3 Херувими ж стояли праворуч од храму, як той чоловік ввійшов, й сповнила хмара середний двір.

10:4 Господня ж слава знялась із херувима до храмового порога, й сповнила хмара храм, та й двір був повен сяєва слави Господньої.

10:5 І чути було шум крил херувимових аж у крайньому придвіррі, мов би голос всемогущого Бога, як він говорить.

10:6 Як же він приказав одягненому в лняну одежу: Набери жару з простору між херувимами, пійшов той і став коло колеса.

10:7 І простяг один херувим із між херувимів руку по той жар між херувимами, й узяв та й подав у пригорщу одягненому в лняну одежу. Той взяв і вийшов.

10:8 Було ж у херувимів видко подобину рук людських під крильми.

10:9 І бачив я коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, а на вид ті колеса, — як би з каменя хризолита.

10:10 Видом же всї четверо однакові, так нїби одно колесо було в другому.

10:11 Як ійшли вони, то йшли на чотири свої боки; ійдучи ж, вони не обертались нїкуди, тілько йшли до того місця, куди повернена була голова.

10:12 А все їх тїло й їх спина й їх руки й їх крила й колеса кругом повні були очок, — так у всїх чотирьох коліс.

10:13 Колеса сї, як я чув, називано — Вихор.

10:14 В кожного ж із них було чотири лиця: Лице в одного — лице херувимове; лице в другого — лице чоловіче; у третього було лице левине, а в четвертого — лице орлове.

10:15 І знялись херувими в гору. Се були ті ж животини, що бачив я при Ховар-річцї.

10:16 І як ійшли херувими, то йшли й колеса коло них, і як херувими розпростирали крила, щоб ізнятись над землю, так не оддїлялись од них і колеса, а були все при них.

10:17 Як вони зʼупинялись, то й колеса зʼупинялись; а як вони здіймались угору, та й колеса здіймались; був бо в них животний дух.

10:18 І покинула слава Господня храмовий поріг та й стала над херувимами.

10:19 І замахали херувими крильми, й знялись угору перед очима в мене від землї; як вони підіймались, та й колеса коло них. І зʼупинились вони коло ввіходу в восточню браму в Господньому дому, а над ними сияла слава Бога Ізрайлевого.

10:20 Се були сї самі животини, що я бачив при Ховар-ріцї у підніжжі Бога Ізрайлевого, й взнав я, що се були херувими.

10:21 У кожного — по чотири лиць, і в кожного по чотири крил, і щось наче людські руки були в їх під крильми.

10:22 А подобина лиць у них була та сама, яку я бачив при Ховар-ріцї, — й вид їх і самі вони. Кожний ішов навпростець перед себе.

11:1 І підняв мене дух вгору, й принїс мене до восточньої брами в дому Господньому, що стояла на схід сонця. Там, коло ввіходу в ворота стояло двайцять і пять чоловіка, й завважав я між ними народніх князїв Езанїю Азуренка й Фалтію Банеєнка.

11:2 І сказав він менї: Сину чоловічий! се ті люде, що в їх лихе на умі й на шкоду сьому місту дораджують.

11:3 Вони бо говорять: Ще не близько; будемо доми будувати; він (город) — се котел, а ми мясиво.

11:4 Тим же то пророкуй проти них, ой пророкуй, сину чоловічий!

11:5 І зійшов на мене Господень дух, і сказав до мене: Промовляй: Так говорить Господь: Що ви говорите, доме Ізрайлїв, і що в вас на душі, — се я знаю.

11:6 Багато положили ви трупом у сьому городї, й закидали улицї його побитими.

11:7 Тим же то ось як говорить Господь Бог: Ті побиті, що ви положили трупом проміж вами, — вони мясиво, а місто — казан; вас же я повиводжу з него.

11:8 Меча ви боїтесь, то ж я приведу на вас меча, говорить Господь Бог.

11:9 І повиводжу вас геть, і пооддаю вас на поталу чужоземцям, й розведу над вами суд.

11:10 Од меча поляжете; на Ізраїлській гряницї судити му вас, і тодї зрозумієте, що я — Господь.

11:11 Не буде він вам казаном, а ви не будете мясивом у казанї; бо на границї Ізраїлській судити му вас.

11:12 І зрозумієте, що я — Господь, — той, що в його заповідях ви не ходили, й його закону не певнили, а поступали по законах народів, що навкруги вас.

11:13 І сталося, що як я так пророкував, несподївано вмер Фалтія Банеєнко. І впав я на лице, й кликнув голосно: Ой горе, Господи Боже! невже ж бо ти хочеш вигубити останок Ізраїля?

11:14 І надійшло до мене слово Господнє:

11:15 Сину чоловічий! твоїм братам, твоїм родичам та й усьому дому Ізраїля укупі говорять осадники Ерусалимські: Далеко вони від Господа; нам оддана ця земля в посїданнє.

11:16 Оце ж скажи їм: Так говорить Господь Бог: Хоч я позасилав їх проміж поган та порозкидав їх по землях, то я буду їм наче малою сьвятинею в тих землях, куди вони позаходили.

11:17 Тим же то скажи: Так говорить Господь Бог: Я позбіраю вас ізпроміж народів і повиводжу всїх із тих земель, де ви порозсївані, та й надїлю вам ізнов землю Ізраїлську.

11:18 І поприходять вони туди, й повикидають звідти всї гидоти її і всю погань її.

11:19 І дам їм одно серце й вложу в них нового духа; й вийму з їх тїла серце камяне, а дам їм серце тїлесне,

11:20 Щоб ходили вони в заповідях моїх, та певнили постанови мої, і будуть вони моїм народом, а я буду їх Богом.

11:21 А чиє серце пристане до їх ідолів і гидот, тих учинки я оберну на голову їх, говорить Господь Бог.

11:22 Тодї підняли херувими крила свої, а колеса з ними, слава же Господа Бога Ізрайлевого була над ними.

11:23 І знялась слава Господня зпосеред міста та й зʼупинилась над горою, що на востоцї од городу.

11:24 І підняв мене дух угору та й перенїс у видиві духом Божим у Халдейську землю до вигнанників. І віднято від мене видиво, що я бачив.

11:25 І переповів я вигнанникам усї слова Господнї, що він виявив менї.

1 Сол 5:1–28

1 Про часи ж і пори, браттє, не треба вам писати.

2 Бо самі ви добре знаєте, що день Господень, як злодїй у ночі, так прийде.

3 Бо, як говорити муть: „Упокій і безпечність‟, тодї несподївано настигне на них погибель, як муки на маючу в утробі, і не втїчуть вони.

4 Ви ж, браттє, не в темряві, щоб той день як злодїй, захопив вас.

5 Усї ви сини сьвітла і сини дня; ми не (сини) ночи або тьми.

6 Тим же оце не спімо, як инші, а пильнуймо і будьмо тверезі.

7 Ті бо, що сплять, у ночі сплять, і що впивають ся, у ночі впивають ся.

8 Ми ж, (сини) дня, тверезїмо ся, одягнувшись у броню віри та любови і (надївши) шолом надїї на спасеннє.

9 Бо не призначив нас Бог на гнїв, а на одержаннє спасення, через Господа нашого Ісуса Христа,

10 що вмер за нас, щоб, чи то пильнуємо, чи то спимо, укупі з Ним жили.

11 Того ж то втїшайте один одного і збудовуйте один одного, яко ж і робите.

12 Благаємо ж вас, браттє, знайте тих, которі працюють між вами, і старшинують над вами в Господї, і навчають вас,

13 і поважайте їх вельми високо в любові за дїло їх. Живіть мирно між собою.

14 Благаємо ж вас, браттє, урозумлюйте непорядних, утїшайте малодушних, піддержуйте немочних, довго терпіть усїм.

15 Гледїть, щоб нїхто не оддавав злом за зло, а завсїди про добре дбайте і один для одного і для всїх.

16 Всякого часу радуйтесь.

17 Без перестану молїтесь.

18 За все дякуйте: така бо воля Божа в Христї Ісусї про вас.

19 Духа не вгашуйте.

20 Пророцтвами не гордуйте.

21 Всього дослїджуйте; доброго держітесь.

22 Од усякого виду лихого вдержуйтесь.

23 Сам же Бог упокою нехай осьвятить вас зовсїм, і ввесь ваш дух, і душа, і тїло нехай збережеть ся непорочно у прихід Господа нашого Ісуса Христа.

24 Вірен, Хто покликав вас, Він і зробить (се).

25 Браттє, молїте ся за нас.

26 Витайте все браттє цїлуваннєм сьвятим.

27 Заклинаю вас Господом, прочитати посланнє се перед усїм браттєм.

28 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.

Пс 130:1–8

1 Посходня пісня. З глибинї кличу до тебе, Господи!

2 Господи, почуй голос мій! Нехай слухи твої повернуться до голосу мого благання!

3 Коли ти, Господи, будеш памятати несправедливостї, — Господи, хто встоїть?

4 Та в тебе є помилуваннє, щоб люде благовіли перед тобою.

5 Надїюсь на Господа; душа моя надїється, і вповаю на слово його.

6 Душа моя дожидає Господа, більше як сторожа ранку, як сторожі ранку.

7 Вповай, Ізраїлю, на Господа! Бо в Господа милість і багацтво спасення в його.

8 І він спасе Ізраїля від всїх несправедливостей його.