День 316 з 365

Єз 16:26–63

26 Блудувала єси з Египтїями, сусїдьми твоїми, довгорослими, й множила без кінця блудодїйства твої, доводючи мене до гнїву.

27 Тим же то простиг я руку мою проти тебе та й поменшив призначене тобі на прожиток, та й оддав тебе на самоволю ненавидниць твоїх, дочок Филистійських, що й самі соромляться розпустної дороги твоєї.

28 І блудувала єси з Ассирийцями, та й не наситилась, розпустувала з ними, та й не вгоноблялась.

29 І додавала нову розпусту в землї Канаанській з крамарями Халдеями, та й тим іще не вдовольнилась.

30 Яке ж утомлене мало бути серце в тебе, говорить Господь Бог, як ти все те коїла, як та непринуздана блудниця!

31 Коли будувала собі розпустничі хижі на кожному роздоріжжі й ставила підвисшення на кожному майданї, була ти не звичайною блудницею, — бо ти не приймала блудничої плати, —

32 Але була перелюбною жінкою, що замість свого мужа, приймала чужих.

33 Усїм блудницям платять; ти ж сама давала гостинцї полюбовникам твоїм, і підкупувала, щоб вони звідусюди приходили до тебе на блудодїйство.

34 Ти в твоїй розпустї поводилась в супереч усїм жінкам, бо не тебе шукали, а ти сама платила, тобі ж плати не давано.

35 Тим же то послухай, блуднице, слова Господнього!

36 Так говорить Господь Бог: За те, що ти розкидала гроші свої, і в розпустї твоїй відкривалась нагота твоя перед полюбовниками твоїми, та перед усїма гидкими ідолами твоїми, й що оддавала їм кров дїтей твоїх, —

37 За се я позбіраю всїх полюбовників твоїх, що з ними ти розпустувала й їх любила, — вкупі з тими, що їх ненавидїла єси, — зберу їх звідусїль, і розкрию перед ними наготу твою і взрять вони ввесь сором твій.

38 І судити му тебе судом на зрадливих жінок і кроворозливниць, і наведу на тебе кроваву кару лютої ревнивостї;

39 І подам тебе їм на поталу, й порозбурюють вони розпустничі хижі твої й підвисшення твої, і зорвуть із тебе одїж твою, й заберуть прикраси твої, та й покинуть тебе нагою й невкритою.

40 І скличуть проти тебе громаду та й побють тебе каміннєм, й порубають тебе мечами своїми.

41 І пустять на пожар будинки твої, й зроблять суд над тобою в очах многих жінок; і положу конець блудуванню твойму й не будеш уже давати дарунків.

42 І зжену на тобі досаду мою, й відступить від тебе пересердє моє, й втихомирюсь і більш не буду лютувати.

43 За се, що не спогадала єси про часи молодощів твоїх і роздосадувала мене всїма тими вчинками, — оберну я поступки твої на твою голову, говорить Господь Бог, щоб не чинила вже гріха після всїх гидот твоїх.

44 Ось, кожен, хто приповістями говорить, може сказати про тебе: Яка мати, така й доня.

45 Ти — дочка, вдалась у матїр твою, що покинула чоловіка свого й дїтей своїх; ти — сестра сестер твоїх, що покинули чоловіків своїх і дїток своїх. Мати ваша Гетійка, а батько ваш — Аморій.

46 Старша ж сестра твоя — се Самария з дочками своїми, що живе на лїво від тебе, а менша сестра твоя, що живе на право од тебе, — се Содома з її дочками.

47 Та ти й не по їх дорогах ходила й не їх гидоти коїла; того було в тебе ще мало: ти витворяла ще гірше нїж вони в усїх путях твоїх.

48 Так певно, як я живу, говорить Господь Бог: сестра твоя Содома з її дочками не чинила такого, як ти з твоїми дочками чинила.

49 Ось, у чому була беззаконна Содома, сестра твоя, з її дочками: в гординї, в немірностї й в дармованнї, та й ще, що вона бідолашньому й злиденньому помічної руки не подавала.

50 Вони розгордїли й чинили гидоти передо мною, а я побачивши се, відкинув їх.

51 Самария ж не нагрішила й половини того, що ти; ти переважила їх у гидотах твоїх; у прирівняннї до твоїх мерзот показались ті сестри твої праведнїйшими за тебе.

52 Неси ж соромоту твою й ти, що ганила сестер твоїх; ти бо переважила їх гидотами твоїми, й мерзотами твоїми, які ти творила, оправдила єси їх.

53 Та я відкличу полонь їх, заверну полонених потомків Содоми й дочок її, та полонених Самариї й дочок її, а з ними й твоїх полонених.

54 Щоб ти несла сором твій і стидилась усього того, що коїла, й потїшила їх.

55 І сестри твої, Содома з дочками своїми, вернуться до свого першого стану, й Самария й дочки її вернуться до свого першого стану, а вкінцї й ти та й дочки твої вернетесь до вашого першого стану.

56 Про сестру твою Содому, не було й згадки в устах твоїх за часів гордощів твоїх,

57 Аж доки ледарство твоє не виявилось, а ти з того часу попала в погорду в дочок Сирийських і всїх округи їх, дочок Филистійських, що зневажливо глядїли на тебе з усїх боків.

58 Так, за ледарство твоє та за гидоти твої ти приймаєш кару, говорить Господь Бог.

59 Так бо говорить Господь Бог: Вчиню з тобою так, як ти чинила, зневаживши присягу й зірвавши вмову зо мною.

60 Та я спогадаю про мій завіт із тобою за часів молодощів твоїх, та й відновлю завіт віковічний з тобою.

61 І спогадаєш про блудні дороги твої та й засоромишся, як почнеш приймати до себе сестер твоїх, старших і менших від тебе, та коли я давати му їх тобі за дочки, — та не з давної вмови твоєї (зо мною).

62 І поновлю вмову мою з тобою, й взнаєш, що я — Господь,

63 Щоб ти згадала про все й соромилась, та не посьміла з великого стиду й уст отворити, як я все давне прощу тобі, що ти творила, говорить Господь Бог.

1 Тим 1:1–20

1 Павел, апостол Ісуса Христа, по повелїнню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надїї нашої,

2 Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.

3 Яко ж ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,

4 анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, нїж Божого будування в вірі.

5 Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

6 у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,

7 хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.

8 Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно творить,

9 знаючи се, що не про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убийць батька й матери, про душогубцїв,

10 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,

11 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.

12 І дякую Тому, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,

13 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателем, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.

14 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.

15 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.

16 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на життє вічне.

17 Цареві ж вічному нетлїнному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.

18 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,

19 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.

20 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.

Йов 31:1–12

1 З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.

2 Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?

3 Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?

4 Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?

5 Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —

6 То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.

7 Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,

8 Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.

9 Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,

10 Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.

11 Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;

12 Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.