День 362 з 365

Зах 6:1–9:17

6:1 Знов підвів я очі мої і дивлюсь, аж се — чотирі колесницї виходять із провалу між двома горами; гори ж були мідяні.

6:2 У первій колесницї були конї червоні, у другій вороні,

6:3 У трейтій колесницї конї білі, а в четвертій конї теркаті, дужі.

6:4 Я озвався й спитав ув ангела, що розмовляв ізо мною, й сказав: Проти чого воно, добродїю?

6:5 І відповів ангел і сказав мені: Се чотирі вітри небесні виходять стояти перед Владикою всієї землі.

6:6 Отті вороні конї йдуть у землї на північ, а білі йдуть позад них; теркаті ж ійдуть у землї полуденні.

6:7 А дужі вийшли й намагались ійти, щоб перебігти землю; і повелїв він: Ійдїть, пробігайте землю! І пробігли землю.

6:8 Тодї покликав мене й так промовив до мене: Дивись! ті, що вирушили в півночні землї, заспокоїли гнів духа мого на землї півночній.

6:9 І надійшло слово Господнє до мене:

6:10 Возьми з дарів у тих, що прибули з неволї, у Хелдая, Товії й Едая, та й іди того ж дня в господу Иосії Софонїенка, що прийшов із Вавилону;

6:11 Там возьми срібла й золота та й пороби вінцї й вложи на голову Ісусові Йоседекенкові, первосьвященникові,

6:12 І скажи йому: Так говорить Господь Саваот: Ось, муж — імя йому Пагонець, він виросте з свого кореня й збудує храм Господеві.

6:13 Так, він збудує дом Господень і увінчається славою, й засяде й володїти ме на престолї свойму; буде ж він і сьвященником на престолї свойму, й буде рада мира між сим і другим (престолом).

6:14 Вінцї ж будуть на спомин про Хелема, Товія, Едая й Хена Софонїєнка в дому Господньому.

6:15 І ті, що далеко живуть, приходити муть, помагати при будові храму Господнього, й взнаєте, що мене послав Господь сил небесних до вас; і станеться те, коли щиро слухати мете голосу Господа, Бога вашого.

7:1 У четвертому роцї царя Дарія, надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день девятого місяця, Хаслева.

7:2 Послано Сарецера й Регем-Мелеха вкупі з товаришами помолитись перед лицем Господнїм,

7:3 І спитати сьвященників, що служили в дому в Господа сил небесних, та в пророків: Чи маємо в пятому місяцї плакати й постити, так як уже багато лїт досї чинили?

7:4 І надійшло до мене слово Господа сил небесних:

7:5 Скажи всьому народові в краю й сьвященникам так: Коли ви в пятому й сьомому місяцї вже сїмдесята, років постили й плакали, так чи ви ж постили справдї мені?

7:6 Або коли ви їли й пили, так хиба ви не про себе їли й пили?

7:7 Чи не сї ж самі слова проголошував Господь через попередних пророків, як іще Ерусалим був люден і зупокоєн із городами своїми навкруги, та як полуденні країни й низина були залюднені?

7:8 І надійшло слово Господнє до Захарії:

7:9 Так говорить Господь Саваот: Чинїте правду на судї, й доказуйте любов та милосердє кожен до свого ближнього.

7:10 Не тїснїть удови й сироти, заволоки та злиденника, й не мисліть у вашому серці зла одно одному.

7:11 Вони ж не хотіли на се вважати, одвертались від мене й затулювали собі уші, щоб не чути,

7:12 І заткали серця свої, щоб не слухати закону й слів, що Господь Саваот посилав Духом своїм через прежнї пророки; за-те ж і досяг їх великий гнів Господа сил.

7:13 Через те ж і бувало: як він накликав, а вони не слухали, так само й вони взивали, а я не слухав, говорить Господь сил.

7:14 І я порозкидав їх проміж усїма народами, що їх перш вони й не знали, й зробилась країна пусткою по них так, що ніхто не переходив її нї сюди, нї туди, та й так обернули вони бажану землю в пустиню.

8:1 І надійшло слово Господа сил небесних, таке:

8:2 Так говорить Господь Саваот: Я був повен ревнивої любови до Сиону, тим то й запалав великим гнївом за його.

8:3 Так говорить Господь; Обернуся до Сиону й буду пробувати в Ерусалимі, й звати меться Ерусалим городом правди, а гора Господа сил небесних — горою сьвятою.

8:4 Так говорить Господь Саваот: Знов седїти муть по майданах Ерусалимських дїди й баби, кожне з костуром у руці задля довгого віку свого.

8:5 І повно буде по городських майданах хлопят і дївчат, що грати муться по улицях.

8:6 Так говорить Господь сил: Коли се вдавати меться дивним ув очах останків з народу в тоті днї, то хиба ж воно дивне й у моїх очах? говорить Господь сил небесних.

8:7 Так говорить Господь Саваот: Ось, я повизволяю люд мій із земель восточнїх і з земель від заходу сонця;

8:8 І поприводжу їх, та й будуть жити в Ерусалимі, й будуть вони моїм людом, а я — їх Богом у правдї й справедливостї.

8:9 Так говорить Господь сил: Кріпіть руки ваші, ви, що в сих днях чуєте сї слова з уст пророків, що були при засновинах дому Господа сил небесних, щоб храм будувати.

8:10 До того бо часу не було нїякої користі нї людям анї користї з роботи скотом; хто виходив і хто ввіходив, не був безпечен од ворога, та й допустив я ворогуванне між людьми одного проти одного.

8:11 Нині ж я не той, що в прежні часи до останку люду сього, говорить Господь сил.

8:12 Посїв бо рости ме в супокою; виноградина давати ме плод свій і земля вроджай свій, та й небо давати ме росу свою, й усе те оддам у посїданнє послїдові люду сього.

8:13 І буде так, що, як ви, доме Юдин і доме Ізрайлїв, були прокляттем у народів, так я спасу вас, і будете благословеннєм; то ж не бійтеся; кріпіте руки ваші!

8:14 Так говорить Господь сил небесних: Як постановив я був покарати вас, коли батьки ваші гнївили мене, говорить Господь Саваот, та й не відмінив того,

8:15 Так само постановив я нинї зробити добро Ерусалимові й Юдиному домові; не бійтеся!

8:16 От же які вчинки вам чинити: Говоріте одно одному правду та й судїте по правдї й задля спокою в воротях ваших.

8:17 Не мисліть у вашому серцї нічого лихого одно одному та й не любуйтесь у льживій присязї, се бо все я ненавиджу, говорить Господь.

8:18 І надійшло до мене слово Господа Саваота:

8:19 Так говорить Господь сил небесних: Пости в четвертому, пятому, сьомому й десятому місяцї переміняться домові Юдиному в радощі й в веселі празники; тілько ви полюбіть правду й мир.

8:20 Так говорить Господь сил: І приходити муть народи й осадники, многих городів;

8:21 І будуть приходити осадники одного міста до осадників другого та казати: Ось; ходімо туди, помолитись перед лицем Господнім й шукати ласки в Господа сил небесних; і скажуть ті: пійду й я.

8:22 І приходити муть многі племена й сильні народи шукати Господа Саваота в Ерусалимі й благати Господа.

8:23 Так говорить Господь сил небесних: У ті часи буде так, що десятеро з усяких різномовних народів ухоплять за полу Юдея, й казати муть: Пійдемо й ми з тобою, ми бо чули, що з вами Бог.

9:1 Пророче слово Господнє, проти міста Гадрах, та й на Дамаск воно наляже бо око Господнє на всїх людей (позирає), як і на ввесь рід Ізраїлський,

9:2 Та й на Емат примежний, на Тир, і на Сидон; вони бо себе аж надто мають за мудрих.

9:3 Тир побудував собі замки й намножив стілько срібла, як пороху, а волота, як на улицї грязї.

9:4 Та ось, Господь зробить його бідним й зломить силу його на морі, та й самого його пожере огонь.

9:5 Гляне на те Аскалон и здрігнеться, і Газа затремтить укупі з Екроном; бо надїя його вийде йому на сором: не стане царя в Газі, Аскалон же запустїє.

9:6 Чужинці оселяться в Азотї, і зломлю гордощі Филистіїв.

9:7 Вирву мясо кріваве з уст у його, жертву погану з зубів у його, й привернеться він до Бога нашого, й будуть вони, мов тисячники, в Юди передувати, та й Екронт буде, як Евузій.

9:8 І поставлю чату перед моїм храмом проти війська, проти проходячих туди й назад, і не буде проходити грабіжник; я бо тепер наглядати му моїми очима за тим.

9:9 Веселися, Сионова дочко, викликай радісно, дочко Ерусалимська: Се Царь твій надходить до тебе, справедливий і спасаючий, тихий — сидячи на ослятї, синї яремної осліцї.

9:10 Тодї я поторощу вози боєві в Ефраїма й боєві конї в Ерусалимі та й поломаний буде лук воєнний; він бо проповідати ме мир народам, і зацарює од моря до моря, від ріки та й до концїв землї.

9:11 І кровю завіту твого вибавлю я вязнїв твоїх із ями, що в нїй води нема.

9:12 Вертайтесь до твердинї, ви вязнї, жиючі в надії! що тепер оповіщаю, дам вам удвоє.

9:13 Бо, неначе лука, натягну собі Юду, а сагайдака наповню Ефраїмом, і підійму синів твоїх, Сионе, проти твоїх синів, земле ти Йонська, та й зроблю тебе мечем у силача.

9:14 І зʼявиться над ними Господь, і блискавицею вилетить стріла його, й загуде Господь трубою, та й ступати ме бурею, віючою з полудня.

9:15 І хоронити ме їх Господь Саваот, а вони будуть валити і підбивати під себе каміннєм із пращі, будуть пити до перепою, нїби вином, ї переповняться, як ті кубки жертовні, як угли в жертовника.

9:16 І спасе їх Господь Бог у ті часи, спасе нарід свій, як овець, і, мов дорогі каменї в вінцї, заблищать вони на землї його.

9:17 О, яка ж велика доброта його, що за красота його! Хліб додаватиме духа молодикам, а вино — дівчатам!

Об 19:12–21

12 Очі ж у Нього, як огняна поломінь, а на голові Його много корон; а мав Він імя написане, котрого нїхто не знав, як тільки Він сам.

13 А зʼодягнений Він в одежу, закрашену кровю, а ймя Його зоветь ся: Слово Боже.

14 А війська, що на небі, йшли слїдом за Ним на білих конях, зʼодягнені у виссон білий і чистий.

15 А з уст Його виходить меч гострий, щоб ним побити поган; а сам Він пасти ме їх жезлом желїзним; і сам товче винотоку вина лютости і гнїва Бога Вседержителя.

16 А на одежі в Нього, і на поясницї в Нього імя написане: Цар царів, і Пан панів.

17 І бачив я одного ангела, що стояв на сонцї; і кликав він голосом великим, глаголючи усьому птаству, що лїтало посеред неба: Ходїть і зберітесь на вечерю великого Бога,

18 щоб їсти тїла царів, і тїла тисячників, і тїла сильних, і тїла коней, і тих, що сидять на них, і тїла всїх вольних і невольних, і малих і великих.

19 І бачив я зьвіра, і царі земні, і війська їх зібрані, щоб воювати війну з сидячим на конї, і з військом Його.

20 І схоплено зьвіра, а з ним лжепророка, що робив ознаки перед ним, котрими зводив тих, що приняли пятно зьвіра, і що покланялись образові його. Живцем вкинуто обох в озеро огняне, палаюче сїркою.

21 І другі побиті мечем сидячого на конї, що виходив з уст Його; і все птаство наситилось тїлами їх.

Йов 42:1–10

1 І озвався Йов і сказав:

2 Знаю, що ти все можеш, і що наміри твої годї зʼупинити.

3 Та й кому б то затемнити твій провид, коли самий нїчого не розуміє? Так, — я говорив об тім, чого не розумів, про речі чудні, менї незнані.

4 Слухай же й я буду говорити, а про що буду питати в тебе, навчи мене.

5 Я чув ухом казане про тебе, а тепер мої очі бачать тебе;

6 Тим то я зрекаюсь слова мого та каюсь в поросі й попелї.

7 Перемовившись із Йовом сими словами, сказав Господь до Елифаза з Теману: Запалав я гнївом проти тебе й проти друзїв твоїх, бо не говорили ви про мене по правдї, так як слуга мій Йов.

8 Оце ж возьміть із собою семеро назимків та семеро баранів та йдїте до раба мого Йова, й принесїте за себе жертву; й нехай слуга мій Йов помолиться за вас, бо тільки його лице я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви не так праведно говорили про мене, як раб мій Йов.

9 І пійшли Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський і Софар Наамський, і вчинили, що заповідав їм Господь, і приняв Господь ласкаво лице Йовове.

10 І вернув Господь Йовові втрату, як він помолився за свої друзі, й дав Господь Йовові удвоє тілько, як мав уперед.