День 365 з 365

Мал 2:1–4:6

2:1 А тепер іще оця заповідь до вас, сьвященники:

2:2 Коли не послухаєте й не положите її собі на серце, щоб оддавати славу іменнї мойму, говорить Господь Саваот, так пошлю на вас прокляттє, і проклену ваше благословеннє, ба вже й проклинаю, бо ви не хочете прихилити до того серце ваше.

2:3 Ось, я одійму вам лопатку, та й кину вам калом у лице, калом жертов ваших сьвяточних, і викинуть вас укупі з ним.

2:4 І зрозумієте тодї, що я дав вам сю заповідь, щоб удержувати завіт мій з родом Левіїним, говорить Господь Саваот.

2:5 А той завіт мій із ним був завітом життя й щастя, а дав я його задля страху, та й він боявся мене й страхався перед імям моїм.

2:6 Закон правди був ув устах у його, а неправди не було на язицї в його. В мирі й правотї ходив він передо мною, та й відвернув многих од гріха.

2:7 Бо уста сьвященникові мають перестерігати знання і з його уст ждуть люде закону; він бо посланець Господа сил небесних.

2:8 Ви ж відійшли від сієї дороги, й були многим приводом до впаду в законї, ви повалили вмову з Левіїним родом, говорить Господь сил.

2:9 Тим то й я подам вас у зневагу й погорду перед усїм людом, ви бо не держитесь доріг моїх, і в справах закону дивитесь на особу.

2:10 Чи не один же в усїх нас отець? Чи не той же самий Бог создав нас? Чого ж ми ломимо віру одно одному, а тим ломимо й завіт отцїв наших?

2:11 Віроломність коїть Юда, та й гидота дїється в Ізраїлї і в Ерусалимі; зневажив бо Юда, що в Господа було сьвяте, та що він полюбив, беручи за жінку собі дочку чужого бога.

2:12 У того, хто таке чинить, повигублює Господь в наметах Яковових старого й молодого, а так само й того, що приносить жертву Господеві сил небесних.

2:13 Та й ось що ви тим іще робите: ви зневолюєте (жінок ваших) обливати жертовник Господень сльозами з голосїннєм і риданнєм, так що він уже й не дивиться на приноси й не приймає вмоляючої жертви з рук ваших.

2:14 Ви знов спитаєте: через що? Через те, що Господь був сьвідком між тобою й жоною молодощів твоїх, що ти її зрадив, — вона ж подруга твоя й законом із тобою звязана, як жона твоя.

2:15 Та чи ж не вчинив сього один такий, що визначався духом? — Що ж сей один учинив? Він бажав потомства від Бога. Оце ж бережіть духа вашого, й нїхто не ламай віри жінцї молодощів своїх.

2:16 (Ви тим оправдуєтесь:) говорить Господь Бог Ізраїля: Як зненавидиш її, розведися; нї, — кривда покриє такого, як одежа, говорить Господь сил. Тим же то бережіте серце ваше, й не ламайте віри.

2:17 Прогнївили ви Господа речами вашими, та й ще питаєте: Чим гнївимо ми його? Ось тим, що мовляєте: Хто чинить зло, той угоден Господеві, й до таких він ласкавий; або: Де ж той Бог, що право судить?

3:1 Ось, я посилаю ангела мого, а він приготовить дорогу передо мною, й негайно за сим прийде в храм свій, що його шукаєте, — Ангел завіту, що його бажаєте; ось, він ійде, говорить Господь Саваот.

3:2 Хто ж видержить день приходу його, й хто встоїть, як він явиться? Він бо — огонь розтоплюючий і як те зіллє очищуюче;

3:3 І засяде він до перетоплювання срібла й очистить синів Левіїних і переплавить їх, як золото й срібло, щоб приносили жертву Господеві в праведностї.

3:4 Тодї люба буде Господеві жертва Юдина й Ерусалимова, як у давні давна й в давні роки.

3:5 Прийду до вас, щоб судити суд, й буду скорим сьвідком проти чарівників, перелюбників і тих, що божаться льживо, що вдержують плату поденного робітника, притїсняють удовиць і сиріт та відпихають од себе приходня й не бояться мене, говорить Господь Саваот.

3:6 Я бо — Господь, я все той самий; через те ви, сини Яковові, й не вигублені.

3:7 З часу отцїв ваших відступили ви від заповідей моїх та й не певните їх. Вернїтесь же до мене, так і я вернусь до вас, говорить Господь сил небесних. Ви спитаєте: Як нам вертатись?

3:8 Хиба ж годиться людинї обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте. Спитаєте: В чім же ми тебе обкрадаємо? Десятинами й первоплодами.

3:9 Тяжко ви прокляті, за те, що ви — ввесь люд — мене обкрадаєте.

3:10 Принесїте всї десятини в кокомори в сьвятинї щоб у мойму дому було що їсти, та хоч тим витребуйте мене, говорить Господь сил небесних: чи тодї не повідчиняю я вам отвори небесні й не пошлю вам благословеннє над міру?

3:11 Задля вас я відверну всяку прожер, щоб не пустошила в вас плоду земного, та й виноградина в вас на полї не буде без плоду, говорить Господь Саваот.

3:12 І щасливими славити муть вас усї народи, будете бо бажаною землею, говорить Господь сил небесних.

3:13 Зневажливі передо мною слова ваші, говорить Господь. Скажете: Що ж ми говоримо проти тебе?

3:14 А ось, ви мовляєте: Шкода служити Богу, та й що нам за пожиток із того, що ми перестерігали постанови його та ходили сумнї перед лицем Господа сил?

3:15 А нинї ми гордих славимо щасливими: красше врядились беззаконники, та й хоч спокушують Бога, а жиють без ушкоди.

3:16 Та богобоязні ось як говорять один одному: Вважає Господь і чує все, та й перед лицем його списується памяткова книга про тих, що бояться Господа й почитають імя його.

3:17 Вони будуть моїми, говорить Господь сил небесних, будуть моєю питоменностю того дня, що наведу, й буду любити їх, як милує чоловік сина свого, що його слухає.

3:18 І знов тодї побачите ріжницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богу, а тим хто йому не служить.

4:1 Ось бо, настане день, палаючий, як піч; тодї всї горді й безбожні будуть, неначе солома, й спалить їх той день, що настане, так що не зоставить із них нї кореня нї галузя.

4:2 А про вас, що боїтесь іменї мого, зійде сонце справедливостї і оздоровленнє в проміннї його, й вийдете, підскакуючи, мов випасені телята;

4:3 І топтати мете безбожних, вони бо будуть порохом під ногами в вас того дня, що я наведу, говорить Господь Саваот.

4:4 Держіте ж у памятї закон слуги мого Мойсея, що я завітував йому на Горебі, заповідї й права про всього Ізраїля.

4:5 Ось, я пошлю до вас пророка Ілию перед настаннєм дня Господнього, дня великого й страшного.

4:6 І поприхиляє він серця отцїв до дїтей, і серця дїтей до отцїв їх, щоб я, прийшовши, не покарав землю прокляттєм.

Об 22:1–21

1 І показав менї чисту ріку води життя, ясну як хришталь, що виходила з престола Божого і Агнцевого.

2 А посеред улицї його, та й по сей і по той бік ріки — дерево життя, що родить овощі дванайцять (раз), і що місяця свій овощ дає, а листє з дерева на сцїленнє поган.

3 І вже більш не буде жодного проклону; а престол Бога і Агнця буде в ньому, і слуги Його служити муть Йому.

4 І побачять лице Його, а імя Його на чолах їх.

5 І ночі не буде там; і не потрібувати муть сьвічника і сьвітла сонця, бо Господь Бог осьвічує їх; і царювати муть по вічні віки.

6 І рече менї: Сї слова вірні і правдиві; і Господь, Бог сьвятих пророків, післав ангела свого, показати слугам своїм, що має незабаром бути.

7 Ось прийду незабаром. Блаженний, хто хоронить слова пророцтва книги сієї.

8 А я Йоан, що бачив се і чув; і коли чув я, і бачив, упав я поклонитись перед ногами ангела, що менї се показував.

9 І каже менї: нї, глянь, я бо слуга-товариш твій, і братів твоїх пророків, і тих, що хоронять слова книги сієї: Богу поклони ся.

10 І глаголе менї: Не печатай слів пророцтва книги сієї; час бо близько.

11 Хто зʼобіжає, нехай ще зʼобіжає, і хто поганий, нехай ще опоганюєть ся; і хто праведний, нехай ще оправдуєть ся, і хто сьвятий, нехай ще осьвячуєть ся.

12 І ось, я прийду хутко, і заплата моя зо мною, щоб віддати кожному, яко ж буде дїло його.

13 Я Альфа і Омега, почин і конець, Первий і Останнїй.

14 Блаженні, що творять заповідї Його, щоб мали власть до дерева життя, і увійшли ворітьми в город.

15 А на дворі будуть пси, і чарівники, і перелюбники, і душегубцї, і ідолські служителї, і кожен, хто любить і робить лож.

16 Я Ісус післав ангела мого, сьвідкувати вам усе по церквах. Я — корінь і рід Давидів, зоря ясна і рання.

17 А Дух і невіста глаголють: Прийди! і хто чує, нехай каже: Прийди! Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя дармо.

18 Сьвідкую ж також кожному, хто слухає словес пророцтва книги сієї: коли хто доложить до сього, доложить йому Бог і пораз, що написані в книзї сїй.

19 Коли ж хто уйме від словес книги пророцтва сього, уйме Бог часть його з книги життя, і з города сьвятого, та й з того, що написано в книзї сїй.

20 Сей, що про се сьвідкує, глаголе: Так, прийду хутко! Амінь. О, прийди, Господи Ісусе!

21 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.

Йов 42:17–17

17 І вмер Йов старим, нажившись на сьвітї.