День 34 з 40
Євангеліє від Марка: Мк 14:32–72
Ця зустріч уже позначена. Можна прочитати її знову й ще раз поміркувати.
1Зупинитися
«Глаголи, Господи, раб твій слухає.»
1 Сам 3:9. Або просто помовчіть кілька секунд перед читанням.
2Прочитати
32 І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
33 І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34 і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.
35 І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.
36 І рече: Авва, Отче, все можливе Тобі: мимо неси від мене чашу сю; тільки ж не що я хочу, а що Ти.
37 І приходить і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Симоне, ти спиш? не міг ти однієї години попильнувати?
38 Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли у спокусу. Дух-то охочий, тїло ж немошне.
39 І знов пійшовши, молив ся, те ж саме слово промовляючи.
40 І вернувшись знайшов їх знов сплячих: були бо їх очі важкі; і не знали вони, що Йому відказати.
41 І приходить утретє, і рече їм: Спіть уже й спочивайте. Годї, пристигла година; ось виданий буде Син чоловічий у руки грішникам.
42 Вставайте, ходїмо: ось зрадник мій наближуєть ся.
43 І зараз, як ще Він промовляв, приходить Юда, один з дванайцяти, й з ним багато народу з мечами й киями, від архиєреїв, та письменників, та старших.
44 Дав же зрадник Його знак їм, говорячи: кого поцїлую, той і єсть Він; беріть Його, та й ведїть осторожно.
45 І прийшовши, зараз приступив до Него, й каже: Учителю, учителю, та й поцїлував Його.
46 Вони ж наложили на Него руки свої, і взяли Його.
47 Один же хтось із тих, що стояли, вихопивши меча, вдарив слугу архиєрейського, й відтяв йому ухо.
48 І озвавшись Ісус, рече їм: Чи се як на розбійника вийшли ви з мечами та киями брати мене?
49 Що-дня був я з вами в церкві навчаючи, й не брали ви мене; та щоб справдились писання.
50 І, покинувши Його, всї повтїкали.
51 А один якийся молодець ійшов за ним, одягнений полотном по нагому, й хапають його молодцї (воїни);
52 він же, зоставивши полотно, нагий утїк од них.
53 І повели Ісуса до архиєрея; і сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники.
54 А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєрейський; і сидїв із слугами, та й грівсь коло багаття.
55 Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли.
56 Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх.
57 І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи:
58 Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три днї иншу нерукотворну збудую.
59 Та й так не сходились сьвідчення їх.
60 І ставши архиєрей посерединї, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують?
61 Він же мовчав, і нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного?
62 Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правицї сили і йдучого на хмарах небесних.
63 Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків?
64 Ви чули хулу: як вам здаєть ся? Вони ж усї осудили Його, що винен смерти.
65 І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним.
66 І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дївчат архиєрейських,
67 і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином?
68 Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв.
69 І дївчина, побачивши його знов, почала казати тим, що стояли: Що сей з них.
70 Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справдї з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна.
71 Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете.
72 І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.
І псалом дня: Пс 91
1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.
2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.
3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.
4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.
5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.
6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.
7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.
8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.
9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.
10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:
11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.
12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.
13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.
14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.
15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.
16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.
3Зрозуміти
Одне питання на сьогодні.
Питання на сьогодні, можна відповісти на будь-яке.
Поки що лише російською
Что здесь сказано?
Что это значило тогда?
Что это значит мне?
4Відповісти
Отче наш · Мт 6:9–13
9 Тим же то молїться ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.
10 Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землї.
11 Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.
13 І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.
Потім своїми словами, за чотирма словами:
- Дякую
- Прошу прощення
- Прошу за інших
- Прошу за себе
5Взяти з собою
Думка на день: її можна записати, а можна й ні. Запис лишається в цьому браузері й нікуди не надсилається.