1 Хронікрозділ 11

Тлумачення на розділ (російською)

1–9. Воцарение Давида над всем Израилем в Xевроне. 10–47. Список героев, сподвижников Давида.

В этой главе с незначительными изменениями повторяется содержание 2 Цар V:1–10 (= 1–9 ст.) и XXIII:8–39 (= 10–47 ст.).

1І зібрались усї Ізрайлитяне до Давида в Гебронї й промовили: Оце ми кість твоя й тїло твоє;

2І вчора й позавчора, коли ще Саул був царем, ти виводив Ізраїля в поле й приводив до дому, й Господь Бог сказав тобі: Ти будеш пасти народ мій Ізраїля, й будеш князем над народом моїм Ізраїлем.

3І прийшли всї старшини Ізрайлеві до царя в Геброн, і постановив з ними Давид умову в Гебронї перед лицем Господнїм, і помазали вони Давида царем над Ізраїлем, по Господньому слову (переказаному) через Самуїла.

Тлумачення, в. 1–3 (російською)

. Помазание Давида в цари под всем Израилем имело место не после смерти Саула, как можно заключить на основании повествования кн. Паралипоменон, а после смерти преемника Саула по престолу — Иевосфея (2 Цар III–V).

История его царствования, ознаменованная междоусобною войною между домом Саула и Давида, опускается автором кн. Паралипоменон, может быть, потому, что составляет темную страницу в истории правления последнего.

Тлумачення, в. 3 (російською)

. По сравнению с 3 ст. V гл. 2 кн. Царств данный стих имеет незначительную прибавку: «по слову Господню, через Самуила». Следующие затем 4–5 ст. V гл. 2 кн. Царств, содержащие указание на горы Давида при воцарении и на продолжительность правления в Xевроне и Иерусалиме, опускаются автором Паралипоменон для того, чтобы не нарушать связность повествования. Даты кн. Царств приводятся им в конце обзора правления Давида (1 Пар XXIX:27).

4І пійшов Давид і ввесь Ізраїль у Ерусалим, се б то в Евус, бо там були Евусії осадниками тої сторони.

5І сказали осадники Евуса Давидові: Не доступиш ти сюди! Але Давид узяв таки твердиню Сион: — се місто Давидове.

Тлумачення, в. 5 (російською)

. По склонности к сокращениям автор Паралипоменон пропускает слова кн. Царств: «слепые и хромые отразят тебя, как бы говорили: Давиду не войти сюда» (2 Цар V:6).

6І сказав Давид: Хто поперед усїх розібє Евусіїв, той буде головою й гетьманом. І ввійшов поперед усїх Йоаб, син Саруїн, і став головою.

Тлумачення, в. 6 (російською)

. Сообразно с пропуском в 5 ст. и 6 стих читается совершенно иначе, чем параллельный ему 8 ст. V гл. 2 кн. Царств. Но как предложение Давида, так и его выполнение Иоавом находят свое объяснение: первое в самонадеянности Иевуссеев, второе в храбрости Иоава.

7Давид жив у тій твердинї, тим то й назвали її Давидовим містом.

8І забудував він місто навкруги, починаючи від долини Милло, й всї примежні місця, а Йоаб поновив остальне місто.

Тлумачення, в. 8 (російською)

. Книга Царств не говорит об участии Иоава в работах по устроении Иерусалима; но оно вполне естественно в виду той роли, которую он играл при завоевании города.

9І вбивавсь Давид в силу все більше та більше, й Господь Саваот був із ним.

10Оце головні силачі в Давида, що сильно встоювали за ним в його царстві, вкупі з усїм Ізраїлем, щоб поставити його царем, по слову Господньому, над Ізраїлем;

Тлумачення, в. 9–10 (російською)

. Исчисление героев — сподвижников Давида, способствовавших славе его царствования, в начале изложения истории его правления находит свое объяснение в стремлении и желании автора отметить наиболее блестящие страницы его деятельности. Поэтому оно и выдвигается на первый план. Нижепоименованные лица «подвизались…, чтобы вместе со всем Израилем воцарить Давида», точнее, утвердить его престол.

11І отсе лїк лицарів, що були в Давида: Езваал, Ахаманин син, головний між трийцятьма; він підняв свій спис на триста чоловіка й повбивав їх в одну міть.

Тлумачення, в. 11 (російською)

. Во 2 Цар XXIII:8 это лицо называется Иошев-Иашевет. «Сын Ахамани», — «Xакмони». Последнее имя, насколько можно судить по кн. Царств, — имя местности, а не лица. В 1 Пар XXVII:2 Иесваал называется сыном Завдиила. Он убил «триста» человек, но не восемьсот, как говорится в кн. Царств (XXIII:8). Число триста поставлено, как думают, в кн. Паралипоменон в соответствие 20 ст., в котором идет речь об Авессе.

12По йому Елеазар, син Дода Ахового, з трьох лицарів;

Тлумачення, в. 12 (російською)

. Имя третьего героя, как видно из 2 кн. Царств (XXIII:11) — Шамма. Пропуск в кн. Паралипоменон не подлежит никакому сомнению, так как и ниже постоянно упоминается о трех героях, хотя поименованы только два. Книга Паралипоменон опускает также повествование о подвиге Елеазара (2 Цар XXIII:10).

13Він був із Давидом в Фасдамимі, куди Филистії зібрались були на війну. Там частка поля була засїяна ячменем, а народ втїкав від Филистіїв;

14Але вони стали серед поля, стерегти його й розбили Филистіїв. І дав Господь велику побіду.

Тлумачення, в. 13–14 (російською)

. Сообразно с указанием 2 Цар XXIII:11–12 описанный здесь подвиг совершен не Елеазаром, как следует из кн. Паралипоменон, а Шаммою.

15Троє цїх силачів із трийцятьох передових прийшли на скелю ʼд Давидові до печери Одоламської, як Филистійський табір розложився був в долинї Рафаїмів.

16Давид був тодї в утвердженому місцї, а Филистійська залога стояла в Бетлеємі.

17І схотїлось Давидові дуже пити, й каже він: Хто дав би менї пити води з Бетлеємської криницї, що коло воріт?

18Тодї цї троє прорвались кріз Филистійський стан і черпнули води з Бетлеємської криницї, що коло воріт, і взяли й принесли Давидові. Але Давид не схотїв її пити й вилив її в жертву на славу Господеві;

19І сказав: Борони мене, Боже, щоб я це зробив! Чи стану ж я пити кров цїх сьмільчаків, що важили життєм своїм. Бо з небезпечністю власного життя вони це принесли. Та й не схотїв її пити. От що вчинили отті три невміраки!

20І Абесса, брат Йоабів, був найвизначнїйший між трьома. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома.

21Між сими трьома був він знатнїйший і був їх отаманом; але тим трьом не був рівня.

22Банея, син Йодая, чоловіка сьмілового, великий дїлами, з Казеїла: він побив двох синів Ариїла, з Моабу; раз, як упав снїг, убив він лева, зійшовши в яму;

23Він же вбив Египтїя, чоловіка на пять локот ростом; в Египтїя був у руцї спис, як навій ткацький, а він приступив до його з палицею, й, вирвавши спис з руки в Египтїя, вбив його таки його списом.

Тлумачення, в. 23 (російською)

. Пять локтей равняются приблизительно 3 3/4, аршина. В кн. Царств (XXIII:21) отсутствует определение роста, и стоит выражение «видный» . — «Навой у ткачей» — прибавка кн. Паралипоменон.

24От що чинив Банея Йодаєнко; й був він славний між тими трьома невміраками.

25Між трийцятьма був він у почестї, але тим трьом не був рівня; його поставив Давид найблизшим виконувателем своїх приказів.

26А значнїйші зміж воїнів: Асаїл, брат Йоабів, Елханан Доденко з Бетлеєму;

27Самма з Хороду; Херец із Палту;

Тлумачення, в. 27 (російською)

. Перед именем Xерец должно стоять «Елика Гародитянин» (2 Цар XXIII:25). Родина Xереца называется во 2 кн. Царств (XXIII:26) Палти. Чтение кн. Паралипоменон дает понять, что Пелони лежала в колене Ефремовом.

28Іра Ікешенко з Текої; Ебіезер із Анатоа;

29Сивхай з Хушату; Ілай із Ахоху;

30Магарай з Нетофу; Хелед Бааненко з Нетофу;

31Іттай Рибаєнко з Гиви Беняминової; Банея з Пирату:

32Хурай з Нагале-Гаашу; Абієл з Арби;

33Азмавет із Бархуму; Еліахба з Саалбону;

34Сини Гашема з Гизонита: Йонатан, син Шаге, Гарарій;

35Ахіям Сараренко з Гарару: Елифал, Урин син;

36Хефер з Махери; Ахія з Пелону;

37Гезро, Кармелїй; Наарай-Езбієнко;

38Йоїл, Натанів брат; Мивхар, син Гагріїв;

39Зелек Аммонїй; Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків;

40Іра з Ітрі; Гареб із Ітрі;

41Урія Гетїй; Завад, син Алхаїв;

Тлумачення, в. 41 (російською)

. Следующих за Уриею Xеттеянином имен нет в XXIII гл. 2 кн. Царств, а название мест происхождении этих лиц, кроме Ароэра, не встречаются в Ветхом Завете.

42Адина, син Шизин, Рубенїй, голова в Рубенїїв; і під ним було трийцять;

43Ханаан, син Маахин, Иосафат Митнинїй;

44Уззія з Астероту; Шама та Еієл, сини Хотама з Ароеру;

45Едіаєл, Шимріїв син, та Йоха, його брат, із Тизії;

46Елїєл з Махавима, і Ерибай та Йошабія, сини Елнаамові, та Ітма Моабій;

47Елїєл, Обед та Ясієл з Мозабії.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.