1 Хронікрозділ 18

Тлумачення на розділ (російською)

1. Война Давида с филистимлянами. 2. С моавитянами. 3–8. С Адраазаром, царем Сувским, и сирийцами. 9–11. Посольство от Фоя, царя Имафа. 12–13. Поражение идумеян Авессою. 14–17. Первые сановники Давида.

Подобно другим, восемнадцатая глава представляет повторение с небольшими особенностями VIII гл. 2 кн. Царств.

1Після сього побив Давид Филистіїв і підневолив їх, і взяв Гет та залежні від його міста з рук Филистіїв.

Тлумачення, в. 1 (російською)

. Вместо непонятного выражения 2 Цар VIII:1: «и взял из рук филистимлян узду народов», кн. Паралипоменон употребляет объясняющие его слова: «Геф и зависящие от него города» . Геф был один из пяти главных филистимских городов и по своему положению, как находившийся на границе израильской и филистимский земли, мог быть действительно в руках той или другой стороны уздою на противников.

2До того побив Моабіїв, і стали Моабії невольниками Давидовими, платячи йому данину.

Тлумачення, в. 2 (російською)

. Автор по неизвестным соображениям опускает замечание 2 Цар VIII:2 о жестокой расправе Давида с моавитянами. Едва ли им руководило желание выставить Давида в благоприятном свете, тогда он должен был бы замолчать и аналогичную расправу с аммонитянами (XX:3). В этой, кажется, войне с моавитянами Ванея, сын Иодая, поразил двух сыновей Ариила моавитского (XI:22).

3Дальше побив Давид Адраазера, царя Собського, в Ематї, як він саме був у дорозї, утвердити свою власть при ріцї Евфратї.

4І забрав в його Давид тисячу возів, сїм тисяч кінноти й двайцять тисяч піхоти, і поламав Давид усї вози, зіставивши з їх тільки сто.

Тлумачення, в. 4 (російською)

. В кн. Царств означается только 1 700 всадников, а о колесницах совсем не говорится, хотя дальнейшие слова и предполагают их истребление.

5Дамаські Сирийцї прийшли були на поміч Адраазерові, цареві Собському, але Давид побив двайцять дві тисячі Сирийцїв.

6І поставив Давид в Дамаській Сириї військо оборонне, і стали Сирийцї Давидовими підданими, платячи йому дань. І допомагав Господь Давидові скрізь, киди він було нї обернеться.

7І забрав Давид золоті щити, що були в слуг Адраазерових, і принїс їх в Ерусалим.

8А з Тивхати, та з Куна, міст Адраазерових, взяв Давид дуже багато мідї. З неї поробив Соломон мідяне море й стовпи й мідяний посуд.

Тлумачення, в. 8 (російською)

. Во 2 Цар VIII:8 эти города называются Бетах и Берот. От чего произошло разногласие, сказать нельзя. Ни те, ни другие названия в других местах Св. Писания не встречаются. Замечания об употреблении Соломоном захваченной Давидом меди в кн. Царств нет.

9І почув Той, царь Емату, що Давид побив усе військо Адраазера, Собського царя,

10І послав Йорама, сина свого, до царя Давида, поздоровити його й подякувати за те, що він воював з Адраазером і побив його, — бо Той воювався з Адраазером — і (принїс з собою) посуд золотий, срібний та мідяний;

11І присьвятив се царь Давид Господеві вкупі з сріблом та золотом, що забрав у всїх народів: в Ідумеїв, Моабіїв, Аммонїїв, Филистіїв та в Амаликіїв.

12Абесса ж Саруєнко побив Ідуміїв в Соляній долинї — вісїмнайцять тисяч;

Тлумачення, в. 12 (російською)

. Вторая книга Царств (VIII:13) приписывает эту победу самому Давиду, замечая, что она была одержана над «арамянами». Но война с идумеянами самого Давида, в которой принимал участие между прочим Иоав, закончилась, по свидетельству 3 Цар XI:15–16, истреблением всего мужского пола. Между тем и 2 кн. Царств и 1 Паралипоменон говорят только об избиении части едомлян. Поэтому чтение последней должно быть признано более правильным. Усвоение победы над идумеянами Давиду объясняется, может быть, тем, что Авесса действовал от его имени, в силу чего дело военачальника приписывается его повелителю-царю. Что касается различия в именах: арамяне и идумеи, то оно объясняется сходством их еврейского начертания.

13І поставив в Ідумеї військо оборонне й стали всї Ідумії Давидовими підданими. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він повертався.

14І царював Давид над усїм Ізраїлем, і чинив суд і справедливість всему народові свойму.

15Йоаб Саруєнко гетьманував над військом, Йосафат же Ахилуденко списував дїї;

16А Садок, Ахитубів син, та Ахимелех, син Абіятарів, були сьвященниками, а Суса писарем;

17А Банея Йодаєнко був над хелетеями та фелетеями, Давидові ж сини — першими дворянами.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.