1 Хронікрозділ 20

Тлумачення на розділ (російською)

1–3. Завоевание Раввы аммонитской. 4–8. Две войны с филистимлянами.

1У другому роцї, під той час, коли царі виступають у поход, вивів Йоаб військо й почав пустошити Аммонїйський край, і прийшов і обляг Раббу. А Давид зістався в Ерусалимі. Йоаб же, завоювавши Раббу, зруйнував її.

2І взяв Давид вінець із голови царя їх, а важив він один талант золота, й дорогі каменї були на йому; і вложили його Давидові на голову; та й дуже багато здобитку винїс він із міста.

3А людей, що були в йому, виводив і вбивав їх пилами, залїзними булавами та сокирами. Те саме зробив Давид і з усїма Аммонїйськими містами. І вернувся Давид і ввесь народ у Ерусалим.

Тлумачення, в. 1–3 (російською)

. Рассказ о завоевании Раввы представляет видоизменение повествования 2 кн. Царств XI гл. о том же самом предмете. Первый стих до слов: «Иоав, завоевав Равву, разрушил ее», воспроизводит 1 ст. XI гл. 2 кн. Царств. Данное же выражение стоит в прямом противоречии с показанием 2 Цар XII:29, что Равва была взята самим Давидом, а не Иоавом. Помимо противоречия с кн. Царств, в кн. Паралипоменон наблюдается самопротиворечие. По первому стиху Давид во время осады и завоевания Раввы оставался в Иерусалиме, а по ст. 3 принимал участие в этом деле. «Так поступил Давид со всеми городами Аммонитян и возвратился… в Иерусалим» . Наконец, автор опускает имевшую место во время аммонитской войны историю Давида с Вирсавией (2 Цар XI:2 и д.), как бросающую тень на его личность.

4Потім почалась війна з Филистіями в Газері. В той час Савохай з Хушата — побив Сафа, одного з нащадків Рефаїмових. І вони вгамувались.

Тлумачення, в. 4 (російською)

. Совохай Xушатянин, см. XI:29.

5І знов була війна з Филистіями. Тодї Елханам, Яїрів син, побив Лахмія, брата Голіятового, Гетїя, що в його ратище списа було, як навій у ткачів.

Тлумачення, в. 5 (російською)

. Срав. 2 Цар XXI:19.

6Була ще битва в Гетї. Там був один високий ростом чоловік, що в його було по шість палцїв, усїх двайцять чотири. І він так само був із потомків Рефаїмових.

7Він підіймав Ізраїля на сьміх, але Йонатан, син Шими, Давидового брата, побив його.

8Це були ті, що породились від Рефаїмів в Гетї, й погибли від руки Давидової та від руки слуг його.

Тлумачення, в. 4–8 (російською)

. По кн. Паралипоменон, описанные в данных стихах войны с филистимлянами падали на время после завоевания Раввы («после того» — ст. 4); между тем то 2 кн. Царств они имели место гораздо позже, — после выдачи гаваонитянами потомков Саула (XXI:18 и д.).

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.