1 Самуїловарозділ 1
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1Був один чоловік із Раматаїм-Зофиму, з гір Ефраїмових, на ймя Елкан, син Ерохама, сина Ілійного, сина Тохового Зуфієнка, Ефраїмій:
Тлумачення, в. 1 (російською)
. Рамафаим-Цофим - иначе Рама Самуилова (см. 19 ст. ) - местность в горах Ефремовых, расположенных на северо-западе от Иерусалима. Ефрафянин - не в смысле "Вифлеемлянин" (Быт XXXV:1): Вифлеем расположен к югу от Иерусалима, - а в смысле "ефремлянин", по месту своего происхождения. Ефрафа, Ефрафянин, Ефрем, Ефраим, Ефремлянин - происходят от одного и того же еврейского корня ??? - произрастать, плодиться, производить плоды, быть плодородным.
2І було в його дві жінки: одну звали Анна, другу Феннана. У Феннани були дїти, в Анни ж не було дїтей.
3І ходив сей чоловік що року з домівки своєї до Силому, молитись перед Господом Саваотом, і приносити жертви. Там були Ілїй, і два сини його Офнїй і Пинеес сьвященниками Господнїми.
Тлумачення, в. 3 (російською)
. В Силоме (на севере от Иерусалима, в колене Ефрема) находился в это время Дом Господень, т. е. Скиния. Илий был при ней первосвященником (и вместе судьей народа), а Офни и Финеес - священниками.
Положенные дни, в которые Елкана ходил в Силом приносить жертвы Господу Богу, были праздники: Пасхи, Пятидесятницы и Кущей, когда все евреи мужского пола обязаны были (Исх XXXIV:23; Втор XVI:16) являться к Скинии и приносить здесь свои жертвы. В отношении лиц женского пола отмеченный закон не был обязательным как потому, что мужчины рассматривались здесь представителями вообще всего своего семейства, так и потому, что сравнительная слабость и некоторые особенности телесной жизни женщин мешали им исполнять предписание с должной аккуратностью. Но отсутствие прямого предписания не мешало, конечно, благочестивым женщинам, в случае возможности, добровольно сопутствовать мужчинам в их паломничестве к Дому Господню, как мы это и видим из дальнейших стихов главы.
4Що разу ж, як жертвував Елкана, давав жінцї своїй Феннанї і всїм її синам і дочкам по частинї жертівній;
Тлумачення, в. 4 (російською)
. Имеется в виду мирная жертва. Особенность ее состояла, между прочим, в том, что, по сожжении тука на жертвеннике и отделении грудинки и плеча в пользу священников, все прочее возвращалось принесшему жертву и служило обыкновенно для священной трапезы около Скинии, в знак общения с Богом. Помимо семейства жертвоприносителя, в священной трапезе благочестивого израильтянина принимали участие и левиты, а также рабы и бедные (Лев VII:11, 21, 29-34; Втор XVI:11).
5Аннї же давав окрему частину, бо любив її більше, хоч Господь зачинив її матїрне лоно.
Тлумачення, в. 5 (російською)
. Часть особую, т. е. выбранную с особенным вниманием и любовью. - Xотя Господь заключил чрево ее. Рассуждая по поводу означенных слов, блаж. Феодорит замечает: "Сие научает читателей не на брак полагать надежду, но Творца призывать на помощь. Ибо как земледельцу принадлежит ввергнуть семена в землю, а Богу - привести посеянное в совершенство, так и браку предоставлено общение, помочь же естеству и образовать живое существо есть Божие дело" (Толк. на 1 Цар, вопр. 3).
6Перекірниця ж її допікала їй гіркими речами, щоб їй досадити, що Господь зачинив лоно її.
7Так бувало воно що року, скільки нї ходили вони до Господнього дому, завдає було їй жалю, а та плаче й не їсть.
8Поспитав же чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і не їси і чого така сумна? Хиба ж я тобі не дорожчий за десять синів?
9Як же вони раз у Силомі попоїли та напились, піднялась Анна та й пійшла перед Господа; Ілїй же, сьвященник, седїв саме на ослонї коло дверей Господнього храму.
10І молилась вона в своїй журбі Господеві і плакала гірко.
11Та й обреклась таким обітом: Господи Саваот! коли змилосердишся над горем раби твоєї та й згадаєш мене і не забудеш раби твоєї та даси рабі твоїй музького пагоньця, дак я передам його Господеві: по ввесь вік його бритва не доторкнеться голови його.
Тлумачення, в. 11 (російською)
. Имеется в виду обет назорейства. См. прим. к VI гл. кн. Чисел. Исходя из того предположения, что Елкана принадлежал к колену Левия (1 Пар VI:27-28, 33-34), говорят, что Самуил, как левит, и так должен был служить Господу при Скинии. Конечно, как левит, Самуил должен был бы служить Господу при Скинии, но не всю жизнь, а лишь в возрасте от 25 или 30 лет до 50 (Чис IV:3, 30; VIII:24), и притом без обязательства несения тех аскетических подвигов, какие связаны с обетом назорейства.
12Тим часом як вона так довго перед Господом молилась, Ілїй придивлявсь її устам;
13Анна ж промовляла тихцем, тільки губами ворушила, голосу ж її не чутно було, то ж Ілїй думав, що вона пяна.
14От і рече до неї: Чи довго ще останеш пяною? Йди, витверезись.
15І відказала Анна: Нї, панотченьку: я безщасна людина: вина й впоюючого напитку не пила я, тільки горе серця мого вилила перед Господом.
16Не вважай рабу твою за ледащу, бо я тільки з великої туги і печалї досї промовляла.
17І відказав Ілїй: Іди з упокоєм; Бог Ізрайлів спевнить, про що ти його благала.
18І рече вона: Ой коли б же раба твоя та здобулась на твою ласку! От і пійшла собі молодиця, та й їла і не була вже більш сумна.
19Назавтра вранцї рано поклонились вони перед Господом та й вернулись додому в Раму. Як же пригорнувсь тодї Елкана до жінки своєї, спогадав про неї Господь,
20І як надійшла пора, Анна завагонїла та й вродила сина, і назвала його Самуїль: бо (казала): у Бога я випросила його.
Тлумачення, в. 20 (російською)
. Слово "Самуил" с еврейского означает "Испрошенный от Бога".
21Як ійшов же Елкана з усією родиною своєю знов, щоб принести Господеві рокову жертву і все, що він обіцяв,
Тлумачення, в. 21 (російською)
. От принесения десятин в пользу священников не освобождались и левиты (Чис XVIII:26; Неем X:38).
22Не пійшла з ними Анна, кажучи свойму чоловікові: коли хлопця відлучу, тодї відведу його, щоб він явивсь перед Господом та й зіставсь там довіку.
23І каже їй Елкана, чоловік її: Чини, як тобі лучче; седи дома, покіль відлучиш його. Дай тількі Господи, щоб слово твоє справдилось. От і зісталась молодиця дома та й годувала сина докіль не відлучила.
Тлумачення, в. 23 (російською)
. Только да утвердит, т. е. сделает твердым, непреложным слово обещания, вышедшее из уст твоих.
24Як же відлучила, взяла вона його в дорогу, та ще й три бики та ефу муки й бурдюк вина, і прийшла до храму Господнього в Силом. Хлопець же був ще маленький.
25І заколено бика, і привела мати хлопчика перед Ілїя.
Тлумачення, в. 25 (російською)
. И принес отец его жертву, какую в установленные дни приносил Господу. См. прим. к 3 стиху. Выражение "в установленные дни", по сопоставлении его с выражением 3 стиха "в положенные дни", дает основание предполагать, что прибытие к скинии Елканы, Анны и Самуила совпало с одним из тех трех годичных праздников (Пасха, Пятидесятница, Кущей), когда Елкана и его семейство являлись к скинии и приносили там свои жертвы.
26І рече: Панотче, так правда, як живе душа твоя, я та жінка, що тут перед тобою стояла, благаючи Господа;
27Про се хлопятко благала я, і Господь ізглянувсь на моє благаннє, що заносила до його.
28Оце ж і я оддаю його Господеві на ввесь вік його, щоб служив Господеві. От і зоставила його там Господеві.
Тлумачення, в. 28 (російською)
. Последующие события показали, что пожизненное служение Самуила Господу не ограничилось исполнением несложных обязанностей при священно-служивших в скинии. Призванный Богом как пророк и судья еврейского народа, Самуил ревностно служил Господу в целом народе еврейском.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).
Рождение Самуила и посвящение его Господу.