1 Самуїловарозділ 5

Тлумачення на розділ (російською)

Пребывание Ковчега Завета в земле филистимлян.

1Филистії ж узяли скриню Божу до себе та й перенесли її з Абен-Езера в Азот.

Тлумачення, в. 1 (російською)

. Азот, Геф (ст. 8), Аскалон (ст. 10), Газа, Аккарон (VI:17) - филистимские города, расположенные к западу от Иерусалима и Xеврона.

2Тодї взяли Филистії скриню Божу, та й унесли її в храм Дагонів, та й поставили її коло Дагона.

Тлумачення, в. 2 (російською)

. Дагон - языческое божество филистимлян, с головой и руками человека, туловищем рыбы. Для язычников Дагон был выразителем и покровителем плодородия. (Подробнее об этом можно прочитать в сочинении М. Пальмова "Идолопоклонство у древних евреев". Спб. 1897 г., с. 285-292. )

3Як же назавтра рано вранцї прийшли Азотїї в Дагонів храм, так побачили, що Дагон упав перед ковчегом Господнїм та й лежить на свойму лицї. І взяли вони Дагона та й поставили знов на його місце.

4Назавтра ж рано вранцї застали, що Дагон упав перед ковчегом Господнїм на своє лице, та ще й голова Дагонова й обі руки його лежать відбиті на порозї; осталось тільки туловище Дагонове.

5Тим жерцї Дагонові і всї що ввіходять у храм Дагонів, і по сей день не ступають на поріг Дагонів ув Азотї.

6І налягла рука Господня тяжко на Азотян; він заразив їх і вдарив їх болючими наростями в Азотї і в цїлому займищі його.

Тлумачення, в. 6 (російською)

. И отяготела рука Господня над филистимлянами (ср. ст. 7, 9, 11): грозные знамения, сопровождавшие собой пребывание Ковчега Завета в земле филистимлян, должны были показать последним неуместность посвящения Ковчега языческим идолам, величие и могущество Бога израилева и полное ничтожество их собственных божеств, бессильных помочь не только другим, но и себе (VI:5-6). И Господь поражал их (филистимлян) и наказал их мучительными наростами: "Семьдесят толковников, - замечает блаж. Феодорит, - перевели: "поражены были на седалищах"; Акила - "имели веред гангрены"; Иосиф Флавий показывает, что они страдали поносом. "Никто да не признает эти указания за разногласие, ибо за поносом следовала болезнь седалищ - частое извержение воспалило (в славянском переводе сказано: "и воскипе им на седалищах") извергающие части; с течением же времени воспаление перешло в гангрену" (толк. на 1 Цар вопр. 10).

7Як постерегли се Азотяне, сказали вони: Нехай не зістається в нас скриня Бога Ізрайлевого бо рука єго налягла тяжко на нас і на нашого бога Дагона.

8І послали й позбирали всїх князїв Филистійських і казали: Що нам чинити з Ізрайлевим Богом? Ті відказали: Нехай перенесуть ковчега Бога Ізрайлевого в Гет. І перенесли туди ковчега Бога Ізрайлевого.

9Тільки ж, як перенесено його, рука Господня налягла на город страшно й ударила осадників міських, малого й великого, і понаростали на них ґузи.

10І відослали вони ковчега Божого в Аккарон. Як же прийшла скриня Божа в Аккарон, заголосили Аккароняне: Перенесли вони до нас ковчега Бога Ізрайлевого, щоб оддать на смерть нас і народ наш!

11Тодї послали й позбирали всїх князїв Филистійських та й вимагали: Відошлїте ковчег Бога Ізрайлевого, щоб вернувсь на своє місце і не губив нас і народ наш. Бо обняла ввесь город смертня трівога, так важко налягла на них рука Господня.

12Которі не вмірали, ті мучились від болючих наростів, так що голосїннє в городї здіймалось під саме небо.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).