2 Хронікрозділ 2

Тлумачення на розділ (російською)

(Cp. 3 Цар V ).

Приготовление к постройке храма.

1–2. Число носильщиков, каменосеков и надзирателей. 3–10. Посольство к Xираму Тирскому с просьбой о строителях и строительном материале для задуманного Соломоном храма Иеговы. 11–16. Согласие Xирама на просьбы Соломона. 17–18. Заключительное замечание о числе всех рабочих и их надзирателей.

1І постановив Соломон збудувати дом іменню Господньому й дім царський задля себе.

2І одлїчив Соломон сїмдесять тисяч двигарів і вісїмдесять тисяч камянолупів у горах, а наглядачів за ними три тисячі шістьсот.

Тлумачення, в. 1–2 (російською)

. (евр. 1). Число надзирателей по данному месту (ст. 2 и ) — 3600 отлично от указанного в параллельном месте 3 Цар V:16 — 3 300. Раввины объясняли это различие тем, что в кн. Царств не включены стоявшие над всеми 300 надзирателей, но против этого говорит указание в 3 Цар IX:23 еще 550 приставников, причем в параллельном месте 2 Пар VIII:10 показано только 250. Неудачно и объяснение проф. М. С. Гуляева (Историч. книги, с. 493), по которому разность (3300 и 3600) произошла от пропуска или вставки одной буквы: ??? = шесть, ??? = три. В таком предположении нет нужды; общая цифра по обеим книгам — 3 Цар и 2 Пар одинакова: 3 Цар V:16 — 3 300 и IX:23 — 550 чел., всего 8 500; 2 Пар II:2 — 3 600 и VIII:10 — 250 чел., общий итог = 8 500 чел. Ср. Толков. Библия II, с. 455–456 и 465–466.

3І послав Соломон до Тирського царя Гирама сказати: Як чинив ти для мого панотця Давида, й посилав для його кедри на будову дому, де він жив, (так зроби й для мене.)

4Оце я будую дім іменню Господа, Бога мого, який буде присьвячений йому на те, щоб там запалювати перед ним пахуще кадило, складати повсячасно хлїби показні та приносити всепалення вранцї й ввечорі, що суботи, й що нового місяця, й в сьвята Господа, Бога нашого, як се назавсїди приказано Ізраїлеві.

5А дім, що я будую, великий, бо великий і Бог наш, більший від усїх богів.

6Та й хто спромігся б збудувати дім йому, коли небо й небеса небес не помістять його? І хто я, щоб міг збудувати дім йому? Хиба тільки для палення кадила перед лицем його.

7Так оце пришли менї чоловіка, тямущого робити вироби з золота, й з срібла, й з мідї, й з залїза, й з пурпурового, червоного та жовтого шовку, й вміючого вирізувати різьби разом із художниками, які є в мене в Юдеї та в Ерусалимі, що їх замовив Давид, панотець мій.

8І пришли менї кедрової деревнї, й кипарису й соснини з Ливану, бо я знаю, що твої слуги вміють рубати дерева Ливанські. І оце мої слуги пійдуть із твоїми слугами,

9Щоб наготувати менї силу деревнї, бо дім, що я будую, великий та чудовий.

10А оце для рубачів, твоїх слуг, що рубають дерева, я даю на харч: пшеницї двайцять тисяч корцїв, та ячменю двайцять тисяч корцїв, та вина двайцять тисяч ведер, та оливи двайцять тисяч мір.

Тлумачення, в. 3–10 (російською)

(евр. 2–9). Отличия 2 Пар от параллельного повествования 3 Цар V:1–7 (евр. 15–21) несущественны, касаясь лишь стиля или образа выражения. Имя тирского царя во 2 Пар читается Xурам, тогда как в 3 Цар — Xирам, иногда Xиром . Чтение 3 Цар ближе отвечает финикийскому Xиром или Ахиром и Είρωμος Иосифа Флавия (ср. Толков. Библия II, 454); LXX в обеих книгах передают Χιράρι или Χειράμ (кодд. 64, 119, 158, 243). Затем, по 3 Цар, первое посольство принадлежало не Соломону, а Xираму, вероятно, приветствовавшему Соломона со вступлением на престол (ср. 2 Цар X и след.). Слова (ст. 6) «небо и небеса небес не вмещают Его» (Иегову) взяты, по-видимому, из молитвы Соломона (3 Цар VIII:27; 2 Пар VI:18).

11І відповів Гирам, царь Тирський, листом, що його прислав до Соломона: Через те, що Господь любить свій народ, настановив він тебе царем над ним.

12А дальше казав Гирам: Слава Господеві, Богові Ізрайлевому, сотворившому небо й землю, та давшому цареві Давидові мудрого сина, що має тямку, розум і розвагу, й задумав будувати дом Господеві й дім царський для себе.

13Так оце я посилаю тобі мужа розумного й тямущого, Гирам-Абія,

14Сина однієї жінки з дочок Данових, — а батько його Тириєць, — уміючого виробляти з золота й з срібла, з мідї, з залїза, з каміння й з дерева, з пурпурового та жовтого шовку, й з виссону та з багряницї, й вирізувати усяково, й робити мистецьки, що йому буде доручено, вкупі з художниками твоїми й з художниками добродїя мого Давида, панотця твого.

15А пшеницю й ячмінь, оливу й вино, що про їх ти говорив, мій добродїю, пошли твоїм слугам;

16А ми нарубаємо дерев на Ливанї, скільки тобі потрібно, й приставимо їх в плотях морем до Яфи, а ти перевезеш їх у Ерусалим.

Тлумачення, в. 11–16 (російською)

(евр 10–15). Подобного же характера и дальнейшие разности обеих Священных книг во II гл. 2 Пар. Тогда как 3 Цар говорит просто об ответном (на просьбу Соломона) посольстве Xирама, 2 Пар (ст. 11) упоминает о письме (ктав ), написанном Xирамом, и изложенных в них обязательствах. Иосиф Флавий (Древн. VIII, 2, 8), может быть, не без влияния этого места утверждает, что между Соломоном и Xирамом был заключен форменный контракт, копии которого хранились и в Иерусалиме и в Тире (См. Толков. Библия II, 455). Затем, имя посланного царем тирским Соломону художника во 2 Пар читается иначе, чем в 3 Цар VII:13–14: не Xирам, как в последнем месте, а Xурам-ави . Вторую составную часть этого названия переводы LXX (Χιράμ τον πατέρα μου), Vulg. (Hiram patrem meum), понимают нарицательно: «отца моего» или, по некоторым кодексам LXX (XI, 19, 52, 56, 60, 64, 71, 74, 93, 106, 108, 119, 120, 121, 134, 236, 243) παίδα μου, слав.: «Xирама раба моего» . При этом одни толкователи (Калмет ) понимают название отца в смысле указания на опытность и искусство Xирама, другие же (Клерик, проф. Гуляев ) передают: «который принадлежал Xураму отцу моему». Но гораздо естественнее принимать «ави» в смысле собственного имени: «Xирам-Авия», как в русском синодальном переводе. Мать художника в 3 Цар названа происходящей из колена Неффалимова, а во 2 Пар — из Данова. По справедливому замечанию проф. Гуляева («Историч. кн.», с. 495), и то и другое указание может быть верно. Удел Неффалимов к северо-западу граничил с Финикией. В северном же его пределе находилось поселение данитян (Нав XIX:47; Суд XVIII:27–29). Об иноземном происхождении отца Xирама — художника говорят согласно и 2 Пар и 3 Цар (см. Толков. Библию II, 463–464). Продукты, которые обязался Соломон платить Xираму (3 Цар), или поставленным им финикийским рабочим, с большей полнотой исчисляются в 2 Пар ст. 10 и 15 (3 Цар о вине и ячмене вовсе не упоминают). Яфа, евр. Иафо, LXX: Ίόππη, Vulg.: loppe, слав.: Иоппия, — древний филистимский город (Нав XIX:46) на Средиземном море, в колене Дановом (Нав X:46), близ Лидды (Деян IX:38), издревле славился своей пристанью (ср. Иона I:2; 1 Мак XI:6), теперь Яфа (ср. описание у И. Флав. Иуд. война III, 9; 3. Сн. Onomast. 579).

17І перелїчив Соломон усїх чужинцїв в краю Ізрайлевому після перелїку їх, що зробив Давид, батько його, й знайшлось їх сто пятьдесять і три тисячі шістьсот.

18І зробив він ізміж них сїмдесять тисяч двигарів і вісїмдесять тисяч камянолупів на горах, а три тисячі шістьсот приставників, щоб принукували народ до роботи.

Тлумачення, в. 17–18 (російською)

(евр. 16–17). Сн. 3 Цар V:15.; 1 Пар XXII:2. Ср. у проф А. А. Олесницкого, Ветхозаветный храм, с. 214.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.