2 Хронікрозділ 1

Тлумачення на розділ (російською)

(Ср. 3 Цар III ).

1–6. Жертвоприношение Соломона в Гаваоне. 7–12. Ночное богоявление Соломону и дарование ему премудрости. 13–17. Богатство Соломона.

1І утвердився Соломон, син Давидів, у своєму царстві; й Господь, Бог його, був при йому, й піднїс його високо.

2І звелїв Соломон зібратись усьому Ізраїлеві: тисячникам, і сотникам, і суддям, і всїй старшинї по всьому Ізраїлї — головам у поколїннях.

3І пійшли Соломон і ввесь збір із ним на гору, що в Габаонї, бо там був Божий намет соборний, що його Мойсей, слуга Божий, построїв в пустинї.

4Скриню ж Божу перенїс був Давид з Киріятяриму на місце, яке наготував для неї Давид, збудувавши для неї намет в Ерусалимі.

5А мідяний жертівник, що зробив Безалеїл Урієнко Оровенків, зіставався там, перед наметом Господнїм, і Соломон з громадою приступили до його.

6І там перед лицем Господа, на мідяному жертівнику, що перед соборнїм наметом, принїс Соломон тисячу жертов цїлопалених.

Тлумачення, в. 1–6 (російською)

и 7–12 рассказывают о тех же фактах, о которых повествует и 3 Цар III:4–15, и передают их существенно сходно с 3 Царств. Отличия — частные, обозначающие или особый стиль свящ. писателя Паралипоменон, или же его своеобразную точку зрения на одни и те же факты, или, наконец, восполняющие повествование 3 Царств новыми чертами. Так, в рассматриваемом месте 2 Паралипоменон ст. 2 указано, что Соломона в его паломническом путешествии в Гаваон сопровождали главы и начальники народа (чего не сказано в 3 Цар III:4, ср. однако там же ст. 15), что, без сомнения, действительно имело место в данное время, как и после при перенесении ковчега в храм и освящении последнего (3 Цар VIII:1 — 2 Пар V:2). Затем, если в 3 Цар III:4 сказано общее: «там (в Гаваоне) был главный жертвенник» (собственно: «высота», евр. бама ), то в ст. 3–5 рассматриваемой главы 2 Паралипоменон со всей определенностью сказано, что 1) в Гаваоне пребывала скиния Моисеева (ст. 3, ср. Исх XL:18); что 2) перед этой скинией собрания там стоял сделанный при Моисее же художником Веселиилом жертвенник (ст. 5, ср. Исх XXVII:1 след., XXXVIII:1 д.), на котором Соломон и совершил 1 000 всесожжений (ст. 6), и что 3) ковчег Божий или ковчег завета из Кириаф-Иарима (ср. 1 Цар VII:1) был перенесен Давидом в построенную им скинию в Иерусалиме. О последнем рассказывается во 2 Цар VI, особ. ст. 17 (см. Толков. Библию, т. II. Спб. 1905, с. 424–425), а также в 1 Пар XV и XVI гл. Действительность существования до времен Соломона скинии Моисеевой с ее священными принадлежностями подтверждается свидетельством 3 Цар VIII:4 (см. Толков. Библию, т. II, с. 461). О положении Гаваона см. Толков. Библию, т. II, с. 317–318 и 450–451. О положении Карифиарима (Нав IX:17; Иер XXVI:20) иначе Ваала Иудина (2 Цар VI:2; Нав XV:9, 60) см. Толков. Библию, т. II, с. 318 и 424; по Евсевию и блаж. Иерониму (Onomast. 596, ср. 192), город этот лежал на 9 милиарии по дороге из Элии (Иерусалима) в Диосполь (Лидду); теперь мусульманская деревня Карьет-эл-инеб.

Что касается точки зрения, то свящ. писатель 2 Паралипоменон не упоминает о не вполне согласном с законом служении Соломона и народа Богу на высотах, как сказано в 3 Цар III:2 (Толк. Библия II, с. 450): различались высоты, издревле посвященные Богу, от позднее произвольно избираемых (см. там же, с. 439). К числу последних, преступных с точки зрения закона, не мог относиться жертвенник при скинии Моисеевой: вот причина, почему свящ. писатель 2 Паралипоменон не упоминает здесь о служении на «высотах».

Наконец, в одном слововыражении отличается 2 Паралипоменон от 3 Царств в рассказе о ночном богоявлении Соломону: дарованная Богом Соломону чрезвычайная мудрость в 3 Цар (III:9, 12) обозначается конкретно: «сердце мудрое и разумное», евр. лев хакам венабон, а во 2 Пар (I:9) абстрактно: «мудрость и знание», евр. гахокма вегамадда . Абстрактное представление может указывать на сравнительно позднее происхождение кн. Паралипоменон (мадда принадлежит позднейшему гебраизму встречается в Дан I:4, 17).

7Тієї ночі зявився Бог Соломонові й сказав йому: Проси, щоб я дав тобі.

8І сказав Соломон до Бога: Ти показав Давидові, панотцеві мойму, велику ласку, мене ж настановив царем замість його.

9Нехай же, Господи Боже, справдиться твоє слово до Давида, панотця мого; бо коли ти настановив мене царем над народом таким великим лїчбою, як земляний порох,

10То тепер дай менї мудрість і знаннє, щоб я міг виходити й входити перед сим народом, бо хто може правити сим народом твоїм великим?

11І сказав Бог Соломонові: За те, що в тебе се було на думцї, й ти не просив багацтва, маєтків і слави та душ твоїх ворогів, анї не просив довгого віку, а просив собі мудростї й знання, щоб правити моїм народом, що над ним поставив я тебе царем,

12Буде тобі дана премудрість і знаннє, а багацтва, достатки й славу дам я тобі такі, яких не було в царів переднїйш за тебе й не буде після тебе.

13І прийшов Соломон із гори, що в Габаонї, від намету соборного в Ерусалим, і царював в Ізраїлї.

Тлумачення, в. 13 (російською)

. 2 Паралипоменон путешествие Соломона в Гаваон полагает в начале его царствования, что, вероятно, и было (возможно, что события, описанные в 3 Цар II, имели место после этого путешествия). Слав. «от вышняго Гаваона» (ср. ст. 3), как у LXX (υψηλή) и в Вульгате (excelsus), — неточная передача евр. бама, «высота».

14І набрав Соломон колесниць і верховцїв; і було в його тисяча чотириста колесниць і двайцять тисяч верховцїв; а порозміщував він їх по колесничнїх містах та при цареві в Ерусалимі.

15І зробив царь срібло та золото в Ерусалимі в рівній цїнї з простим камїннєм, а кедри задля їх множества в одній цїнї з сикоморами, що на низинах.

16Конї для Соломона приводили з Египту та з Куви; царські купцї з Куви доставляли їх за готові гроші.

17Кожну колесницю приставляли з Египту за шістьсот секлів срібла, а коня — за сто пятьдесять. Так само приставляли вони своїми руками для всїх царів Геттїйських і царів Арамейських.

Тлумачення, в. 14–17 (російською)

. Ср. 3 Цар X:26–29; IV:26. Ср. Толков. Библия II, с. 453 и 468. В масоретском евр. тексте к I гл. отнесен в качестве 18 стиха и 1-й стих II гл. С гл. II включительно идет речь о построении храма и его освящении.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.