2 Царіврозділ 13
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1У двайцять третьому роцї Йоасовому, сина Охозіїного, царя Юдейського, став Йоахаз Егуєнко, царем над Ізраїлем у Самариї й царював сїмнайцять лїт.
2І чинив те, що було Господеві не до вподоби, й ходив у гріхах Еробоама Набатенка, що довів до гріха Ізраїля.
3І запалав гнїв Господень против Ізраїля, й віддав він їх на поталу Азаїлові, цареві Сирийському, та Бенададові Азаїленкові, по ввесь час.
4Та Йоахаз благав Господа, й вислухав його Господь, бо зглянувсь на тїсноту Ізраїля, як царь Сирийський тїснив його.
5І дав Господь Ізрайлитянам вибавителя, і визволились вони зпід верховоду Сирийцїв, і жили сини Ізрайлеві в своїх наметах, як і перше.
6Тільки не покидали гріхів Еробоамових, що довів до гріха Ізраїля; ходили в них, і дуброва зістала в Самариї.
7І не остало Йоахазові більш як тільки пятьдесять кінних, десять колесниць і десять тисяч чоловіка піхоти, царь бо Сирийський вигубив їх і обернув їх у порох під ногами.
8Инше про Йоахаза й про все, що він чинив, і про хоробрі його дїї прописано в лїтописї царів Ізраїлських.
9І прилучивсь Йоахаз до своїх отцїв, і поховали його в Самариї, а син його Йоас став царем намість його.
Тлумачення, в. 1–9 (російською)
. Борьба с Сирией, начатая еще династией Амврия (Ахавом, 3 Цар XX и XXII и Иорамом VIII:28-29; IX:14-15), продолжалась и при династии Ииуя: как при самом Ииуе (X:32-33), так и при сыне его Иоахазе (ст. 3, 22 данной главы), и во все это время неудачно для Израильского царства; только ради покаянной молитвы Иоахаза Иегова впоследствии дал израильтянам избавителя (мошиа, ст. 5) из той же династии Ииуя - в лице Иеровоама II (XIV:26-27): время этого царя было периодом цветущего и мирного состояния Израильского царства. Но полного благосостояния Израильское царство не могло иметь, раз все цари его держались богопротивного культа тельцов, а по временам появлялось здесь и язычество; несмотря на реформу Ииуя (X:26), следы язычества оставались в Самарии, напр., насажденная здесь Ахавом дубрава Ашеры Астарты (ст. 6, ср. 3 Цар XVI:32). Это более и более вело силу Израильского царства к упадку (ст. 7), под непрестанными ударами Азаила сирийского (ст. 22). Определение лет царствования Иоахаза в ст. 1: воцарился в 23-й год Иоаса иудейского и царствовал 17 лет, (следовательно, по 40-й год Иоаса иудейского), не согласуется с датой ст. 10, по которому уже в 37-й год Иоаса иудейского воцарился в Израиле соименный ему Иоас, сын Иохайа (следовательно, Иоахаз мог царствовать лишь 14 лет); по-видимому, из двух цифр 23 и 37 первая ошибочна и, может быть, должна быть исправлена на 21 (см. К. Bahr. Die Bucher der Konige, s. 358).
10У трийцять сьомому роцї Йоасовому, царя Юдейського, настав Йоас Йоахазенко царем над Ізраїлем у Самариї й царював шіснайцять год.
11І чинив таке, що Господеві не до вподоби; не відступив від усїх гріхів Еробоама Набатенка, що до них довів Ізраїля, а ходив у них.
12Проче про Йоаса й про все, що він чинив, та про хоробрі його дїї, як він воював із Амазією, царем Юдейським, прописано в книзї лїтописній царів Ізраїлських.
13І прилучивсь Йоас до своїх батьків, а Еробоам засїв на його престолї. А поховано Йоаса в Самариї з царями Ізраїлськими.
Тлумачення, в. 10–13 (російською)
. Здесь соединены в одно: а) обычное введение (10-11) и б) заключение (12-13), которому надлежало бы быть в конце главы (за 25 ст. ). О войне Иоаса израильского с Амасиею иудейским рассказывается.
14Як занедужав був Елисей, і в тій недузї мав умерти, прийшов Йоас, царь Ізраїлский, до його та й промовив: Батеньку мій, батеньку! ти колеснице й комоннику Ізрайлїв!
15Елисей ж промовив до його: Возьми лука й стріли. І принїс він лука й стріли.
16І сказав до царя Ізраїлського: Положи руку на лука. Як положив він руку свою, положив Елисей свої руки на цареву руку,
17І промовив: Відчини вікно на схід сонця. Як відчинив, повелїв Елисей: Стріляй! І стрілив. І сказав Елисей: Се стріла вибави Господньої, стріла вибави від Сирийцїв, і ти звоюєш Сирийцїв ув Афецї так, що їх у нїщо обернеш.
18І повелїв дальше: Возьми стріли. Він узяв. І промовив до царя Ізраїлського: Бий ними по землї! І вдарив тричі, та й зупинивсь.
19І розсердивсь на його чоловік Божий і сказав: Тобі б ударити було пять або шість раз, тодї б ти побив Сирийцїв цїлковито, а тепер побєш їх тільки тричі.
20І вмер Елисей, і поховано його. Другого року прийшли в землю ватаги Моабійські.
21І сталося, що ховали одного чоловіка, та як побачили ватагу, вкинули чоловіка в Елисеїн гріб, а він, падаючи торкнувся об костї Елисеїні, й ожив та й знявсь на ноги.
Тлумачення, в. 14–21 (російською)
. При Иоасе израильском скончался великий пророк Божий Елисей. Здесь содержатся два рассказа: о кончине пророка и предсказании его пред смертью победы Иоасу над сирийцами (14-19) и о посмертном чуде пророка Елисея - воскрешении мертвого от прикосновения к мощам пророка (20-21). Обращение Иоаса к Елисею (ст. 14) тождественно по букве и смыслу с обращением самого пророка Елисея к пророку Илии при его вознесении (4 Цар II:12). На вопрос: "почему пророк возвестил будущую победу посредством лука и стрелы?" (ст. 15), блаж. Феодорит (вопр. 42; отвечает: "Не столько верили словам, сколько предречениям посредством дел"); в данном случае символическое действие непосредственно выражало означаемую им действительность войны и победы. Положение рук Елисея на руки царя (ст. 16) могло указывать на молитвенную помощь пророка, следовательно, и Иеговы царю израильскому в предстоящей борьбе с сирийцами; направление выстрела к востоку (ст. 17) относилось к сирийцам, занявшим восточно-иорданские города и области Израильского царства (4 Цар X:33). О положении Афека см. замеч. к 3 Цар XX:26; упоминание об Афеке здесь было тем уместнее, что оно приводило на память победу Ахава над сирийцами при Афеке (3 Цар XX:26-29). Дальнейшее символическое же действие, повелеваемое царю пророком, тут же изъясняется (ст. 18-19); вместо "разгневался" (евр. икцост ст. 19), LXX: ελυπιθη, слав. оскорбе .
Тлумачення, в. 20–21 (російською)
. Пророк Елисей умер в глубокой старости, ок. 100 лет: он выступил на пророческое служение при Ахаве (3 Цар XIX:19) - около 900 года до Р. X., а скончался при Иоасе, в тридцатых годах IX в. (ок. 835 г. ). Пo блаж. Иерониму (Epit Pauiae), могилу пророка указывали близ Самарии (ср. 4 Цар V:9; VI:32). Посмертное чудо пророка, по блаж. Феодориту, имело такой смысл: "Пророк и по смерти воскресил поднесенного к нему мертвеца, чтобы и сие чудо свидетельствовало о приятой им сугубой против учителя благодати". Кроме того, временной целью чуда могло быть воодушевление Израиля на борьбу с врагами, а вечной и существенной - засвидетельствование истины всеобщего будущего воскресения мертвых (в частности, здесь можно усматривать оправдание церковного почитания мощей святых).
22Азаїл же, царь Сирийський, тїснив Ізраїля поки було й віку Йоахазового.
23Однакже Господь змилосердивсь над ними й обернувся до них задля завіту свого з Авраамом, Ісааком та Яковом, і не хотїв їх вигубити й не відкинув їх і досї від обличчя свого.
24І вмер Азаїл, царь Сирийський, а намість його став царем син його Бенадад.
25Тодї Йоас Йоахазенко повідоймав городи в Бенадада Азаїленка, що він позавойовував був у його батька Йоахаза. Тричі побив його Йоас та й вернув городи Ізрайлеві.
Тлумачення, в. 22–25 (російською)
. Несмотря на непрерывный напор завоевательных стремлений сирийцев, Иегова, ради завета с Израилем, явил ему милость: при Венададе III (Венадад I - в 3 Цар XV:18; Венадад II - 3 Цар XX:1 и д. ), сыне Азаила, Иоасу удалось отвоевать у сирийцев некоторые из захваченных ими при Иоахазе (по клинообразным надписям, сирийский царь этого времени Marl, вероятно, тождественный с Венададом III Библии, был разбит ассирийским царем Рамман-нирори III, и это могло облегчить победу Иоаса над сирийцами). Но полное, хотя и кратковременное восстановление древних пределов Израильского царства произошло только при сыне Иоаса, Иеровоаме II (XIV:25).
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.
1-25. Царствование Иоахаза (1-9) и Иоаса (10-25) Израильских.