Суддірозділ 10

Тлумачення на розділ (російською)

1-5. Судьи Фола и Иаир. 6-9. Идолопоклонство израильтян и притеснение их от филистимлян и аммонитян. 10. Обращение израильтян к Господу. 11-16. Ответ Господа и Его милость к израильтянам. 17-18. Занятие аммонитянами Галаада, собрание израильтян и предложение начальствования.

1Після Абимелеха виступив на рятунок Ізраїля Тола, син Пуї, сина Додового, з поколїння Іссахарового. Він жив у Самирі, на горах Ефраїмових.

2І судив він Ізраїля двайцять і три годи; потім умер, і поховано його в Самирі.

3Після нього виступив Яїр з Галаада й судив Ізраїля двайцять і два лїта.

4У сього було трийцять синів, і їздили вони на трийцять ослицях, і було в їх трийцять міст.

5І вмер Яїр, і поховано його в Камонї.

Тлумачення, в. 1–5 (російською)

. По смерти Авимелеха судьями Израиля были последовательно Фола из колена Иссахарова и Иаир из Галаада, не заявившие себя особыми действиями в жизни народа. Из них первый по смерти был погребен в г. Шамире Ефремовом, который отличается от Шамира Иудейского (Нав XV:48), а второй - в г. Камоне, лежавшем, по свидетельству Иосифа Флавия, в колене Манассиином, в Галааде (Antiquit. V, 7, 6).

6Та чинили Ізраїлїї знов те, що не до вподоби Господеві, й служили Баалам та Астартам і богам Арамейським, і богам Сидонським, богам Моабійським, богам Аммонїйським, богам Филистійським, і покинули Господа й не шанували його.

7І запалав гнїв Господень на Ізраїля, і віддав їх в руки Филистіям і в руки Аммонїям.

8Ті мучили й гнобили Ізрайлитян від того року вісїмнайцять років, усїх синів Ізраїля по тім боцї Йорданї в землї Аморійській, що в Галаадї.

9До того ж іще перейшли Аммонїї Йордань, щоб наступити й на Юду, Бенямина й на дом Ефраїмів, так що Ізраїль був у великій нуждї.

Тлумачення, в. 6–9 (російською)

. По смерти Фолы и Каира идолопоклонство израильтян усилилось до крайней степени: они почитали богов всех окрестных народов, оставив в то же время служение Господу. За такое нечестие Господь предал их под власть двух народов: филистимлян (ср. Быт X:14), занимавших побережье Средиземного моря, к юго-западу от Израильской территории, и аммонитян (Быт XIX:38), живших близ Мертвого моря, на северо-восток от моавитян, в прежней территории аморреев, которые (аммонитяне) в настоящем случае перешли Иордан, и угнетали израильтян.

10І покликнули сини Ізраїля до Господа й промовляли: Провинили ми проти тебе, що покинули нашого Бога та служили Баалові.

11І відказав Господь синам Ізрайлевим: Чи не пригнїтали ж вас Египтїї, Аморії, Аммонїї та Филистії,

12Та Сидонїї, Гамаликії та Мадиянїї? Тодї звали ви до мене, й я рятував вас із рук їх;

13Ви ж покинули мене та служили богам другим; за те я не стану рятувати вас вже далїй:

14Ійдїт собі та лучше до тих богів, що вибрали собі; нехай рятують вас в тїснотї.

15І промовили тодї сини Ізрайлеві до Господа: Провинили ми; чини з нами все, що схочеш, тільки визволь нас тепер.

16І повідкидали від себе чужі боги й почали служити одному Господу, й не стерпів він злиднїв Ізраїля.

Тлумачення, в. 10–16 (російською)

. Когда израильтяне, под влиянием притеснений со стороны аммонитян, обратились к Господу с молитвой о помиловании, то Господь, уже не единожды миловавший их, на этот раз, чтобы возбудить в них более глубокое раскаяние, не тотчас послал им избавителя, а сделал это лишь после того, когда увидел их искреннее раскаяние и обращение к Нему.

17Змовились тодї Аммонїї та й отаборились у Галаадї. Зібрались і сини Ізрайлеві та й отаборились під Массифою.

18Нарід же й князї Галаадські мовляли один до одного: Хто розпочав би війну з Аммонїями, той буде головою над усїма осадниками Галаадськими.

Тлумачення, в. 17–18 (російською)

. Видя, что аммонитяне заняли Галаад, израильтяне собрались и расположились в Массифе, которая в настоящем случае отождествляется с Рамоф, галаадским (Втор IV:43; Нав XIII:26), и предложили первому, осмелившемуся начать войну против аммонитян, быть у них начальником.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).