Суддірозділ 5
Не вдалося завантажити тексти для порівняння. Перевірте з’єднання й спробуйте ще раз.
Тлумачення на розділ (російською)
1Засьпівали тодї Дебора та Барак Абиноаменко такими словами:
Тлумачення, в. 1 (російською)
. Победа над Сисарой послужила поводом для Деворы воспеть песнь, которая представляет прекраснейшее произведение еврейской поэзии. По своему построению эта песнь разделяется на три части: 1 часть обнимает ст. 3-11, 2 часть - ст. 13-21, 3 часть - ст. 22-30. Начальный стих песни (2 ст. ) составляет эпилог, 12-й - интродукцию и 31-й-заключение. Гесснер (Das Zählen der Wörter in hebräischen Dichtungen 1875) делит песнь Деворы на пять частей, из которых 1-я содержит 80 слов, 2-я также 80 слов, 3-я - 32 слова, 4 я - 32 слова и 5-я - 128 слов.
2Ізраїль відомщен, народ схаменувся, прославіте Господа!
Тлумачення, в. 2 (російською)
. В начале песни Девора призывает славить Господа за проявление в народе израильском ревности об избавлении отечества от притеснителей.
3Чуйте се, царі з князями, чуйте й памятайте: Я сьпіваю, в струни граю в Господнюю славу!
Тлумачення, в. 3 (російською)
. Обращаясь к царям и вельможам, под которыми Таргум Ионафана разумеет царей, пришедших с Сисарой на войну, и вельмож Иавина, Девора приглашает их внимать ее победной песне.
4Як ійшов єси з Сеїру, Господи, з Едому, стався трус по всїй вселенній на землї й на небі; на землї все затремтїло, (небеса гучали), краплями взялися хмари, ринули водою.
5Істаялись перед Богом (віковічні) гори, й Синай великий танув од лиця Господня.
6За Самгора Анатенка, за Яїли стало пусто по шляхах (пробойних); ті що перше прохожали прямими шляхами, обходили тоті місця хиба манівцями.
7Не стало людей по містах, в Ізраїля селах, покіль ти не встала, Деборо, Ізраїля мати!
8Нових богів вибирали, з того й війна у воротах. А чи видїв хто щит або спис у сорока тисяч Ізраїля?
Тлумачення, в. 4–8 (російською)
. В начале своей песни Девора вспоминает о величии Господа, верховного Вождя и Защитника народа израильского, явление Которого на Синае сопровождалось дивными знамениями природы (Исх XIX:18), и, в противоположность с этим величием Бoга израилева, изображает униженное состояние израильского народа во время Самегара, когда израильтяне, за свое уклонение от правого пути и увлечение богами других народов (Втор XXXII:17), терпели унижение и притеснение от хананеев. Такое униженное состояние народа продолжалось дотоле, пока не восстала Девора, а вместе с нею и другие воеводы Израиля, ревновавшие о славе Господа и свободе народа. Под Иаилью ("серна") в ст. 6 Беттхер и Кесслер разумеют не Иаиль кенеянку, а Самегара, имевшего такое прозвище.
9Я всїм серцем прихиляюсь до всїх тих гетьманів, що обстали за народом бідним Ізраїля, хвалїте ж Господа!
10Ви, що їздите звичайно на ослицях білих, що на келимах прилюдно судите суд право, та проходжаєтесь: по дорозї, сьпівайте пісню!
11Серед гомону зганяючих стада при криницях нехай лунає хвала Господу, хвала гетьманам Ізраїля, як виступив ʼд воротам народ Господень!
Тлумачення, в. 9–11 (російською)
. Обращаясь к вождям народа израильского и к самому народу, Девора призывает их к прославлению Господа за освобождение народа Израильского.
12Вставай, вставай, Деборо! Вставай, пісню засьпівай! Ти ж, Бараче, підіймайся, веди полонників твоїх, сину Абиноаменів!
Тлумачення, в. 12 (російською)
. Освобождение народа Израильского от хананейского ига имело своей ближайшей причиной пробуждение национального чувства в пророчице Деворе и вожде Вараке, которые обратились с воззванием к народу.
13Не многим із сильних підхилив він народ, Господь підхилив менї хоробрих.
14І прийшли від Ефраїма ті що в Амалику вкоренились; за тобою Бенямине, серед люду твого; від Махира йшли начальники, й від Забулону люде поважнії вивели військо до бою.
15І князї від Іссахара вийшли з Деборою; а Іссахар так як Барак кинувся в долину пішки. Тільки у племен Рубена була незгода.
16Ой чи довго ж вам седїти посеред вівчарень, та прислуховатись блеянню стад? Так, у племен Рубенових була незгода.
17Галаад живе собі тихо за Йорданню, а Данові чого боятись із кораблями? А й Ассер опочиває уз морські затони.
18Забулон же (люд-одвага), душу смертї оддав він; так і Нафталїй на гори на високі знявся.
Тлумачення, в. 13–18 (російською)
. Девора изображает, как разные колена израильские отнеслись к воззванию восстать на борьбу против хананеев. Тогда как одни колена, как Ефремово, Вениаминово, Манассиино (западная часть его, названная по имени старшего рода колена Махировым, И. Нав. XVII:1-2), Завулоново, Неффалимово и Иссахарово, отнеслись к нему с полным сочувствием, другие, как Рувимово, восточная часть Манассиина (называемая Галаадом), Асирово и Даново, отнеслись к нему без должного сочувствия, и во время народной битвы спокойно предавались своим занятиям.
19Повиходили до бою царі, царі Канаанські в Танаах у вод Мегидонських, та не здобули анї трохи срібла.
20Воювали з неба зорі, били на Сизару, (із доріг своїх на його) виступили боєм.
21Той Кисон, бурчак (потужний), різко рвав і нїс їх. Поток Кедумим, потік Кисон. Жени, душе моя, сильних у ростїч!
Тлумачення, в. 19–21 (російською)
. Девора изображает самую битву израильтян с хананеями. В поэтическом восторге ей кажется, что даже звезды небесные сражались с Сисарой и самый поток Кисон остался не равнодушным к телам убитых воинов, но стремительно уносил их. Города Таанах, Мегиддон, близ которых происходила битва израильтян с Сисарой, находились в долине Эздрелонской, посреди которой протекал Кисон (соврем. Нар-эль Мукатта).
22Ой ламалися ж у коней копита від бігу, від утечі сильних.
Тлумачення, в. 22 (російською)
. Изображается бегство ханаанских всадников, после поражения их в битве с израильтянами.
23Проклинайте Мероз, каже ангел Господень, прокленїть, прокленїть осадників його, що не прийшли на підмогу Господеві, на поміч Господу з сильними своїми!
24Ти ж бувай благословенна між жінками, Яїле, Геберихо Кенеянко, між жінками в шатрах бувай благословенна!
25Він води прохав у тебе, молока дала ти; піднесла ти в пишній чаші сьвіжого, густого.
26Праворуч колка вхопила, лїворуч довбеньку, наскрізь голову проткнула (пишному) Сизарі.
27В ноги їй упав — простягся, в ноги їй упав він, і лежав без духу лїжма, лїжма лїг убитий.
28Мати же Сизари в вікно позирає, крізь решітку позирає, і так промовляє: гаються щось колесницї, не тупотять конї!
29З князївень же розумнїщі гарно їй толкують, а сама вона слова їх залюбки мовляє:
30Певно ще паюють добич, одному по дївцї чи й по дві; а луп Сизарин — шати златошиті, в мережках барвистих шати, зняті з плечей врага.
Тлумачення, в. 23–30 (російською)
. Девора именем ангела Господня проклинает жителей неизвестного города Мероза, не желавших принять участие в преследовании хананейских воинов, восхваляет Иаиль кенеянку за убиение Сисары, и художественно изображает надежды и мучительные опасения матери Сисары, ожидающей возвращения своего сына с поля битвы вместе с богатой добычей.
31Господи! нехай так гинуть всї тобі противні, люде ж вірні най, як сонце на востоцї, сяють! І втішалась супокоєм земля сорок год.
Тлумачення, в. 31 (російською)
. Заключение песни Деворы: всех врагов Господа ожидает погибель, а любящих Его - прославление. После свержения хананейского ига, страна Израильская покоилась сорок лет.
Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).
Песнь Деворы по поводу поражения Сисары и его войска.