Левитрозділ 20

Тлумачення на розділ (російською)

Уголовные наказания за преступления, указанные в гл. XVIII–XIX и предыдущих.

1І рече Господь Мойсейові:

2Промов до синів Ізрайлевих: Хто б нї був зміж синів Ізрайлевих, чи з приходнїв, що пробуває в Ізраїля, такий, що оддавати ме насїннє своє Молехові, скарати його смертю; люде країни тієї мусять побити його каміннємъ.

3І сам я поверну лице моє проти чоловіка того, і викореню його зміж людей його; бо дїтей своїх він оддав Молехові, щоб опаскудити імя сьвятинї моєї.

4Коли земляне заплющять очі свої на того чоловіка, як оддавати ме з дїтей своїх Молехові, та й не схоче стратити його,

5Так поставлю моє лице проти чоловіка такого, і проти роду його, та й викореню його й усїх, що блудували слїдом за ним, щоб слїдом за Молехом блудувати; викореню їх зміж людей їх.

Тлумачення, в. 2–5 (російською)

На почитателей кровожадного культа Молоха (ср. XVIII:21), которым осквернялось святилище Иеговы, со всею грозною торжественностью изрекается суд Иеговы; служитель этого культа, будет ли он собственно израильтянин или пришелец (ger, Vulg.: advena), должен быть немедленно побит камнями со стороны общества, в случае же небрежности последнего в отношении наказания виновного, а особенно сочувствия культу Молоха, Иегова сам имеет обратить кару Свою на виновника и род его (Grot.: рег mortem immaturam).

6І душа, що обернулась до закленателїв мертвих і до ворожбитів, щоб слїдом за ними блудувати, оберну лице моє проти душі тієї, та й викореню її спроміж люду її.

Тлумачення, в. 6 (російською)

Подобное же наказание «истреблением» угрожается обращающимся к вызывателям душ мертвых и волшебникам (ср. XIX:26, 31).

7Осьвячуйте ж себе й бувайте сьвятими, бо я, Господь, Бог ваш.

8І пильнуйте установ моїх, і сповняйте їх. Я Господь, що осьвятив вас.

Тлумачення, в. 7–8 (російською)

Увещание к той святости — образу святости Иеговы, которая составляет сущность теократического избрания Израиля (ср. XI:45; XVIII:4–5; ХIX:2).

9Бо кожний, хто лає батька свого й матїр свою, того мусять скарати смертю; батька свого й матїр свою лаяв, кров його на йому.

Тлумачення, в. 9 (російською)

Злословие отца или матери наказывается смертью, как преступление, подрывающее богоучрежденные устои общежития (ср. Исх XXI:15, 17; Втор XXVII:16; см. Мф XV:14).

10І коли чоловік робить перелюб із заміжною жінкою, коли робить перелюб з жінкою ближнього свого, смертю мусять скарати перелюбника й перелюбницю.

11І такий, що лежати ме з батьковою жінкою; наготу батька свого відкрив він, обоє їх смертю карати муть; кров його на обох їх.

12І такий, що лежати ме з невісткою своєю, смертю скарати мусять їх; огидно опоганили себе; кров їх на них.

13І коли чоловік з чоловіком зляжеться, так як злягається з жінкою, гидоту вкоїли обоє; смертю мусять їх скарати; кров їх на них.

14А коли чоловік бере жінку собі й матїр її, се плюгаство; огнем нехай спалять і його і їх, щоб не було розвороття між вами.

15І як чоловік зляжеться із скотиною, смертю такого мусять скарати, а скотину мусите вбити.

16І жінка, що наближиться до якої скотини, щоб злучитись з нею, вбити мусиш їх, жінку й скотину; мусять вони згинути, бо кров їх на них.

17І коли чоловік возьме сестру свою, дочку батька або дочку матері своєї, та й побачить наготу її, а вона побачить наготу його; паскудний се вчинок, і викоренять їх обох перед очима всього люду їх; наготу сестри своєї відкрив; мусить понести кару за гріх свій.

18І як чоловік ляже з жінкою під час недуги її, та й одкриє наготу її, криничину її одкрив, і вона відкрила криничину крові своєї; обох їх викоренити зміж людей їх.

19І наготи в сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривати меш; бо хто се зробить, той відкриє родичку свою; нехай вони гріх свій несуть.

20І коли чоловік ляже з жінкою дядька свого, наготу дядька свого відкрив він; понесуть вони кару за гріх свій, бездїтними помруть.

21І коли возьме чоловік жінку брата свого, то се нечисть; наготу брата свого відкрив; бездїтними помруть.

Тлумачення, в. 10–21 (російською)

Уголовная кара за преступления против целомудрия и за разные непотребства, о которых говорилось в XVIII главе. Именно: смертная казнь положена обоим участникам прелюбодейства (ст. 10; ср. XVIII:20) и содомий (ст. 13; ср. XVIII:22), блуда с мачехою (12) и невесткою (11). Казнь (обычно — побиение камнями, ср. Нав VII:15, 25) усугублялась сожжением на огне за совместное сожительство с матерью и дочерью: убиваемы и ожигаемы были все трое (ст. 14). Скотоложество каралось смертью не только человека, но и скотины. Напротив, грех нецеломудрия в других случаях, по-видимому, не карается казнью, а предается суду Божью — наказанию бездетством, преждевременною смертью и под.

22Оце ж пильнуйте моїх установ, і всїх присудів моїх, і сповняйте їх, щоб не звергла земля вас, де приведу вас жити.

23І не ходїте в установах народів, що перед вами проганяти му; бо все те коїли вони, та й поробились гидкими менї.

24І казав я вам: Ви візьмете займище їх, і я оддам вам в державу землю текущу молоком та медом. Я Господь, Бог ваш, що вас повилучував із народів.

Тлумачення, в. 22–24 (російською)

Общее предупреждение и увещание не следовать обычаям других народов, особенно племен хананейских, преступления которых были отомщены как бы самою землею, сбросившею их с лица своего (ср. XVIII:24–30); затем та же мысль выражается и положительным образом.

25Оттим же то розбирайте між скотиною чистою й нечистою, і між птаством чистим і нечистим, і не робіте себе гидкими скотом і птаством і всїм, що метушиться на землї, що я вилучив вам як нечисте.

26І будете ви передо мною сьвятими, я бо сьвятий, я Господь, і я вилучив вас ізміж инших народів, щоб ви були моїми.

Тлумачення, в. 25–26 (російською)

Наконец, ввиду тяжести греха волшебства, еще раз определяется побиение камнями за этот грех, ст. 27.

27Оце ж коли чоловік або жінка будуть заклинати помершого або ворожити, то нехай скарають їх смертю; каміннєм нехай побють їх; кров їх на їх.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).