Левитрозділ 26

Тлумачення на розділ (російською)

1–2. Подтверждение заповедей богопочитания. 3–13. Обетования за исполнение заповедей Иеговы и 14–39. угрозы за нарушение их. 40–46. Будущее Израиля

1Не будете робити собі балванів, нї вирізувати образів, нї ставити стовпів, і каменїв з образами не ставляти мете в землї вашій, щоб перед ними бити поклони. Я Господь, Бог ваш.

2Собити мої мусите держати, і в сьвятинї благовіти. Я Господь.

Тлумачення, в. 1–2 (російською)

Кратко, с отрицательной и положительной сторон, через отвращение Израиля от идолопоклонства (и вообще нарушения первых трех заповедей десятословия) и увещание к соблюдению суббот Иеговы и охранению святости святилища Его — к внешнему выражению завета с Иеговою, повторяется сущность богопочтения, от выполнения или невыполнения которого будет зависеть благоденствие или бедствие Израиля. Воспрещается употребление и обоготворение: 1) идолов, евр. elilim, мнимые, ничтожные боги, ср. ХIХ, 4; 2) изваяний, евр. pecel, Vulg.: sculptile, литые, отделанные резцом, кумиры; 3) столбов — mazzebah, деревянные и каменные стелы, какие воздвигали патриархи на местах ознаменованных богоявлениями (Быт XXVIII:18; XXXV:14), — в виду злоупотреблений этими памятниками со стороны народа они запрещаются теперь, и 4) камней с изображениями — eben maskit, Vulg.: insignem lapidem, т. е. изображения идолов (ср. Иез VIII:12).

3Коли будете ходити в установах моїх і будете заповідї мої хоронити і сповняти,

4То давати му вам дощі у свій час, і родити ме земля жниво своє і дерево приносити ме плоди свої.

5І час молочення тревати ме в вас до збору виноградини, а збір виноградини тревати ме до сїйби; і їсти мете хлїб ваш до наситу і жити мете з упокоєм у землї вашій.

6І дам я мир в країнї, і лежати мете собі, і нїхто не буде непокоїти вас; і вигублю хижого зьвіра в країнї, і меч не проходити ме по землї вашій.

7І будете гонити ворогів ваших, і падати муть вони од меча перед вами.

8І пятеро вас гнати ме сотню, а сотеро вас гнати ме десять тисяч, і падати муть вороги ваші од меча перед вами.

9І обернусь до вас, і страшними зроблю вас, і намножу вас, і держати му завіт мій з вами.

10І будете їсти давнолїтні плоди, і прятати давнолїтне перед новим.

11І поставлю храмину мою посеред вас, і не гидувати ме вами душа моя;

12І ходити му проміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете моїм людом.

Тлумачення, в. 3–12 (російською)

За точное соблюдение заповедей Иеговы Израилю обещается: 1) плодородие земли, и прежде всего, поскольку в Палестине оно зависело от своевременного и обильного выпадения дождей, ранних (joreh, осенних) и поздних (malgosch, весенних), ср. Втор XI:11 ,14; ср. Иер V. 24 — благовременные дожди (ст. 4); обилие же урожая (ст. 5) — такое, что молотьба хлеба (обычно вместе с жатвою оканчивавшаяся к Пятидесятнице, след. в мае) протянется до осеннего (в конце сентября — начале октябре) сбора винограда, а сбор последнего едва окончится ко времени посева (в ноябре, перед наступлением дождей ранних); 2) спокойствие и мир в земле израильской от диких зверей и от врагов, легкая и верная победа над врагами, сила и мужество народа Божия (ст. XXVI_66–8); 3) плодовитость, размножение населения и обогащение (ср. XXV:21–22) его (ст. 9–10) — все это во имя завета (см. Быт XVII:4–6), и 4) самое важное блага: обитание Иеговы с народом Своим, благодатное общение его с ним (ср. 2 Кор VI:16) и нравственное возвышение последнего в среде других народов (ст. 11–13). Так, здесь не забыто ничего, что служило материальному и духовному благу Израиля! Наказания за неисполнение обязательств, напротив, имеют следовать одни за другими не разом, а более чувствительные и тяжкие будут посылаемы лишь тогда, когда менее строгие не произведут исправляющего действия на народ.

13Я Господь, Бог ваш, що вас вивів із Египецької землї, щоб ви не були підневолені їм; і розірвав я зазвори ярма вашого, і дав вам ходити випроставшись.

14Коли ж не послухаєте мене і не будете сповняти всїх заповідей моїх,

15І коли зневажите установи мої, і гордувати ме душа ваша присудами моїми, так що не сповняти мете всї заповідї мої і зломите заповіт мій;

16Так я зроблю те саме з вами: я допущу на вас страх, сухоти і пропасницю, від якої почорнїє в очах і душа зомлїє; і сїяти мете марно насїннє ваше, вороги бо ваші пожеруть його.

17І поставлю лице моє проти вас, і побють вас вороги ваші; і запанують над вами ненавидники ваші, і втікати мете, хоч нїхто не буде гонити за вами.

18Коли ж і тодї не послухаєте мене, так усемеро побільшу кари ваші за гріхи ваші.

19І зломлю пиху потуги вашої, і зроблю небо над вами як залїзо, а землю вашу як мідь.

20І будете марнувати силу вашу, і не давати ме земля ваша жнива свого, а дерево на полї вашому не давати ме плоду свого.

21А коли ійти мете проти мене й не схочете слухати мене, так усемеро побільшу кари за гріхи ваші.

22І пущу зьвірину польову на вас, що вигубить дїтей ваших, і пожере скотину вашу, і вас поменьшить, та й опустїють шляхи ваші.

23Коли ж і після сього не покаєтесь та ійти мете проти мене,

24Так і сам я ійти му проти вас, і сам я побю вас усемеро за гріхи ваші.

25І допущу на вас меча, що помститься за завіт; а коли позабираєтесь у городи ваші, то пішлю морову кару серед вас, і віддам вас в руки ворогові.

26Як зломлю підпору вашу, хлїб, тодї пекти муть хлїб ваш десятеро молодиць в однїй печі, і віддавати муть вам хлїб після ваги; і ви їстимете, та й не наїдати метесь.

27Коли ж і після сього не послухаєте мене да ійти мете проти мене,

28Так у палкому гнїву ійти му проти вас, і карати му вас усемеро за гріхи ваші.

29І їсти мете тїло синів ваших, і тїло дочок ваших їсти мете,

30І зруйную високостї ваші, і розібю стовпи ваші соняшні, та й кину трупа вашого на трупа ідольського, і гидувати ме душа моя вами.

31І зроблю городи ваші пустками, і спустошу сьвятощі ваші, і не прийму любих пахощів ваших.

32І спустошу країну вашу, так що й вороги ваші зʼжахнуться, що пробувають у їй.

33І самих вас розпорошу проміж народами, і з мечем пожену за вами; і опустїє земля ваша, а городи ваші обернуться в руїну.

34Тодї буде собота на землї по всї днї опустїння її, а ви самі опинитесь у землї ворогів ваших; тодї лежати ме земля облогом, і втїшати меться своїми соботнїми часами.

35По всї днї опустїння свого спочивати ме вона, через те, що не віддихала в соботи ваші, як жили ви на їй.

Тлумачення, в. 34–35 (російською)

Глубокая и горькая ирония: народ не сохранял закона Божья о субботнем годе, и вот теперь, за время пребывания его в плену врагов, земля Палестины, уже без участия доброй воли Израиля, отпразднует субботние годы. По иудейской традиции (ср. блаж. Феодорита, вопр. 37), 70 лет плена были точною заменою отпущенных без празднования 70 субботних годов со времени Саула (за 490 лет до плена). Так земля Божия свергнет с себя недостойных жителей (ср. ХVIII:26–30; XX:22).

36А хто останеться з вас, на того серце наведу страх в землї ворога його: і гнати ме його шелест летючого листу, і втїкати ме, як втїкають від меча, і падати ме, хоч нїхто не гнати меться за ним.

37І будуть падати одно через другого, наче перед мечем, хоч нїхто не гнати ме їх; і не буде в вас снаги, щоб остоятись перед ворогами вашими.

38І погибнете між народами, і пожере вас ворожа земля;

39Хто ж останеться з вас, ті потануть в беззаконнях своїх по ворожих землях, і в беззаконнях батьків своїх вкупі з ними.

Тлумачення, в. 14–39 (російською)

1) Болезни и поражения от врагов (ст. 16–17). Schachepheth — чахлость, чахотка (LXX: ψωρα, слав.: «краста»; с арабск.: может быть, истощение от голода). Oaddachath — горячка, лихорадочный жар (LXX: ικτερα, Vulg.: ardor; сирск.: scabies; слав.: «желтяница»). 2) Для смирения упорства, гордости и надежды народа на богатство послано ему будет бесплодие почвы (ст. 18–20): небо будет как железо (по скудости дождей), земля — как медь (по бесплодию), ст. 19 (ср. Втор XXVIII:23, где сравнение — в обратном виде). Это грозное слово на Израиль со всею точностью сбылось на Палестине, некогда кипевшей молоком и медом, а ныне загустелой. 3) Обилие хищных зверей и безлюдье страны (ст. 22, ср. Иез V:17) — наказание, в точности сбывшееся сперва на царстве Израильском (4 Цар XVII:25). 4) Гибель от неприятельского меча, который будет вместе мстителем за нарушение Израилем завета (25) от язвы (ib.), наконец, от голода: 10 хозяек будут готовить хлеб для 10 семейств в одной печи (ст. XXVI_2626), «по недостаточности необходимого» (блаж. Феодорит, вопр. 36), при чем голод будет все усиливаться в виду ничтожных, выдаваемых на вес, порций хлеба. 5) Ст. 27–33: конечное бедствие Израиля — голод, доводивший до людоедства родителей в отношении к собственным детям (ст. 29, — так и было при осаде Самарии, 4 Цар VI:28, и Иерусалима, Иер ХIX:9; Плач II:20, особенно при разрушении его Титом, Иос. Флав., Война иуд. V:1, 4–5); разорение предметов культа — ложного (ст. 30, «высоты», bamoth; обелиски, chammanin, посвященные богу солнца, у финик, бааль-хамман, ср. Ис XVII:8; 2 Пар ХXXIV:4, идолы, ср. 4 Цар ХXIII:10–16), а затем и истинного (ст. 31 в противоположность ст. 11); наконец крайнее запустение, удивительное для самих врагов страны Израиля (ст. 32) и рассеяние его между народами (ст. 33).

40І будуть тодї признаватись вони в беззаконнях своїх і в беззаконнях батьків своїх, котрими спроневірились менї, та що ійшли проти мене,

41Та, що й я ійшов проти них, і загнав їх у землю ворогів їх. А коли тодї впокориться необрізане серце їх, і вони спокутують беззаконня свої,

Тлумачення, в. 40–41 (російською)

Бедствия пленения отрезвляюще подействуют на упорный народ: в них он увидеть не дело случая, а определение наказующей их беззакония руки Иеговы, и будут нести бедствия, как искупление неправд своих.

42То я спогадаю завіт мій з Яковом, і також завіт мій з Ізааком, і завіт мій з Авраамом спогадаю, і землю спогадаю.

43Бо опустїє після них земля, і втїшати меться соботнїми часами своїми в час опустїння свого без них; самі ж вони приймати муть кару за беззаконня свої, через те, так через те, що судами моїми погордували і душа їх установами моїми гидувала.

44Тільки ж і тодї, як пробувати муть вони в землї ворогів своїх, не відкину їх від себе і не зогиджу їх собі так, щоб їх вигубити та зломити завіт мій з ними; я бо Господь, Бог їх.

45Ні! Спогадаю задля їх же самих завіт мій з предками їх, що вивів їх із Египецької землї перед очима народів, щоб їх Богом бути. Я Господь.

Тлумачення, в. 42–45 (російською)

Тогда и Иегова во всей силе восстановит с народом избранным завет, поставленный Им с праотцами их (ср. блаж. Феод. вопр. 37), имеющий значение и для всего человечества, а потому нерушимый (ст. 44, см. Рим XI:29).

46Се установи, й присуди, і закони, що постановив Господь проміж собою й синами Ізрайлевими на Синай горі, через Мойсея.

Тлумачення, в. 46 (російською)

стих, по-видимому, заключает не главу только, но и всю книгу Левит, глава 27 составляет особое к ней приложение.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).