Від Маркарозділ 8

Тлумачення на розділ (російською)

Насыщение четырех тысяч (1-9) Ответ Христа фарисеям на их требование от Него знамения с неба (10-12). Предостережение учеников от закваски фарисейской и иродовой (13-21). Исцеление слепого в Вифсаиде (22-26). Исповедание учеников, имевшее место в области Кесарии Филипповой (27-30). Первое возвещение о страданиях (31-33). О самоотвержении (34-38).

1Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:

2Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;

3А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.

4І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?

5І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.

6І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.

7І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.

8Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.

9Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.

Тлумачення, в. 1–9 (російською)

О чуде насыщения 4-х тыс. см. в объясн. Ев. Мф XV, 32-39. Ев. Марк прибавляет только, что Господь обратил внимание на некоторых, пришедших к Нему издалека (ст. 3) и, следовательно, не имевших поблизости знакомых, у кого бы они могли добыть хлеба. Этим ев. характеризует особую попечительность Христа о людях. - В отличие от Матфея, который упоминает о хлебе и рыбах вместе, ев. Марк о том и другом упоминает в отдельности. Еще. По Матфею, Христос благословляет хлебы и рыб, а по Марку - над хлебом произносит благодарение (ευχαριστησας), а над рыбами - благословение (ευλογησας).

10І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.

11І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.

12І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.

Тлумачення, в. 10–12 (російською)

О знамении с неба см. Ев. Мф XVI, 1-4. Марк говорит об этом короче, чем Матфей: напр., пропускает слова Господа о "знамении Ионы", делая это, вероятно, ввиду того, что его читатели - христиане из язычников - едва ли поняли бы смысл их. Но он прибавляет, что Христос "глубоко вздохнул" о неверии фарисеев. - Где находилась Далмануфа - неизвестно. Можно сказать только, что это селение, как и Магдала, о которой в этом рассказе упоминает ев. Матфей, находилось на западном берегу Генисаретского моря.

13І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.

14І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.

15І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.

16І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.

17І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?

18Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?

19Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.

20Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.

21І рече їм: Як же ви не розумієте?

Тлумачення, в. 13–21 (російською)

Разговор о закваске см. Ев. Мф XVI, 5-12. Вместо упоминания о саддукеях (Мф XVI, 6), ев. Марк приводит упоминание о закваске Иродовой (ст. 15). Очень может быть, что евангелист этим самым выражал мысль о сходстве в нравственных воззрениях Ирода Антипы, человека всецело преданного чувственности, с саддукеями, которые также ценили более всего материальные блага жизни.

22І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.

Тлумачення, в. 22 (російською)

О чуде исцеления слепого в Вифсаиде (собственно, не доходя до нее), сообщает только один ев. Марк. Вифсаида лежала на пути в Кесарию Филиппову, - куда, собственно, и направлялся Господь, - неподалеку от того места, где Иордан впадает в море. Слепой, которого привели ко Христу, прежде был зрячим, как это видно из того, что он имел представление о людях и деревьях (ст. 24).

23І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.

Тлумачення, в. 23 (російською)

Внешние действия, какие здесь употребляет Христос, те же, какие Он употреблял при исцелении глухого косноязычного (ср. VII, 32).

24І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.

25Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.

Тлумачення, в. 24–25 (російською)

Слепой не тотчас стал ясно видеть: его глаза были еще подернуты туманом, и он не различал людей от деревьев. Поэтому Господь второй раз возлагает на него руки, и больной стал видеть все ясно.

26І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.

Тлумачення, в. 26 (російською)

Господь запрещает исцеленному рассказывать о чуде в Вифсаиде - быть может, чтобы избежать в настоящий раз наплыва любопытных. Вифсаиду евангелист как здесь, так и в 23-м стихе называет не городом, а селением (κωμη). Такое название она имела издревле, и если тетрарх Филипп назвал ее "городом Юлии" (дочь Августа), то в народе сохранялось, очевидно, старинное ее название: "селение".

27І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?

28Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.

29А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.

30І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.

Тлумачення, в. 27–30 (російською)

Ответ учеников на вопрос Христа и исповедание Ап. Петра - см. в Ев. Матфея XVI, 13-20 Ев. Марк, передающий это сказание короче, чем Матфей, опускает похвалу, какой удостоился от Христа Ап. Петр. Не видно ли отсюда, что он написал свое Евангелие под руководством Ап. Петра? Конечно, смиренный апостол не пожелал, чтобы эта похвала была внесена в Евангелие Марка. Ев. Марк сообщает, что разговор с учениками Христос вел "дорогой" в Кесарию, а не в самой Кесарии, как сообщает ев. Матфей.

31І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.

32І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.

33Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.

Тлумачення, в. 31–33 (російською)

Предсказание Христа о Своей смерти см. в Ев. Матфея XVI, 24-23. Ев. Марк прибавляет, что Господь стал говорить о Своих страданиях "открыто", т.е. так, что не оставалось повода к какому-нибудь недоразумению и притом без всякого страха (παρρησια).

34І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.

35Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.

36Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?

37Або що дасть чоловік у замін душі своєї?

38Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.

Тлумачення, в. 34–38 (російською)

Учение о самоотвержении - см. в Ев. Мф XVI, 24-27. Ев. Марк, ясно говорит, что учение было высказано в слух народа, окружавшего Христа, а не для одних только учеников. Точно также один Марк к выражению "ради Меня" (35) прибавляет еще выражение "и Евангелия". Евангелие или радостная весть о Христе представляло очевидно для него и для его читателей как бы голос Самого Христа, говоривший с неба. Как они относятся к Евангелию, так относятся, значит, и к Самому Христу. - (Ст. 38-й - ср. Мф X, 33 и XVI, 27).

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською).