БІБЛІЯБайкальське видання
UK
Налаштування

Числарозділ 11

Тлумачення на розділ (російською)

Тавера. — Народное недовольство по поводу отсутствия мяса, рыбы и некоторых видов растительной пищи. — Смущение Моисея. — Избрание 70-ти старейшин, помощников пророка Моисея. — Наказанное вожделение; Киброт-Гаттаава. — Движение в Асироф.

1І сталось що люде нарікали так, що опротивіло Господеві; і як почув Господь наріканнє, запалав гнїв його, і спихнув огонь між ними, і став пожирати конець табору.

Тлумачення, в. 1 (російською)

Под «огнем Господним» в данном случае (ср. ст. 3) можно разуметь необыкновенно сильную молнию, посланную Богом в наказание роптавших, — подобно тому, как «огнем небесным», «огнем Божьим» молния названа в кн. Иова (I:16) и 4 кн. Цар (I:10, 12).

2І заголосили люде до Мойсея, і благав Мойсей Господа, та й потахла пожежа.

Тлумачення, в. 2 (російською)

В полном списке станов Израиля (Чис XXXIII гл.) Тавера не встречается. Полагают, что это название приурочено было лишь к той части еврейского лагеря (в Киброт-Гаттаава, которая подверглась пожару).

3І назвали те врочище Табера, бо палало між ними поломя Господнє.

4І почав мішаний народ, що був між ними, придумувати забаганки, та й сини Ізрайля плакали: Хто знов, мовляли, годувати ме нас мясивом?

5Памятаємо рибу, що за дармо їли в Египтї, огірки й динї, пір і цибулю й чесник;

6А тепер прагне душа наша; нема нїчогісїнько, сама тільки манна перед очима нашими.

7А манна була наче насїння корияндрове, а барва її як бделїон.

Тлумачення, в. 7 (російською)

По предположению одних, «бдолах» (ср. Быт II:1) означает жемчуг (что подтверждается и позднейшим иудейским пониманием), по предположению других — род кристаллизовавшейся благовонной аравийской смолы светло-желтоватого цвета (LXX: το ειδος αυτου ειδος κρυσταλλου, слав.: яко вид кристалла).

8Блукали люде та й збирали її й мололи в жорнах, або товкли в ступах; і варили її в горшках, та й пекли з неї балабушки; а смаком була вона, як смак у макуха.

9І як падала роса на табір у ночі, то падала на його й манна.

10І як почув Мойсей людей, що плачуть по семях своїх, кожне коло входу до свого шатра, і вельми запалав гнїв Господень, то стало тяжко Мойсейові.

11І промовив Мойсей до Господа: Про що зробив єси горе слузї твому? І чом не знайшов я ласки перед лицем твоїм, що ваготу всього народу сего навалив єси на мене?

12Хиба ж я почав увесь народ той, або породив його, що ти промовив до мене: Неси його на лонї твому, як нянька носить дитя; неси його в землю, що клятьбою обіцяв її батькам їх?

13Звідки взяти менї мясива, щоб нагодувати ввесь оцей люд? бо з плачем приступають вони до мене, говорючи: Дай нам мясива їсти!

14Не в моготу менї одному нести люд сей; бо за важко на мене.

15І коли так чиниш зо мною, так уже, коли знайшов я ласку перед лицем твоїм, лучче погуби мене, і нехай не бачу горя більше.

Тлумачення, в. 10–15 (російською)

Явная неблагодарность и постоянный ропот народа не могли не влиять даже на такого крепкого духом человека, каким был Моисей: ведь и Моисей, замечает блаж. Феодорит, был не пророк только, но и человек (Толк. на кн. Чис, вопр. 19).

В качестве постоянных помощников пророку Моисею по управлению народом в духе богодарованного закона Господь повелевает вождю избрать из старейшин Израиля 70 человек и, когда те были избраны и, согласно Его повелению, приведены к скинии, — наделяет их Духом Святым.

По мнению христианских экзегетов, 70 избранных и одаренных Духом Божиим старейшин послужили началом специально пророческого служения в еврейском народе и образцом для тех пророческих школ, которые приготовили вдохновенных истолкователей и неумолимых стражей закона Божия на протяжении всей ветхозаветной истории.

По еврейскому преданию, 70 старейшин, помощников Моисея, послужили прототипом для создания верховного Синедриона.

16І рече Господь Мойсейові: Склич менї сїмдесять чоловіка із старшини в Ізраїля, про котрих знаєш, що вони старші між народом і проводорі його, і приведи їх до соборного намету, щоб вони стояли там з тобою.

17І зійду я і поговоримо там з тобою, і возьму від духа, що на тобі, та й возложу на них, щоб несли з тобою тягар народу, та щоб не одному тобі нести його.

18А людям скажи: Осьвятїтесь назавтра, так і їсти мете мясиво; плакали бо ви в слухи Господеві, говорючи: Хто дасть нам їсти мясиво? Та ж нам добре було в Египтї; і дасть вам Господь мясива, і їсти мете.

19Не один день їсти мете, і не два днї, і не пять день, і не десять день, і не двайцять день.

20А цїлий місяць, аж покіль вертати меться і опротивіє вам; ви бо гордували Господом, що посеред вас, і плакали перед ним, нарікаючи: Чого се вийшли ми з Египту?

Тлумачення, в. 20 (російською)

«Пока не сделается для вас отвратительным»: по греческому тексту (LXX) — «χολεραν»; по переводу Симмаха — «несварением».

21І сказав Мойсей: Народу, що між ним обертаюсь, шістьдесять тисяч піхоти, а ти промовив: Дам їм мясива, щоб їли цїлий місяць.

22Хиба дрібну й буйну скотину повбивати, щоб стало для них? Або хиба забрати всю рибу, щоб стала для них?

Тлумачення, в. 21–22 (російською)

Моисей недоумевает относительно того способа, каким может быть осуществлено обетование божественного всемогущества.

23І рече Господь Мойсейові: Хиба ж за мала рука в Господа? Оце ж побачиш, чи справдиться слово моє, чи нї.

24І вийшов Мойсей, і промовив до люду слова Господнї, і зібрав сїмдесять чоловіка із старших народу і поставив їх навкруги намету.

25І зійшов Господь у хмарі, і промовив до його, і взяв від духа, що був на йому, і положив на сїмдесять чоловіків старших. І сталось, як дух спустився на них, так стали вони пророкували; та опісля перестали.

Тлумачення, в. 25 (російською)

«Пророчествовать» на библейском языке не всегда означает «предсказывать». В данном случае, как и нередко в Библии (напр., 1 Цар X:5, 6, 10, 13; ХIX:20), выражение «пророчествовать» можно понимать в смысле — прославлять Бога и Его чудные дела в восторженных хвалебных гимнах, что предполагает, разумеется, особенный подъем духовных сил человека. С временным прекращением этого подъема старейшины переставали и «пророчествовать».

26Два ж чоловіки остались в таборі: один на імя Ельдад, а другий на імя Медад. І спустивсь на них дух, були вони записані, та не виходили до намету, і стали вони пророкувати в таборі.

Тлумачення, в. 26 (російською)

Двое из 70 избранных старейшин могли не явиться к скинии по случаю какой-нибудь законной нечистоты или болезни, оставаясь внутренне достойными сообщения им Духа Божия.

27І прибіг якийсь молодик, та й розказав Мойсейові кажучи: Ельдад і Медад пророкують у таборі.

28І відказав Йозуа Нуненко, що вслуговував Мойсейові з малку, і каже до Мойсея: Добродїю мій, заборони їм.

29І каже йому Мойсей: Чого ти ревнуєш за мене? Нехай би ввесь люд Господень зробивсь пророками, і щоб Господь послав на них духа свого.

30І вернувся Мойсей до табору, він і старші мужі Ізрайлеві.

31І повіяло вітром від Господа, і нанесло перепелиць від моря, і накидало їх у табір, на день ходи в один бік і на день ходи в другий, навкруги табору до двох локтів поверх землї.

Тлумачення, в. 31 (російською)

Стаи птиц, несомых ветром в таком количестве, что они затмевали собою солнце, были неоднократно наблюдаемы путешественниками.

32І вийшли люди, і збирали перепилицї увесь той день і всю ніч, і ввесь день другий; хто мало назбирав, у того було десять гомерів; і розложили їх собі про запас округи табору.

Тлумачення, в. 32 (російською)

10 хомеров равняются, приблизительно, 180 четверикам.

33Ще ж було мясиво між зубами їх, ще не зʼїли його, а гнїв Господень запалав на людей, і вдарив Господь їх тяжким помором.

Тлумачення, в. 33 (російською)

«Язва», т. е. какая-нибудь резко выраженная желудочная болезнь, как последствие неумеренного потребления испортившегося от лежания мяса, к тому же после продолжительной диеты. См. прим. к 20 ст.

34І назвали врочище те Киброт-Гаттаава; бо там поховано людей, що були ласі.

35Од Киброт-Гаттаави рушив люд до Газероту; і зупинились вони в Газеротї.

Тлумачення, в. 34–35 (російською)

Станы Киброт-Гаттаава и Асироф отыскивают на с.-в. от Синая.

Вообще нужно заметить, большинство географических предположений, отождествляющих пункты еврейских остановок с известными ныне местностями, суть не более, как только предположения. Известно лишь главное направление движения еврейских полчищ. Из сборного египетского пункта Раамсеса евреи двинулись на восток, по направлению к северной оконечности Суэзского залива, где совершился известный переход «через Чермное море». По выходе из моря и вступлении на Синайский полуостров, пошли на юг, по направлению к группе Синайских гор, придерживаясь западного берега полуострова. От группы Синайских гор пошли на с.-в., по направлению к северной оконечности залива Акаба. Отсюда — на север, к южный пределам Ханаана (Кадас-Варни). После известного осуждения на 40-летнее странствование — обратное возвращение в пустыни Синайского полуострова; новое прибытие в Кадес-Варни; обходное движение около юго-восточного угла земли обетованной; занятие восточного Заиорданья; расположение близ Иерихона; занятие Ханаана.

Текст: Переклад П. Куліша та І. Пулюя, 1905. Тлумачення: «Тлумачна Біблія» за ред. О. П. Лопухіна (російською). Нумерація тлумачень у цій книзі ще звіряється із синодальною: окремі тлумачення можуть стояти біля сусіднього вірша.