День 36 з 90

Ів 8:1–9:41

8:1 Ісус же пійшов на гору Оливну.

8:2 Вранцї ж ізнов прийшов у церкву, і всї люде приходили до Него; й сївши навчав їх.

8:3 Приводять же письменники та Фарисеї до Него жінку, схоплену в перелюбі, і, поставивши її посерединї,

8:4 кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку.

8:5 В законї ж Мойсей нам звелїв таких каменувати; Ти ж що кажеш?

8:6 Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувати Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землї.

8:7 Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.

8:8 І, знов, схилившись до долу, писав по землї.

8:9 Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останнїх; і зоставсь один Ісус та жінка, стоячи посерединї.

8:10 Піднявши ся ж Ісус і нїкого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? нїхто тебе не осудив?

8:11 Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.

8:12 Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.

8:13 Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве.

8:14 Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду.

8:15 Ви по тїлу судите; я не суджу нїкого.

8:16 Коли ж я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець.

8:17 І в законї ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве.

8:18 Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.

8:19 Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, нї Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.

8:20 Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і нїхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його.

8:21 Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти.

8:22 Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти?

8:23 І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.

8:24 Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.

8:25 Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глаголю вам.

8:26 Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї.

8:27 Не розуміли, що про Отця їм глаголе.

8:28 Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.

8:29 І Пославший мене — зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.

8:30 Як се Він промовляв, многі увірували в Него.

8:31 Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,

8:32 і зрозумієте правду, й правда визволить вас.

8:33 Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете?

8:34 Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.

8:35 Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.

8:36 Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете.

8:37 Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.

8:38 Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.

8:39 Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.

8:40 Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.

8:41 Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.

8:42 Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.

8:43 Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.

8:44 Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.

8:45 А що я правду глаголю, не віруєте менї.

8:46 Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї?

8:47 Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.

8:48 Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?

8:49 Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.

8:50 Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.

8:51 Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.

8:52 Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.

8:53 Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш?

8:54 Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.

8:55 І не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.

8:56 Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.

8:57 Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?

8:58 Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.

8:59 Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і пійшов так мимо.

9:1 І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слїпого зроду.

9:2 І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.

9:3 Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.

9:4 Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.

9:5 Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.

9:6 Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,

9:7 і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.

9:8 Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?

9:9 Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.

9:10 Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?

9:11 Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.

9:12 Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.

9:13 Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.

9:14 Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.

9:15 Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.

9:16 Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.

9:17 Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.

9:18 Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.

9:19 І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?

9:20 Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;

9:21 як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.

9:22 Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.

9:23 Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.

9:24 Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.

9:25 Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.

9:26 Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?

9:27 Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?

9:28 Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.

9:29 Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.

9:30 Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.

9:31 Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.

9:32 Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.

9:33 Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.

9:34 Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.

9:35 Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?

9:36 Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?

9:37 Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.

9:38 Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.

9:39 І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.

9:40 І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?

9:41 Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.