День 35 з 90

Ів 6:1–7:53

6:1 Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського.

6:2 І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.

6:3 Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.

6:4 Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.

6:5 Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до Филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?

6:6 Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має робити.

6:7 Відказав Йому Филип: За двістї денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.

6:8 Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:

6:9 Є тут хлопець один, що має пять хлїбів ячних та дві рибки; тільки що сього на стільки?

6:10 Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місцї. Посїдали ж чоловіки, числом тисяч з пять.

6:11 Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотїли.

6:12 Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.

6:13 Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.

6:14 Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справдї пророк, грядущий на сьвіт.

6:15 Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.

6:16 Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,

6:17 і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.

6:18 А море, од великого вітру, що бурхав, піднялось.

6:19 Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближуєть ся, і полякались.

6:20 Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.

6:21 Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.

6:22 Назавтра народ, стоячий по тім боцї моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками своїми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,

6:23 инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хлїб, як хвалу оддав Господь;

6:24 побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.

6:25 І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?

6:26 Відказав їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.

6:27 Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.

6:28 Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити дїла Божі?

6:29 Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.

6:30 Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш?

6:31 Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.

6:32 Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.

6:33 Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові.

6:34 Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.

6:35 Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.

6:36 Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.

6:37 Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.

6:38 Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.

6:39 Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня.

6:40 Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.

6:41 Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;

6:42 і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?

6:43 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.

6:44 Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.

6:45 Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.

6:46 Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.

6:47 Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічнє.

6:48 Я хлїб життя.

6:49 Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.

6:50 Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.

6:51 Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тїло моє, що я дам за життє сьвіту.

6:52 Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тїло їсти?

6:53 Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тїла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.

6:54 Хто їсть тїло моє і пє мою кров, має життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.

6:55 Тїло моє справдї єсть їжа, а кров моя справдї єсть напиток.

6:56 Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.

6:57 Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.

6:58 Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.

6:59 Се Він глаголав у школї, навчаючи в Капернаумі.

6:60 Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?

6:61 Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?

6:62 Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?

6:63 Се дух, що оживлює; тїло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.

6:64 Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.

6:65 І рече: Тим глаголав вам, що нїхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.

6:66 Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.

6:67 Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?

6:68 Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього,

6:69 і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.

6:70 Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол.

6:71 Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.

7:1 І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.

7:2 Було ж близько Жидівське сьвято кучок.

7:3 Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.

7:4 Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.

7:5 Бо й брати Його не вірували в Него.

7:6 Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.

7:7 Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.

7:8 Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.

7:9 Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.

7:10 Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.

7:11 Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?

7:12 І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.

7:13 Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.

7:14 Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.

7:15 І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?

7:16 Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.

7:17 Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.

7:18 Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.

7:19 Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?

7:20 Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?

7:21 Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.

7:22 Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.

7:23 Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?

7:24 Не судїть по виду, а праведний суд судїть.

7:25 Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?

7:26 І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?

7:27 Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.

7:28 Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.

7:29 Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.

7:30 Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.

7:31 Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?

7:32 Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.

7:33 Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.

7:34 Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.

7:35 Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?

7:36 Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?

7:37 В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.

7:38 Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.

7:39 Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.

7:40 Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,

7:41 инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?

7:42 Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?

7:43 Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.

7:44 Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.

7:45 Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?

7:46 Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.

7:47 Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?

7:48 Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?

7:49 А сей народ, що не знає закону, проклятий.

7:50 Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:

7:51 Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?

7:52 Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.

7:53 І пійшов кожен до дому свого.