День 42 з 90

Дії 2:1–3:26

2:1 А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.

2:2 І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.

2:3 І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.

2:4 І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.

2:5 Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.

2:6 Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.

2:7 Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?

2:8 Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,

2:9 Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,

2:10 і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,

2:11 Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?

2:12 Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?

2:13 Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.

2:14 Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.

2:15 Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.

2:16 А єсть се, що промовив пророк Йоіл:

2:17 І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;

2:18 і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.

2:19 І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.

2:20 Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.

2:21 І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.

2:22 Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,

2:23 Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.

2:24 Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.

2:25 Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.

2:26 Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.

2:27 Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.

2:28 Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.

2:29 Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.

2:30 Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,

2:31 предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.

2:32 Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.

2:33 Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.

2:34 Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,

2:35 доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.

2:36 Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.

2:37 Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?

2:38 Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.

2:39 Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.

2:40 І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.

2:41 Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.

2:42 Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.

2:43 Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.

2:44 І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;

2:45 і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.

2:46 І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,

2:47 хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.

3:1 Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.

3:2 І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостинї в тих, що входили в церкву.

3:3 Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостинї.

3:4 Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.

3:5 Він же дивив ся пильно на них, сподїваючись що від них прийняти.

3:6 Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.

3:7 І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,

3:8 і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.

3:9 І видїв його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.

3:10 А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.

3:11 Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.

3:12 І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльські, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?

3:13 Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів, Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.

3:14 Ви ж Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,

3:15 а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.

3:16 І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.

3:17 І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.

3:18 Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.

3:19 Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,

3:20 і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,

3:21 котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку.

3:22 Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.

3:23 Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.

3:24 І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.

3:25 Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.

3:26 Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.