День 74 з 90

Еф 3:1–6:24

3:1 Того ради й я, Павел, вязник Ісус-Христів за вас поган.

3:2 Коли ви чували про служеннє благодати Божої, даної менї між вами,

3:3 що одкриттєм обявилась менї тайна (яко ж перше я написав коротко,

3:4 з того можете, читаючи, зрозуміти розум мій у тайнї Христовій),

3:5 котра в инших родах не обявилась синам чоловічим, яко ж тепер одкрилась сьвятим Його апостолам і пророкам Духом,

3:6 що погане також наслїдники, однотїлесники і спільники обітування Його в Христї через благовістє,

3:7 котрому став я служителем по дару благодати Божої, даної менї по дїйству сили Його.

3:8 Менї, меньшому всїх сьвятих, дана ся благодать, благовістити між поганами про недослїджене багацтво Христове,

3:9 і зʼясувати всїм, що се за спільність тайни, закритої од віків у Бозї, що створив усе Ісусом Христом,

3:10 щоб обявилась тепер князївствам і силам на небесах через церкву усяка премудрість Божа,

3:11 по вічньому постановленню, котре зробив у Христї Ісусї, Господї нашому,

3:12 в котрому маємо сьміливість і приступ у надїї через віру Його.

3:13 Тим же благаю вас не смутитись горем моїм про вас, котре єсть слава ваша.

3:14 Того ж то приклоняю колїна мої перед Отцем Господа нашого Ісуса Христа,

3:15 від котрого всяке отцївство на небесах і на землї зветь ся,

3:16 щоб дав вам по багацтву слави своєї утвердитись силою через Духа Його у нутряному чоловіку,

3:17 щоб Христос вселив ся вірою в серця ваші, щоб ви, закоренившись і оснувавшись у любови,

3:18 могли зрозуміти з усїма сьвятими, що таке ширина, й довжина, й глибина, й висота,

3:19 і зрозуміти любов Христову, що перевисшує (всякий) розум, щоб сповнились усякою повнею Божою.

3:20 Тому ж, хто може зробити геть більш над усе, чого просимо або думаємо, по силї, що дїйствує в вас.

3:21 Тому слава в церкві в Христї Ісусї по всї роди на віки вічні. Амінь.

4:1 Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,

4:2 з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови,

4:3 стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї.

4:4 Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;

4:5 один Господь, одна віра, одно хрещеннє,

4:6 один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.

4:7 Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.

4:8 Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.

4:9 (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?

4:10 Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)

4:11 І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,

4:12 на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,

4:13 доки дійдемо всї до зʼєдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,

4:14 щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,

4:15 а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,

4:16 котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.

4:17 Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,

4:18 оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.

4:19 Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.

4:20 Ви ж не так познали Христа:

4:21 коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї,

4:22 щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,

4:23 а обновлятись духом ума вашого,

4:24 та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.

4:25 Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.

4:26 Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.

4:27 Анї давайте місця дияволу.

4:28 Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.

4:29 Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.

4:30 І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.

4:31 Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.

4:32 Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.

5:1 Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,

5:2 і ходїть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.

5:3 Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуєть ся між вами, як подобає сьвятим,

5:4 нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобиє; а лучче дякуваннє.

5:5 Се бо знайте, що нї один блудник, або нечистий, або зажерливий, котрий єсть ідолослужитель, не має наслїддя в царстві Христа і Бога.

5:6 Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.

5:7 Не бувайте ж спільниками їх.

5:8 Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїти сьвітла:

5:9 (бо овощ духа — у всякій добростї і праведностї і правдї,)

5:10 допевняючись, що єсть угодне Богові.

5:11 І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх.

5:12 Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати.

5:13 Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляєть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.

5:14 Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.

5:15 Гледїть же, як би вам оглядно ходити, не яко немудрі, а яко мудрі,

5:16 викуплюючи час, бо днї лихі.

5:17 Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.

5:18 І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,

5:19 бесїдуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,

5:20 дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,

5:21 корючись один одному в страху Божім.

5:22 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,

5:23 тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тїла.

5:24 А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.

5:25 Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,

5:26 щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,

5:27 щоб поставити її перед собою славною церквою, що не має скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.

5:28 Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тїла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.

5:29 Нїхто бо ще нїколи тїла свого не зненавидїв, а годує і гріє його, яко ж і Господь церкву;

5:30 тим що ми члени тїла Його, від тїла Його і від костей Його.

5:31 Того-то покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть удвох одно тїло.

5:32 Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.

5:33 Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.

6:1 Дїти, слухайте своїх родителїв у Господї, се бо по правдї.

6:2 Поважай батька твого і матїр: се перва заповідь із обітуваннєм:

6:3 щоб добре тобі було і був ти довголїтен на землї.

6:4 І ви, батьки, не роздразнюйте дїтей своїх, а зрощуйте їх у науцї і напоминанню Господньому.

6:5 Слуги, слухайте панів по тїлу з страхом і трепетом, у простотї серця вашого, яко ж і Христа,

6:6 не перед очима тільки служачи, яко чоловікоугодники, а яко слуги Христові, чинячи волю Божу од душі,

6:7 з охотою служачи, як Господу, а не як людям,

6:8 знаючи, що кожен, хто зробить що добре, прийме те від Господа, чи то невільник, чи вільний.

6:9 І ви, пани, робіть те ж саме їм, попускаючи їм грізьбу, знаючи, що й вам самим і їм єсть Пан на небесах, і вважання на лице нема в Него.

6:10 На останок, браттє моє, кріпіть ся в Господї і в потузї сили Його.

6:11 Одягнїть ся у всю зброю Божу, щоб змогли ви стояти проти хитрощів дияволських.

6:12 Бо наша боротьба не з тїлом і кровю, а з князївствами, і з властями і з миродержителями тьми віка сього, з піднебесними духами злоби.

6:13 Того-то прийміть усю зброю Божу, щоб змогли встояти в день лютий і, все зробивши, стояти.

6:14 Стійте ж оце, підперезавши поясницї ваші правдою і одягнувшись у броню (панцир) праведности,

6:15 і обувши ноги в готовість благовіствування миру,

6:16 над усе ж узявши щит віри, котрим здолїєте всї розпалені стріли лукавого вгасити;

6:17 і шолом спасення візьміть і меч духовний, котрий єсть слово Боже.

6:18 Всякою молитвою і благаннєм молячись всякого часу духом і в сьому пильнуйте в усякому терпінню і благанню за всїх сьвятих,

6:19 і за мене, щоб менї дано слово на відкриваннє уст моїх, щоб сьміливо обявляти тайну благовістя;

6:20 Його ж я й посел у кайданах, щоб у ньому був сьміливий, яко же подобає менї глаголати.

6:21 А щоб і ви знали про мене, що я роблю, усе скаже вам Тихик, любий брат і вірний слуга в Господї,

6:22 котрого я й послав до вас, щоб ви знали про наші справи, і щоб він утїшив серця ваші.

6:23 Мир браттю і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.

6:24 Благодать з усїма, хто любить Господа нашого Ісуса Христа в незотлїнню. Амінь.