День 73 з 90
Гал 5:1–6:18, Еф 1:1–2:22 · близько 7 хв
5:1 У волї ж оце, котрою Христос визволив нас, стійте, і під ярмо неволї знов не піддавайтесь.
5:2 Ось я Павел глаголю вам, що коли ви обрізуєтесь, Христос вам нїчого не поможе.
5:3 Сьвідкую ж знов кожному чоловіку обрізаному, що винен увесь закон чинити.
5:4 Обернулись ви в нїщо (одійшовши) від Христа; (ви,) що оправдуєтесь законом, од благодати відпали.
5:5 Ми бо духом од віри надїї праведности ждемо.
5:6 Бо в Христї Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а віра, любовю сильна.
5:7 Ви бігли добре. Хто заборонив вам коритись правдї?
5:8 Сей перекір не від того (приходить), хто покликав вас.
5:9 Трошки квасу все місиво квасить.
5:10 Покладаюсь на вас у Господї, що не думати мете нїчого иншого, а хто колотить вами, понесе свій осуд, хто б він нї був.
5:11 Я ж, браттє, коли ще проповідую обрізаннє, то чого ще гонять мене? Тодї обернеть ся в нїщо поблазнь хреста.
5:12 Ой коли б відсїчено тих, що колотять вами!
5:13 Ви бо, браттє, покликані на волю; тільки щоб воля ваша не була причиною (до гріха) тїлу; а любовю служіть один одному.
5:14 Увесь бо закон в одному слові сповняєть ся: Люби ближнього твого, як себе самого.
5:15 Коли ж ви гризете й заїдаєте один одного, то гледїть, щоб не були пожерті один від одного.
5:16 Глаголю ж: Духом ходїть, і хотїння тїлесного не звершуйте.
5:17 Бо тїло бажає (того що) проти духа, а дух, (що) проти тїла; се ж одно другому противить ся, щоб не, що хочете, те робили.
5:18 Коли ж водитесь духом, то ви не під законом.
5:19 Явні ж дїла тїлесні; оце вони: перелюб, блуд, нечистота, розпуст,
5:20 ідолослуженнє, чаруваннє, ворогуваннє, свари, ненависть, гнїв, суперечки, незгода, єресї,
5:21 зависть, убийство, пянство, бенкети й таке инше. Се наперед глаголю вам, яко ж і наперед глаголав, що хто таке робить, ті царства Божого не наслїдять.
5:22 А овощ духа: любов, радощі, мир, довготерпіннє, добрість, милосердє, віра,
5:23 тихість, вдержливість. На таких нема закону.
5:24 А которі Христові, ті розпяли тїло з страстьми і хотїннєм.
5:25 Коли духом живемо, духом і ходїмо.
5:26 Не буваймо марнославні, один одного роздражнюючи і один одному завидуючи.
6:1 Браттє, хоч і впаде чоловік у яке прогрішеннє, ви, духовні, направляйте такого духом тихости, доглядаючи себе, щоб і тобі не бути спокушеним.
6:2 Один одного тягарі носїть, і так сповняйте закон Христів.
6:3 Коли бо хто думає, що він що єсть, бувши нїчим, сам себе обманює.
6:4 Дїло ж своє нехай випробовує кожен, тодї хвалу в собі мати ме, а не в иншому.
6:5 Кожен бо свій тягар нести ме.
6:6 Нехай же дїлить ся той, хто учить ся слова, з тим, хто навчає всього доброго.
6:7 Не обманюйте себе: З Бога насьміятись не можна; що бо чоловік сїє, те й жати ме.
6:8 Бо хто сїє тїлу своєму, од тїла жати ме зотлїннє; а хто сїє духу, од духа пожне життє вічнє.
6:9 Добре ж роблячи, не вниваймо, свого бо часу своє жати мем, не ослабіваючи.
6:10 Тим же оце, доки час маємо, робімо добро всїм, а найбільш товаришам по вірі.
6:11 Бачите, який великий лист написав я вам своєю рукою.
6:12 Которі хочуть хвалитись по тїлу, ті примушують вас обрізуватись, тільки щоб за хрест Христів гонимим їм не бути.
6:13 Бо і ті, що обрізались, і самі закону не додержують, а хочуть, щоб ви обрізувались, аби в вашому тїлї хвалитись.
6:14 Мене ж не доведи (Боже) хвалитись (чим небудь) тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, котрим менї сьвіт розпято, а я сьвітові.
6:15 У Христї бо Ісусї нї обрізаннє нїчого не може, нї необрізаннє, а нове створіннє.
6:16 І которі по правилу сьому живуть, мир на них і милость і на Ізраїлї Божому.
6:17 На останок, нехай нїхто не завдає менї журби; бо я рани Господа Ісуса на тїлї моїм ношу.
6:18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим, браттє. Амінь.
1:1 Павел, апостол Ісуса Христа волею Божою, до сьвятих у Єфесї і до вірних у Христї Ісусї:
1:2 Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
1:3 Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас усяким благословеннєм духовним на небесах у Христї,
1:4 яко ж вибрав нас у Йому перед оснуваннєм сьвіта, щоб бути нам сьвятим і непорочним перед Ним у любови,
1:5 наперед призначивши нас на всиновленнє собі через Ісуса Христа, по благоволенню хотїння свого,
1:6 на похвалу славної благодати своєї, котрою обдарував нас в своїм Улюбленім,
1:7 в котрому маємо збавленнє кровю Його й оставленнє гріхів по багацтву благодати Його,
1:8 котру намножив нам у всякій премудростї і розумі,
1:9 обявивши нам тайну волї своєї по благоволенню своєму, котру перше постановив у собі,
1:10 щоб у порядкуванню сповнення времен зібрати все в Христї, те, що на небесах, і те, що на землї,
1:11 у тому, в котрому й ми наслїдниками зробили ся, бувши наперед призначені по задуму Того, хто чинить усе по радї волї своєї,
1:12 щоб ми, котрі перше вповали на Христа, були на хваленнє слави Його;
1:13 і в котрому й ви (впевнились), почувши слово правди, благовістє спасення вашого, і в котрого увірувавши, ви запечатані Духом обітування сьвятим,
1:14 котрий єсть задаток наслїддя нашого на викуп придбаного, в похвалу слави Його.
1:15 Того й я, чувши про вашу віру в Господа Ісуса і любов до всїх сьвятих,
1:16 не перестаю дякувати за вас, роблячи спомин про вас у молитвах моїх,
1:17 щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам духа премудрости й відкриття на познаннє Його,
1:18 просьвічені очі серця вашого, щоб зрозуміли ви, що за впованнє поклику Його, і що за багацтво славного наслїддя Його в сьвятих,
1:19 і що за безмірне величчє сили Його в нас, котрі віруємо, по дїйству превеликої потуги Його,
1:20 котру вдїяв у Христї, воскресивши Його з мертвих і посадивши по правицї в себе на небесах,
1:21 вище всякого начальства, і власти, і сили, і панування, і всякого імени, названого не тільки в сьому віку, та й у будучому,
1:22 і все покорив під ноги Його, й дав Його яко голову над усїм у церкві,
1:23 котра єсть тїло Його, повня Того, хто сповняє все у всьому.
2:1 І вас (оживив), що були мертві провинами й гріхами вашими,
2:2 в котрих колись ходили по віку сьвіта сього, робом князя власти воздушної, духа, що тепер орудує в синах перекору,
2:3 між котрими й ми всї жили колись у хотїнню тїла нашого, чинивши волю тїла й думок, і були по природї дїтьми гнїва, як і инші.
2:4 Бог же, багатий на милость, по превеликій любові своїй, котрою полюбив нас,
2:5 і нас, мертвих провинами, оживив укупі з Христом (благодаттю ви спасені),
2:6 і воскресив з Ним, і дав нам сидїти вкупі на небесних (місцях) у Христї Ісусї,
2:7 щоб показав у віках грядущих безмірне багацтво благодати своєї благостю до нас через Ісуса Христа.
2:8 Благодатю бо ви спасені через віру; і се не од вас: се Божий дар;
2:9 не від дїл, щоб нїхто не хвалив ся.
2:10 Його бо ми твориво, сотворені в Христї Ісусї на добрі дїла, котрі наперед призначив Бог, щоб ми в них ходили.
2:11 Тим же споминайте, що ви (були) колись погане в тїлї, звані необрізаннєм від рекомого обрізання у плотї, рукотвореного;
2:12 що були ви того часу без Христа, відчужені від громади Ізраїлевої і чужі завітові обітування, не маючи надїї і безбожні в сьвітї.
2:13 Тепер же в Христї Ісусї ви, що були колись далеко, стали близькі кровю Христовою.
2:14 Він бо мир наш, що зробив з обох одно, і розвалив середню перегородню стїну;
2:15 вражду тїлом своїм, закон заповідей наукою обернув у нїщо, щоб з двох зробити собою одного нового чоловіка, роблячи мир,
2:16 і примирити з Богом обох ув одному тїлї хрестом, убивши ворогуваннє на ньому;
2:17 і прийшовши благовістив мир вам, далеким і близьким,
2:18 тим що через Його маємо приступ обоє в одному Дусї до Отця.
2:19 Тим же оце вже ви більш не чужі і захожі, а товариші сьвятим і домашні Божі;
2:20 збудовані на підвалинї апостолів і пророків, а угловий (камінь) сам Ісус Христос;
2:21 на котрому вся будівля, докупи споєна, росте в церкву сьвяту в Господї.
2:22 На Ньому й ви збудовуєтесь на оселю Божу Духом.