День 4 з 30

Пс 19:1–22:31

19:1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Небеса являють славу Божу, і простір звіщає про дїла рук його.

19:2 День дневі сповіщає про них, і одна ніч дає вістку другій.

19:3 Нї се мова, нї се слово, але чути їх голос.

19:4 Цїла земля сьвідчить про них; аж до краю вселенної слова їх, він зробив їх наметом сонця.

19:5 І воно, як жених, що виходить з комнати, воно радїє оббігти свого круга.

19:6 Від краю небес свій вихід зачинає, і кругобігом до кінця їх доходить, і нїщо не сховається перед жаром його.

19:7 Закон Господнїй звершений, душу оживляє; сьвідоцтво Господнє вірне простоту навчає.

19:8 Велїння Господнї праві, серце звеселяють; заповідь Господня пресьвітла, очі просьвіщає.

19:9 Страх Господень чистий, вічно пробуває. Присуди Господнї правдиві, всї справедливі.

19:10 Вони дорожші над золото і над щире золото, і солодші над мід і патоку.

19:11 І слузї твому вони в науку; хто держить їх, тому буде велика нагорода.

19:12 Провини — хто їх вбачає? Від гріхів тайних очисти мене!

19:13 І від гордих бережи мене; не допусти, щоб взяли верх надо мною. Тодї не буде менї догани, буду чистий від тяжкого переступу.

19:14 Слова уст моїх і думки серця мого нехай будуть до вподоби тобі, Господи, моя скеле, й спасителю мій!

20:1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Господь нехай вислухає тебе в день тїсноти; імя Бога Якового нехай заступить тебе.

20:2 Нехай пошле тобі поміч із сьвятинї та із Сиона нехай спроможе тебе.

20:3 Нехай згадає про всї жертви твої, і твій приніс цїлопалення нехай прийме.

20:4 І нехай дасть тобі по серцї твоєму, і сповнить всяку думку твою.

20:5 Звеселїмся спасеннєм твоїм, і піднесїм стяг в імя Бога нашого. Господь нехай сповнить всї просьби твої.

20:6 Тепер я знаю, що Господь спасає помазанця свого; з небес сьвятостї своєї вислухає його дїлами спасення правицї своєї.

20:7 Одні славляться колесницями, а другі кіньми, ми ж імям Господа, Бога нашого.

20:8 Вони хляють і падають, ми ж стоїмо і держимось просто.

20:9 Господи, спаси! Царю, вислухай нас в день поклику нашого!

21:1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Силою твоєю, Господи, радується царь, і як же вельми звеселиться він спасеннєм твоїм!

21:2 Бажаннє серця його дав єси йому, і не відкинув просьби уст його.

21:3 Ти бо прийшов на зустріч йому з добром і благословеннєм: на голову його вложив щиро-золотую корону.

21:4 Життя просив в тебе, ти дав йому довготу днїв на всї часи і по віки.

21:5 Велика слава його через спасеннє твоє; царським сяєвом і красою окрасив його.

21:6 Бо благословеннє дав єси йому по віки; ти звеселив його ласкою перед лицем твоїм.

21:7 Бо царь вповає на Господа, і по милостї Всевишнього він не захитається.

21:8 Рука твоя знайде всїх ворогів твоїх, твоя правиця досягне всїх ненавидячих тебе.

21:9 Зробиш з них піч огнянную в час твого явлення; Господь обгорне їх гнївом своїм, і огонь пожере їх.

21:10 Ти знищиш плід їх на землї, і рід їх зміж дїтей людських.

21:11 Вони бо задумали лихо проти тебе, лукаву раду врадили, — та не здолїли нїчого.

21:12 Бо ти поженеш їх, і звернеш тятиву твою проти них.

21:13 Піднесись, Господи, силою твоєю! Будем сьпівати і прославляти потугу твою.

22:1 Проводиреві хора: Після „Досьвітна ланя‟; псальма Давидова. Боже мій, Боже! Чому опустив єси мене — став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.

22:2 Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.

22:3 Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.

22:4 На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.

22:5 До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.

22:6 Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.

22:7 Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.

22:8 Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.

22:9 Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.

22:10 Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.

22:11 Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.

22:12 Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.

22:13 Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.

22:14 І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.

22:15 Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.

22:16 Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;

22:17 Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;

22:18 Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.

22:19 Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!

22:20 Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;

22:21 Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.

22:22 Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.

22:23 Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!

22:24 Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.

22:25 Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.

22:26 Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.

22:27 Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.

22:28 Бо Господнє є царство, і він царює над народами.

22:29 Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.

22:30 Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.

22:31 Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.