День 6 з 30

Пс 29:1–33:22

29:1 Псальма Давидова. Воздайте Господеві, ви, синове можних, воздайте Господеві красу і силу!

29:2 Воздайте Господеві красоту імени його; поклонїтесь Господеві у пишній сьвятинї!

29:3 Господнїй голос над водами; Бог слави гремить, Господь над великими водами.

29:4 Голос Господень потужний, голос Господень величнїй.

29:5 Голос Господень ломить кедри, Господь трощить кедри Ливанські;

29:6 Від голосу його скачуть, як телята, Ливан-гори і Сирион, як молоді буйволи.

29:7 Голос Господень сипле поломя огняне, голос Господень пустиню потрясає, Господь трясе пустиню Кадейську!

29:8 Од голосу Господнього злягає ланя, і опадає лїсове листє; і все в храмі його — все говорить: величиє!

29:9 Господь над водами сидить на престолї, і сидить Господь, як царь вічний.

29:10 Господь дасть потугу народові свому, Господь дарує супокій народові свому.

30:1 Псальма на посьвят дому Давидового. Вознесу тебе, мій Господи, ти бо підняв мене і не допустив, щоб втїшались надо мною вороги мої.

30:2 Господи Боже мій! До тебе кликав я, і ти вилїчив мене.

30:3 Господи, ти випровадив душу мою з пекла, оживив мене зміж тих, що йдуть під землю.

30:4 Сьпівайте псальми Господеві, ви, його побожні люде, і прославляйте сьвяту память його!

30:5 Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість.

30:6 Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки.

30:7 Господи, — з ласки твоєї утвердив єси гору мою, ти одвернув лице твоє, і я стревожився,

30:8 До тебе, Господи, кликав я, і до Бога мого молився.

30:9 Що за вжиток буде з крові моєї, як я ляжу в домовину? Чи буде прославляти тебе порох? Чи возвістить правду твою?

30:10 Почуй, Господи, і змилосердися! Господи, прийди менї в поміч!

30:11 Ти перемінив плач мій у радість, зняв із мене сумну плахту, і обгорнув мене радостю.

30:12 Щоб душа моя сьпівала тобі, не мовчала. Господи, Боже мій, по віки буду прославляти тебе!

31:1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. На тебе вповаю, Господи; не дай менї осоромитись по віки; по твоїй справедливостї спаси мене.

31:2 Нахили до мене ухо твоє, спаси мене скоро! Будь менї баштою, домом оборонним, щоб спасти мене!

31:3 Ти бо єси скеля моя, башта моя, і задля імени твого веди мене й навчай мене.

31:4 Виведи мене з сїтки, що тайно заставили її на мене; ти бо єси твердиня моя.

31:5 В руки твої віддаю духа мого; ти ізбавив мене, Господи, Боже правди!

31:6 Зненавидїв я тих, що вважають на божища нїкчемні; я ж вповав на Господа.

31:7 Зрадїю серцем і звеселюся задля милосердя твого; бачивши горе моє, ти знав тїсноту душі моєї,

31:8 І не віддав мене ворогові в руки, поставив ноги мої на широкому просторі.

31:9 Змилуйся надо мною, Господи! Бо я в тїснотї; із журби запались очі мої, душа моя і внутро моє.

31:10 Бо в горю нидїє життє моє, і лїта мої в зітханню; в несправедливостї ізнемоглась сила моя, і костї мої струпішіли.

31:11 Став я посьміховиском не то що для всїх ворогів моїх, а й надто ще більше для сусїдів моїх, і страшилом для знакомих моїх; хто бачить мене на улицї, той втїкає від мене.

31:12 Забуто мене в серцї, як помершого; став я наче розбита посудина.

31:13 Чув бо я брехню від багацько людей — кругом пострах — як всї змовлялись проти мене; вони чигали на життє моє.

31:14 Я ж, я вповав на тебе, Господи, я казав: ти єси Бог мій!

31:15 Днї мої в руках твоїх; вирятуй мене з рук ворога мого і від гонителїв моїх!

31:16 Сьвіти лицем твоїм на слугу твого, спаси мене по милостї твоїй!

31:17 Господи, не допусти сорому на мене, бо я призвав тебе на поміч! Побий соромом беззаконних, нехай в пеклї нїміють!

31:18 Зацїпи уста брехливі, що в гордостї і зневазї верзять мерзоту проти праведника!

31:19 Як велика доброта твоя, що зберіг єси для боящихся тебе, що явив перед синами людськими людям, що вповають на тебе.

31:20 Ти сховаєш їх у сховку перед лицем твоїм від заговорів людських; ти сховаєш їх у домівцї від язиків сварливих.

31:21 Благословен Господь! Бо чудно явив він на менї милість свою в оборонному містї.

31:22 Сказав я, правда, в переляку: Я відлучений від очей твоїх; та все ж таки ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.

31:23 Полюбіть Господа, всї його праведні! Вірних сохранить Господь, а сповна відплатить тому, хто живе в гординї.

31:24 Будьте сильні і майте в серцї одвагу, ви всї, що вповаєте на Господа.

32:1 Давидова пісня про науку людям. Блажен, кому проститься беззаконнє, кому гріх буде покритий.

32:2 Щаслив чоловік, котрому не полїчить Господь несправедливість його, в кого нема зради в серцї!

32:3 Як я мовчав, нидїли сустави мої від мого зітхання цїлий день.

32:4 Бо цїлий день тяготїла на менї рука твоя; соки мої висохли як під лїтню спеку.

32:5 Я виявив гріх мій перед тобою, і не покрив несправедливостї моєї. Я сказав: признаюся перед Господом в переступах моїх, а ти, ти простив несправедливість гріха мого.

32:6 Тому нехай помолиться до тебе кожний побожний в час, коли мож знайти тебе; річ певна, хоч би прийшла велика повінь — не досягне його.

32:7 Ти мій рятунок; спасаєш мене в тїснотї, ти сповняєш мене радостю спасення.

32:8 Навчу тебе і вкажу дорогу, по котрій тобі ходити; звернувши очі мої на тебе, дам тобі раду.

32:9 Не будьте як кінь, як мул, що розуму не має; наховставши уздою, окрасою їх, мусиш усмирити їх, коли не хочуть ійти за тобою.

32:10 Великі болестї для беззаконника; хто ж вповає на Господа, того обгорне милосердє твоє.

32:11 Веселїтесь у Господї, і радуйтесь, праведні! ликуйте всї, в кого серце щире!

33:1 Радуйтесь, праведні в Господї! Щирим личить сьпівати псальми.

33:2 Прославляйте Господа на гуслях; сьпівайте псальми при гарфі десятострунній.

33:3 Засьпівайте йому нову пісню! Грайте-вигравайте з веселим відгуком.

33:4 Бо праве слово Господнє, і всї дїла його вірні.

33:5 Він любить справедливість і правду; земля повна доброти Господа.

33:6 Словом Господнїм сотворені небеса, і все войнство їх — подихом уст його.

33:7 Він збирає всї морські води до купи, і русла для поводї прокладає.

33:8 Нехай боїться Господа вся земля! Перед ним нехай мають страх всї, що жиють на сьвітї!

33:9 Бо він сказав, і було так; він звелїв, і сталось.

33:10 Господь повертає в нїщо раду народів, він нївечить задуми людські.

33:11 Присуд Господнїй тріває вічно, помисли серця його з роду в рід.

33:12 Щасливі народи, що зовуть Господа Богом своїм, — народ, що вибрав його собі за власність!

33:13 Господь поглядає з неба, він бачить всїх дїтей людських.

33:14 З престола дому свого дивиться він на всїх живущих на землї;

33:15 Він, що сотворив усї серця їх, що знає всї дїла їх.

33:16 Не спасає царя велике військо його, і не визволиться лицарь великою силою своєю.

33:17 Марна надїя спастись конем; хоч велика в його сила, не втїкти йому.

33:18 Ось бо Господнї очі на тих, що бояться його, на тих, що вповають на милосердє його,

33:19 Щоб рятувати душу їх од смертї, і спасти життє під час голоднечі.

33:20 Душа наша чекає на Господа; він наша поміч і щит наш.

33:21 Ним звеселиться серце наше, бо ми вповали на сьвяте імя його.

33:22 Милосердє твоє, Господи, нехай буде над нами, ми бо вповали на тебе.