День 213 з 365

1 Хр 24:1–25:31

24:1 А оце порядок синів Ааронових: сини Ааронові: Надаб, Абіуд (Абігуй), Елеазар та Ітамар.

24:2 Надаб та Абіуд померли переднїйше за свого батька, а синів у їх не було. Через те були сьвященниками Елеазар та Ітамар.

24:3 І Давид впорядкував їх так: Садока з синів Елеазарових, і Ахимелеха з синів Ітамарових, по черзї на їх службу.

24:4 І виявилось, що між синами Елеазаровими більше видатнїйших голов над родинами, нїж між синами Ітамаровими. І він впорядкував їх так: з Елеазарових синів шістьнайцять старшин над родинами, а з Ітамарових синів — вісїм.

24:5 А впорядковував він їх жеребами, бо головними в сьвятинї й киязями Божими були й потомки Елеазарові й потомки Ітамарові;

24:6 А записував їх Шемаїя, син Натанаїлів, писар ізміж левітів, при цареві та старшинах і при сьвященникові Садокові та Ахимелехові, синові Абіятаровому, та при головах родин сьвященницьких і левітських: брали же жеребом одну родину Елеазаренків, потім брали одну з Ітамаренків.

24:7 І випав перший жереб Егоярибові, другий Едаїї,

24:8 Третій Харимові, четвертий Сеоримові,

24:9 Пятий Малхієві, шестий Міяминові,

24:10 Семий Гаккозові, восьмий Авії,

24:11 Девятий Ешуєві, десятий Шеханїї,

24:12 Одинайцятий Елїяшибові, дванайцятий Якимові,

24:13 Тринайцятий Хушаєві, чотирнайцятий Ешебабові,

24:14 Пятнайцятий Билзї, шіснайцятий Імерові,

24:15 Сїмнайцятий Хезирові, вісїмнайцятий Гатизезові,

24:16 Девятнайцятий Петахії, двайцятий Езекіїлеві,

24:17 Двайцять перший Яхинові, двайцять другий Гамулові,

24:18 Двайцять третій Делаїї, двайцять четвертий Маазії,

24:19 Це порядок їх при їх службі, як їм приходити до дому Господнього по постанові від Аарона, предка їх, як заповідав йому Господь, Бог Ізрайлїв.

24:20 А порядок про инчих синів Левіїних: із синів Амрамових: Шуваїл; із синів Шуваїлових: Едія;

24:21 Від Рехавії: з синів Рехавіїних був перший Ішшія:

24:22 Від Ізгара: Шеломот; із синів Шеломотових: Яхав;

24:23 А сього син: перший Ерія, другуй Амарія, третій Яхазиїл, четвертий Екамам.

24:24 З синів Озиїлових: Миха; з синів Михиних: Шамир.

24:25 Брат Михин Ішшія: з синів Ішшіїних: Захарія.

24:26 Сини Мераріїні: Махлі та Муші; з синів Яазіїних: Бено.

24:27 З синів Мераріїних у Яазії: Бено та Шогам, і Заккур, та Іврі.

24:28 У Махлїя — Елеазар; у сього синів не було.

24:29 У Киса: з синів Кисових: Ерахмиїл;

24:30 Сини Мушія: Махлі, Едер та Еримот. Оце сини левітів по поколїннях їх.

24:31 Кидали й про їх жереб разом з їх братами, синами Аароновими, перед лицем Давида й Садока та Ахимелеха, й перед головами родин сьвященничих та левітських, про старшого врівнї з меншим його братом.

25:1 І віддїлив Давид та військові начальники синів Асафових, Еманових та Ідитунових на службу, щоб вони сповіщали (хвалу Божу) на цитрах, псалтирях та кимвалах, — по числу свойму у своїй службі;

25:2 Із синів Асафових: Заккур, Йосиф, Нетанїя та Ашарела, сини Асафові під рукою в Асафа, що грав по царському наказу.

25:3 Від Ідитуна сини Ідитунові: Гедалїя, Зері, Ісаїя, Семей, Хашавія та Маттатія, — шестеро під рукою свого батька Ідитуна, що грав на цитрі на славу й хвалу Господеві.

25:4 Від Емана, сини Еманові: Буккія, Маттанїя, Озиїл, Шевуїл, і Еримот, Хананїя, Ханані, Елията, Гіддалті, Ромамті-Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готир та Махазіот.

25:5 Усї це сини Емана, віщуна царського в словах Божих, щоб звеличувати силу його. І дав Бог Еманові чотирнайцять синів і три дочки.

25:6 Усї вони під проводом свого батька сьпівали в домі Господньому, з кимвалами, псалтирями та цитрами в службі в домі Божому по наказу царя, або Асафа, Ідитуна та Емана.

25:7 І було їх разом із їх братами, вивченими сьпіваками перед Господом, тямущими в сьому, — двістї вісїмдесять і вісїм.

25:8 І тягли вони жереб про службову чергу, менчий врівнї з більшим, вчителї врівнї з учениками.

25:9 І випав перший жереб Асафові, для Йосифа; другий Гедалїї з його братами та його синами; їх було дванайцять,

25:10 Третій — Заккурові з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:11 Четвертий — Ізрієві з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:12 Пятий Нетанїї з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:13 Шестий Буккії з його синами та його братами; їх — дванайцять,

25:14 Семий Есарелї з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:15 Осьмий Ісаїї з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:16 Девятий Маттанїї з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:17 Десятий Шимеєві з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:18 Одинайцятий Азариїлові з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:19 Дванайцятий Хашавії з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:20 Тринайцятий Шуваїлові з його синами та з його братами; їх — дванайцять;

25:21 Чотирнайцятий Маттатії з його синами та з його братами; їх — дванайцять;

25:22 Пятнайцятий Еримофові з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:23 Шіснайцятий Хананїї з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:24 Сїмнайцятий Йошбекаші з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:25 Вісїмнайцятий Хананї з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:26 Девятнайцятий Маллотїєві з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:27 Двайцятий Елиятї з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:28 Двайцять перший Готирові з його синами та з його братами; їх — дванайцять;

25:29 Двайцять другий Гиддалтїєві з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:30 Двайцять третій Махазіотові з його синами та його братами; їх — дванайцять;

25:31 Двайцять четвертий Ромамтї-Езерові з його синами та його братами; їх — дванайцять.

Дії 27:1–29

1 Як же присуджено, щоб плисти нам в Італию, то передано Павла і деяких инших вязників сотникові, на ймя Юлию, Августової роти.

2 І, ввійшовши в корабель Адрамицький, маючи плисти попри місця Азийські, пустились ми з Аристархом Македонцем із Солуня, що був з нами.

3 А другого дня пристали в Сидонї. І обходив ся Юлий ласкаво з Павлом, і дозволив ходити до другів, щоб дізнати їх піклування.

4 А відчаливши звідтіля, поплили до Кипра; бо вітри були противні.

5 І, перепливши море, що проти Киликиї та Памфилиї, прибули в Мири Ликийські.

6 А там знайшовши сотник корабель Александрийський, що плив в Італию, посадив нас на него.

7 Многі ж днї помалу пливучи і ледві бувши проти Книда, тим що не допускав нас вітер, приплили ми під Крит проти Салмона,

8 і, ледві минувши його, прибули на врочище Гарна пристань, від котрого був близько город Ласей.

9 Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже й піст минув, то раяв Павел,

10 кажучи їм: Люде, я бачу, що з утратою і з великою шкодою, не тільки для тягару і для статку, та й для душ наших буде плаваннє.

11 Сотник же керманичові і властителеві корабля довіряв більш, нїж тому, що сказав Павел.

12 Як же пристань не була вигідна на зимуваннє, то більше їх давали раду пуститись ізвідтіля, чи не можна б як, добравшись до Финикиї, перезимувати в пристанї Крицькій, що лежить між вітром полуденнїм і західнїм.

13 Як же повіяв полуденній вітер, то, думаючи, що досягли свого заміру, знявшись поплили мимо Крита.

14 Та незабаром опісля настиг на них бурний вітер, званий Євроклидон.

15 Як же підхопило корабля і не можна було противитись вітрові, то віддались ми (хвилям) і носило нас.

16 На остров же якийсь набігши, званий Клавда, на силу здолїли удержати човна,

17 котрий стягнувши, усякого способу добирали, підвязуючи корабля; а боячись упасти в сирть (мілке місце), спустили парус, і так нас носило.

18 А що вельми буря нами кидала, то назавтра повикидали тягар.

19 А третього дня своїми руками надібє корабельне викидали.

20 Як же нї сонце, нї зорі не являлись многі днї, і налягала немала буря, то на останок і вся надїя віднялась, щоб спасти ся нам.

21 Як же довго не їли ми, то ставши Павел серед них, рече: Люде, треба було, послухавши мене, не відчалювати від Криту, (то) і не здобулись би такої втрати і шкоди.

22 А тепер благаю вас, бодріть ся; не буде бо погибелї нї одній душі з вас, окрім корабля.

23 Явив ся бо менї сієї ночи ангел Бога, до котрого я належу й котрому служу,

24 глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усїх тих, що плинуть з тобою.

25 Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано менї.

26 Мусимо бо до острова якогось пристати.

27 Як же настала чотирнайцята ніч, що носило нас по Адриятицькому морю, коло півночи постерегли корабельники, що близько від них якась земля;

28 і, змірявши глибиню, знайшли двайцять сяжнїв; трохи ж відпливши і знов змірявши, знайшли сяжнїв пятнайцять.

29 І, опасуючись, щоб не набігти на гостре місце, кинули з демена (керми) чотири якори і дожидали дня.

Пс 91:1–16

1 Хто під покровом Всевишнього, той буде в тїнї Всемогучого.

2 Я кажу до Господа: Ти моя пристань і твердиня, мій Бог, на його вповати буду.

3 Він бо спасе тебе від сїла птахоловця і від чуми погибельної.

4 І закриє тебе покровом своїм, ти знайдеш притулок під крилами його; щитом і тарчею буде правда його.

5 Не злякаєшся перед страхом серед ночі, перед стрілою, що в день летить.

6 Перед чумою, що в темряві ходить, перед заразою, що в день нївечить.

7 Тисяча впаде коло тебе, і десять тисячей правобіч від тебе, — тебе ж не займе.

8 Тілько будеш позирати очима твоїми і помсту над беззаконними бачити.

9 Ти бо Господа всевишнього, мою пристань, взяв собі за оселю.

10 Так, не постигне тебе жадне нещастє, і жадне лихо не приблизиться до шатра твого:

11 Бо він ангелам своїм звелить над тобою, берегти тебе на всїх дорогах твоїх.

12 На руках понесуть тебе, щоб нога твоя не спотикнулась о камінь.

13 На левів і зміїв будеш наступати, левчуків і гадюк ти розтопчеш.

14 Він любить мене, за те збавлю його; поставлю його на місцї певному, він бо знає імя моє.

15 Покличе мене, і озвуся, буду коло него в тїснотї; вислобоню його і прославлю.

16 Довгий вік йому дарую і дам побачити спасеннє моє.