День 41 з 365
Вих 27:1–21, Мт 25:37–26:13, Пс 19:1–14
Старий Заповіт
1 І построїш ти жертівника із дерева акацієвого, пять локоть завдовжки й пять локоть завширшки. Четверокутнїм мусить бути жертівник і три ліктї заввишки.
2 І поробиш роги його по чотирох краях його; будуть одноцїльні з ним роги його, і пообкладуєш їх міддю.
3 І поробиш казани, щоб вибирати попіл з його, і кочерги до його, і макітри його до бризкання, і гаки його, і курильницї до його; все знаряддє до його поробиш із мідї.
4 І зробиш до його грати мідяні плетеної роботи, і поробиш до плетїнки чотири каблучки мідяні, по чотирох углах її.
5 І положиш її під краї жертівника, в низу, і сягати ме плетїнка до половини жертівника.
6 І поробиш носила до жертівника із дерева акацієвого, і пообкладуєш їх міддю,
7 І повсовуються носила в каблучки, щоб були по двох боках жертівника, як нести муть його.
8 Зробиш його з дощок, в серединї порожнього; як показано тобі на горі, так нехай і зроблять його.
9 І зробиш двір до храмини: на полуденньому боцї, на полуднє, опони до двора із тонкого полотна, сто локоть завдовжки на одному боцї.
10 І двайцять стовпів його і двайцять піднижків із мідї, гаки на стовпах і ощепини із срібла.
11 Так само й на північньому боцї, вздовж: опони сто локоть; і стовпів його двайцять і піднижків їх двайцять із мідї, гаки на стовпах і ощепини до їх із срібла.
12 Ширина ж двора на захід соньця: Опон пятьдесять локот, стовпів до них десять і підніжків до них десять.
13 І ширина двора на східному боцї, на схід сонця, пятьдесять локот:
14 Пятнайцять локот опон на одному боцї, стовпів до них три і підніжків до них три.
15 І на другому боцї пятнайцять локот опон, стовпів до них три і підніжків до них три.
16 А до воріт двора закривало двайцять локот завдовжки з блавату і пурпуру і кармазину і нитяного полотна мережаної роботи та стовпів до них чотири і підніжків до них чотири.
17 Усї стовпи в дворі з ощепинами будуть срібні, гаки до них срібні, підніжки ж мідяні.
18 Довжина двору сто локот, а ширина пятьдесять проти пятьдесять, вижина ж пять локот, із нитяного полотна; а підніжки до них мідяні.
19 Вся посудина в храминї на всяку потріб, і все кіллє його, і все кіллє в дворі, мідяні.
20 І повелиш синам Ізрайлевим принести тобі олїї оливної вибитої про сьвітло, щоб засьвічувано раз у раз лямпи.
21 В наметї громадському, знадвору завіси, що перед сьвідченнєм, ставляти муть їх Арон і синове його, з вечора та й до ранку, перед Господом. Установа на віки з роду та й до роду в синів Ізрайлевих.
Новий Заповіт
25:37 Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
25:38 Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й зʼодягли?
25:39 Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
25:40 І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
25:41 Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
25:42 бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
25:43 був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не зʼодягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
25:44 Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
25:45 Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
25:46 І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
26:1 І сталось, як скінчив Ісус, усї цї слова, рече до учеників своїх:
26:2 Ви знаєте, що через два днї буде пасха, й Сина чоловічого видадуть на розпяттє.
26:3 Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи,
26:4 і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити.
26:5 Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом.
26:6 Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
26:7 приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
26:8 Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
26:9 Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.
26:10 Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.
26:11 Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
26:12 Зливши бо вона миро се на тїло моє, на погребеннє моє зробила.
26:13 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
Псалом
1 Проводиреві хора: Псальма Давидова. Небеса являють славу Божу, і простір звіщає про дїла рук його.
2 День дневі сповіщає про них, і одна ніч дає вістку другій.
3 Нї се мова, нї се слово, але чути їх голос.
4 Цїла земля сьвідчить про них; аж до краю вселенної слова їх, він зробив їх наметом сонця.
5 І воно, як жених, що виходить з комнати, воно радїє оббігти свого круга.
6 Від краю небес свій вихід зачинає, і кругобігом до кінця їх доходить, і нїщо не сховається перед жаром його.
7 Закон Господнїй звершений, душу оживляє; сьвідоцтво Господнє вірне простоту навчає.
8 Велїння Господнї праві, серце звеселяють; заповідь Господня пресьвітла, очі просьвіщає.
9 Страх Господень чистий, вічно пробуває. Присуди Господнї правдиві, всї справедливі.
10 Вони дорожші над золото і над щире золото, і солодші над мід і патоку.
11 І слузї твому вони в науку; хто держить їх, тому буде велика нагорода.
12 Провини — хто їх вбачає? Від гріхів тайних очисти мене!
13 І від гордих бережи мене; не допусти, щоб взяли верх надо мною. Тодї не буде менї догани, буду чистий від тяжкого переступу.
14 Слова уст моїх і думки серця мого нехай будуть до вподоби тобі, Господи, моя скеле, й спасителю мій!