День 49 з 365
Вих 40:1–38, Лев 1:1–17, Мк 1:17–45, Прип 11:21–31
Старий Заповіт
1 І рече Господь Мойсейові:
2 В день первого місяця, в день первий, поставиш ти храмину громадського намету.
3 І поставиш там скриню сьвідчення, і закриєш скриню завісою.
4 І внесеш стола і пороставляєш те, що роставляти меться на йому; і принесеш сьвітильника, та й поставиш лямпи на йому.
5 І поставиш ти жертівника золотого, щоб приносити кадило перед скринею сьвідчення. І повісиш опону коло входу в храмину.
6 І поставиш жертівника для всепалення перед входом в храмину громадянського намету.
7 І поставиш умивальницю між громадянським наметом і жертівником, і наллєш до неї води.
8 І поставиш двора навкруги та й повісиш опону у воротах двора.
9 І візьмеш мира та й помажеш храмину і все, що в їй, і осьвятиш її і всю посудину її; і буде вона сьвятинею.
10 І помажеш жертівника на всепаленнє і ввесь посуд його, та й осьвятиш ти жертівника; і буде жертівник пресьвятим.
11 І помажеш умивальницю і підніжок її, та й осьвятиш її.
12 І приведеш Арона й сини його до входу в громадський намет та й пообливаєш їх водою.
13 І вдягнеш Арона в шати сьвященні та й помажеш його і осьвятиш його, щоб він служив менї службу сьвященну.
14 І сини його приведеш і повдягаєш їх у хитони.
15 І помажеш їх, як помазав отця їх, щоб служили менї службу сьвященну. І буде їм помазаннє на вічне сьвященство в роди їх.
16 І вчинив Мойсей усе; як заповідав йому Господь, так і вчинив він.
17 І в первий місяць, другого року, в первий день місяця поставлено храмину.
18 І поставив Мойсей храмину, і поукріплював підніжки її, і пороставляв дошки її, і позасовував засуви її, і поздвигав стовпи її;
19 І напяв намета над храминою, і поклав накриттє наметове зверху в його, як заповідав Господь Мойсейові.
20 І взяв сьвідоцтво та й положив в скриню, і приправив носила до скринї, і поставив віко на скриню зверху.
21 І внїс він скриню в храмину і спустив завісу, і закрив скриню; як заповідав Господь Мойсейові.
22 І поставив стола в громадському наметї побіч скринї на північ, знадвору завіси;
23 І положив на йому хлїби рядом перед Господом, як повелїв Господь Мойсейові.
24 І поставив сьвітильника в громадському наметї навпроти стола, на полуденньому боцї храмини.
25 І пороставляв лямпи перед Господом, як заповідав Господь Мойсейові.
26 І поставив жертівника золотого в громадському наметї перед завісою,
27 І закурив на йому запашне кадило, як заповідав Господь Мойсейові.
28 І повісив опону коло входу в храмину.
29 А жертівника для всепалення поставив коло входу в храмину громадського намету, і принїс на йому всепаленнє, як повелїв Господь Мойсейові.
30 І поставив умивальницю між громадським наметом та жертівником, і налив до неї води на обмиваннє.
31 І почали обмивати в їй Мойсей, Арон і сини його руки і ноги свої;
32 Як увіходили в громадський намет, і як приступали до жертівника, обмивались, як заповідав Господь Мойсейові.
33 І поставив двора навкруги храмини й жертівника, і повісив опону у воротях двора. І довершив так Мойсей дїло.
34 І вкрила хмара громадський намет, і слава Господня сповнила храмину.
35 І не зміг Мойсей увійти в громадський намет; на йому бо почивала хмара і слава Господня сповнила храмину.
36 І як піднялась хмара над храминою, рушали далї сини Ізраїльські, покіль було мандруваннє їх.
37 Як же хмара не підіймалась, не рушали далїй, аж покіль вона знов піднялась.
38 Бо хмара Господня була в день над храминою, у ночі ж була вона поломяною перед очима усього дому Ізрайлевого, по ввесь час їх мандрування.
1 І покликав Господь Мойсея й рече до його з соборного намету:
2 Промов до синів Ізрайлевих і заповідай їм: Коли хто зміж вас приносити ме приніс Господеві від скоту, мусите приносити приніс ваш від товару й овечок та кіз.
3 Коли приніс його жертва всепалення з товару, мусить приносити самця без скази; до входу в громадянський намет приносити ме його, щоб знайти ласку в Господа.
4 І положить руку свою на голову жертви всепалення, і знайде ласку в Господа, щоб спокутувати гріхи свої.
5 І заколеш ти бичка перед Господом; і принесуть сини Аронові, сьвященники, кров, і покроплять кровю жертівника з усїх боків, той, що стоїть коло входу в соборний намет.
6 І здійме шкіру з жертви всепалення і розійме її на частини.
7 І запалять сини Арона, сьвященника, вогонь на жертівнику, і розложать на вогнї дрова;
8 І покладуть сини Аронові, сьвященники, частини: голову й жир на дровах, над вогнем, що на жертівнику.
9 Тельбухи ж і ноги пополоще в водї, і пустить сьвященник се все димом: се всепаленнє, огняна жертва, любі Господеві пахощі.
10 А коли приніс його з овечок та з кіз, на всепаленнє, самця без скази нехай приносить.
11 І заколе його на північньому боцї жертівника перед Богом і набризкають сини Аронові, сьвященники, крові його на жертівника, з усїх боків.
12 І роздійме його на частини, і покладе їх сьвященник вкупі з головою й жиром на жертівнику на дровах, се є на вогнї, що на жертівнику.
13 Тельбухи й ноги повиполїскує в водї, і принесе сьвященник усе це, та й пустить димом на жертівнику.
14 Коли ж жертва всепалення від птаства буде приніс його Господеві, мусить принести жертву свою з горлиць або з голубенят.
15 І принесе її сьвященник до жертівника, і зверне головку їй, та й пустить із димом на жертівнику, а кров її нехай, вицїдить по стїнї в жертівника;
16 Волє ж її з калом віддїлить і кине коло жертівника на схід соньця до попелища.
17 І надріже її на крилах, не віддїляючи їх, і пустить сьвященник її з димом на жертівнику на дровах, що на вогнї: всепаленнє се, огняна жертва, пахощі любі Господеві.
Новий Заповіт
17 І рече до них Ісус: Ійдїть слїдом за мною, то зроблю, що станетесь ловцями людей.
18 І, зараз покинувши неводи свої, пійшли слїдом за Ним.
19 І, відійшовши трохи дальше звідтіля, побачив Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, так само в човнї, налагоджуючих неводи.
20 І зараз покликав їх; і, покинувши батька свого Зеведея в човнї з наймитами, пійшли слїдом за Ним.
21 І приходять у Капернаум; і зараз субітнього дня, увійшовши в школу, навчав.
22 І дивувались наукою Його, навчав бо їх яко маючий власть, а не як письменники.
23 І був у них у школї чоловік з духом нечистим; і закричав,
24 кажучи: Остав! що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси погубити нас? Знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
25 І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него.
26 І стрепенувши його дух нечистий, і закричавши голосом великим, вийшов з него.
27 І полякались усї так, що питали один в одного, говорячи: Що се таке? що се за наука така нова? що по власти й духам нечистим повелїває, і слухають Його?
28 І розійшлась чутка про Него зараз по всїй околицї Галилейській.
29 І зараз, із школи вийшовши, пійшли в господу Симона та Андрея, з Яковом та Йоаном.
30 Теща ж Симонова лежала в пропасницї, й зараз кажуть Йому про неї.
31 І приступивши Він, підвів її, взявши за руку її; й покинула її пропасниця зараз; і послугувала вона їм.
32 Як же настав вечір, після заходу сонця, поприносили до Него всїх недужих і біснуватих.
33 І ввесь город зібрав ся до дверей.
34 І сцїлив многих недужих на всякі болестї, і бісів многих вигнав; і не дозволяв говорити бісам, бо вони знали Його.
35 І вранцї, ще геть за ночи, вставши, вийшов, і пійшов у пусте місце, й там молив ся.
36 І пустились за Ним Симон і ті, що з ним.
37 І, знайшовши Його, кажуть Йому: Що всї шукають Тебе.
38 І рече до них: Ходїмо в близькі містечка, щоб і там проповідував; на те бо прийшов я.
39 І проповідував по школах їх скрізь по всїй Галилеї, і виганяв біси.
40 І приходить до Него прокажений, і благаючи Його, впавши на колїна перед Ним, каже до Него: Коли хочеш, зможеш мене очистити.
41 Ісус же, змилосердившись, простяг руку, доторкнувсь до него, й рече йому: Хочу; очистись.
42 І, як Він сказав, зараз зникла з него проказа, й очистив ся.
43 І, заказавши йому, зараз відослав його,
44 і рече до него: Гледи ж, нїкому нїчого не кажи, а йди, покажись священикові, і принеси за очищеннє твоє, що повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
45 Він же, вийшовши, почав проповідувати багато, й ширити кругом чутку; так, що Він не міг уже явно ввійти в город, а пробував осторонь у пустих місцях; і приходили до Него звідусюди.
Мудрість
21 Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.
22 Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.
23 Бажаннє праведних — одно лиш добро, дожиданнє безбожних — гнїв.
24 Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.
25 Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.
26 Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого — благословеннє.
27 Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.
28 Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.
29 Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.
30 Доробок праведного — дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.
31 Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.