День 53 з 365

Лев 8:1–9:24

8:1 І рече Господь Мойсейові:

8:2 Возьми Арона й синів його з ним і шати і миро і бичка на жертву за гріх і два барани і кошик опрісноків,

8:3 І збери всю громаду до входу в соборний намет.

8:4 І вчинив Мойсей, як заповідав йому Господь, і зібралась громада до входу соборного намету.

8:5 І промовив Мойсей до громади: Ось що заповідав Господь учинити.

8:6 І велїв Мойсей приближитись Аронові і синам його, та й пообливав їх водою.

8:7 І надїв на його хитон, і підперезав його поясом, і окрив його верхньою ризою, і накинув на його оплїчника та й підперезав його мережаною крайкою наплїчника і підвязав на йому оплїчника;

8:8 І повісив на його нагрудника і положив на нагруднику урім і тумім.

8:9 І наложив кедар на голову йому, і причіпив до кедара, з переду його, золоту бляху, сьвяту диядему, так як заповідав Господь Мойсейові.

8:10 І взяв Мойсей мира, і помазав храмину і все, що було в нїй, і осьвятив її.

8:11 І бризнув на жертівника сїм раз і помазав жертівника і всю посудину його.

8:12 І злив мира на голову Аронові, та й помазав його, щоб осьвятити його.

8:13 І казав Мойсей приступити синам Ароновим, і повдягав їх у хитони, і попідперізував їх поясами, і понакладав на них клобуки: як заповідав Господь Мойсейові.

8:14 І привів бичка, що на жертву за гріх; і положили Арон і сини його руки свої на голову бичка, жертви за гріх.

8:15 І заколов його, і взяв Мойсей крові, і положив на роги жертівника з усїх боків пучкою своєю, і розгрішив жертівника; а кров вилив до стояла жертівника і осьвятив його, відправивши покуту за його.

8:16 І взяв увесь жир, що на тельбухах, і сальник на печінцї, й обидві нирки, і жир їх, і воскурив все те Мойсей на жертівнику.

8:17 Бичка же і шкіру його і мясиво його і кал його попалив на вогнї за табором; як заповідав Господь Мойсейові.

8:18 І привів ще барана на огняну жертву; і положили Арон і сини його руки свої на голову барана.

8:19 І заколов його, і побризкав Мойсей крові на жертівника з усїх боків.

8:20 А барана подїлив на частки, і воскурив Мойсей голову і частки й жир; а тельбухи і ноги виполоскав у водї.

8:21 І пустив Мойсей димом усього барана на жертівнику: се було жертвопаленнє про любі пахощі, огняна жертва Господеві, як заповідав Господь Мойсейові.

8:22 І привів барана другого, барана посьвятного, і положили Арон і сини його руки на голову барана.

8:23 І заколов його, і взяв Мойсей крові та й положив на пучку правого вуха Аронові, і на великий палець руки його правої, і на великий палець ноги його правої.

8:24 І казав приступити синам Ароновим, і положив Мойсей крові на пучку в ушах їх правих, і на великий палець рук їх правих, і на великий палець ніг їх, і набризкав Мойсей крові на жертівника з усїх боків.

8:25 І взяв жир і курдюк і ввесь жир, що на тельбухах і сальник на печінцї, й обидві нирки і жир їх, і лопатку праву.

8:26 А з кошика опрісноків, що стояли перед Господом, узяв одного опріснока і одного коржа хлїба олїйного та й одну ладку, і положив на масні куснї і на праву лопатку;

8:27 І передав усе разом на руки Аронові і на руки синам його, і принїс гойдану жертву перед Господом.

8:28 І взяв те Мойсей з рук їх та й пустив з димом на жертівнику всепалення: була се жертва посьвятна на любі пахощі, огняна жертва Господеві.

8:29 І взяв Мойсей погруддє і принїс жертву гойдану перед Господом; була се частка Мойсейова від посьвятного барана, як повелїв Господь Мойсейові.

8:30 І взяв Мойсей оливи до помазання та крові, що була на жертівнику, і покропив Арона, одїж його і одїж синів його з ним, і осьвятив Арона і одїж його, і синів його і одїж синів його з ним.

8:31 І рече Мойсей Аронові й синам його: Зваріть мясиво коло входу в соборний намет і зʼїжте його там із хлїбом, що в кошику для жертви посьвятної, як я велїв, казавши: Арон і сини його їсти муть.

8:32 Останок же з мясива і тук мусите спалити вогнем.

8:33 Від входу ж у соборний намет не відходити мете сїм день, аж поки не скінчаться днї жертви посьвятної: бо сїм день буде він висьвячувати вас.

8:34 Як чинив сьогодні, заповідав Господь чинити, щоб відбути покуту за вас.

8:35 І жити мете коло входу в соборний намет і день і ніч сїм діб, і пильнувати мете заповідї Господнї, щоб не померти вам; так бо наказано менї.

8:36 І вчинили Арон і сини його все, що заповідав Господь через Мойсейя.

9:1 І сталось на восьмий день, покликав Мойсей Арона й сини його і мужі громадські Ізрайлеві, і каже Аронові:

9:2 Возьми про себе молоде теля на жертву за гріх та барана без скази на всепаленнє, та й принеси перед Господа.

9:3 А до синів Ізрайлевих промовляти меш кажучи: Возьміть козла на жертву за гріх, а теля й ягня, однолітків, без скази на жертвопаленнє.

9:4 Та бугая та барана на мирну жертву, щоб жертвувати перед Господом; і жертву хлїбну, замішану на олїї; сьогоднї бо Господь явиться вам.

9:5 І принесли те, що повелїв Мойсей, перед соборний намет, і приступила вся громада і стала перед Господом.

9:6 І рече Мойсей: Ось те, що заповідав Господь вам чинити; і явиться вам слава Господня.

9:7 І рече Мойсей Аронові: Приступи до жертівника та принеси твою жертву за гріх і жертву всепалення, і зроби покуту за себе і за людей; і жертвуй приноси людські і зроби покуту за них, як заповідав Господь.

9:8 І приступив Арон до жертівника, і заколов теля жертву за гріх, що було за його.

9:9 І подали сини Аронові кров йому, і вмочив він пальця свого в кров і положив на роги жертівника, і вилив кров до стояла жертівника.

9:10 А жир і нирки і сальник од печінки жертви за гріх пустив з димом на жертівнику, як заповідав Господь.

9:11 А мясиво й шкіру спалив на вогнї за табором.

9:12 І заколов всепаленнє; і подали сини Аронові кров йому, і покропив нею жертівника з усїх боків.

9:13 І жертву всепалення подали йому, з частками її, і голову, і пустив з димом на жертівнику.

9:14 І виполоскав тельбухи й ноги та й пустив з димом на жертівнику.

9:15 І принїс жертву від людей, і взяв козла жертву за гріх, що був за людей, і заколов його, і принїс його жертву за гріх, так само як перву.

9:16 І принїс жертву огняну і жертвував по установі.

9:17 І принїс жертву хлїбну, і сповнив нею руки свої та й пустив з димом на жертівнику, опріч ранїшної огняної жертви.

9:18 І заколов бугая, та барана, жертву мирну, що була за люде. І подали сини Аронові крові йому, і окропив нею він жертівника з усїх боків.

9:19 І взяв тук із бугая та з барана, курдюк і те, що вкриває тельбухи і нирки і чепець з печінки;

9:20 І положили тук на погруддє, і він пустив з димом на жертівнику.

9:21 І куснї погруддя і праву лопатку принїс Арон як гойдану жертву перед Господом, так як велїв Мойсей.

9:22 Тодї зняв Арон руки до людей, і благословив їх; та й зійшов униз після того, як принїс жертву за гріх і жертву всепалення і жертву мирну.

9:23 І ввійшли Мойсей та Арон у соборний намет; і вийшли та й благословили людей. І явилася слава Господня всьому людові.

9:24 І вийшло поломя сперед Господа, і пожерло на жертівнику жертву всепалення й куснї жиру; і вбачали всї люде, і загукали з радощів та й попадали на лиця свої.

Мк 4:1–25

1 І почав знов навчати над морем; і назбиралось багато народу, так що Він увійшов у човен, щоб сидїти на морі; а ввесь народ був на землї при морю.

2 І навчав їх багато приповістями, й глаголав до них у науцї своїй:

3 Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти:

4 і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його.

5 Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї.

6 Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло.

7 А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало.

8 А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро.

9 І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає.

10 Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість.

11 І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся,

12 щоб дивлячись дивились, та й не бачили, й слухаючи слухали, та й не розуміли, щоб инколи не навернулись, і не простились їм гріхи.

13 І рече до них: Хиба не знаєте приповістї сієї? як же всї приповістї зрозумієте?

14 Сїяч слово сїє.

15 Що ж над шляхом, се ті, де сїється слово, й, як почують, зараз приходить сатана, й забирає слово, посїяне в серцях їх.

16 Подібно ж і ті, що на каменистому посїяні, котрі, як почують слово, зараз із радостю приймають його,

17 та не мають кореня в собі, а тільки до часу вони; опісля ж, як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнять ся.

18 А ті, що посїяні між терниною, се ті, що слухали слово,

19 та журба сьвіта сього, й омана багацтва, і инші жадоби входять, і глушять слово, й безовочним робить ся воно.

20 А на землю добру посїяні, се ті, що чують слово й приймають, і приносять овощ, одно в трийцятеро, друге в шістьдесятеро, а инше в сотеро.

21 І рече до них: Чи на те приносять сьвітло, щоб ставити його під посудину, або під ліжко, а не щоб на сьвічнику ставити?

22 Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.

23 Коли хто має уші слухати, нехай слухає.

24 І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.

25 Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.

Пс 24:1–10

1 Псальма Давидова. Господня земля і вся повня її; круг землї і хто живе на йому.

2 Він бо положив основи її над морями і над ріками утвердив її.

3 Хто вийде на гору Господню, і хто буде стояти на сьвятому місцї його?

4 Ті, в кого безвинні руки і чисте серце, хто душею не пуститься на лукавство, і не присягне криво.

5 Тому буде благословеннє від Господа і справедливість від Бога спасителя його.

6 Се рід тих, що шукають тебе, що хочуть бачити лице твоє, Якове.

7 Відчиняйтесь, брами високії, отвирайтесь, ворота вічні, нехай входить царь слави!

8 Хто ж бо той царь слави? Господь сильний і потужний! Господь все в бою всемогущий!

9 Відчиняйтесь, брами високії, і отверайтесь, ворота вічні, нехай входить царь слави! Хто ж він, той царь слави? Господь сил небесних, се царь слави!